Доступність посилання

ТОП новини

«...Потрібне чергове досягнення». Що відомо про «кримську вакцину» від коронавірусу?


Ілюстративне фото
Ілюстративне фото

У «Кримському федеральному університеті» (КФУ) стверджують, що почнуть випробовувати на людях вакцину від коронавірусу, яку розробили в цьому науковому закладі. Як повідомили у ВНЗ, на цьому етапі йдеться про експеримент всередині колективу, зайнятого в роботі над препаратом. Тим часом на півострові триває вакцинація російським «Супутником V», а підконтрольна Кремлю влада Криму повідомила про ослаблення карантинних обмежень.

Що відомо про «кримську вакцину» від коронавірусу? Як ідуть справи з вакцинацією на півострові? Та які прогнози озвучують у Всесвітній організації охорони здоров'я щодо закінчення пандемії?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір» ведуча Олена Ремовська обговорила з керівником української Національної технічної групи з питань імунопрофілактики Федором Лапієм, соціологом російського «Левада-центру» Степаном Гончаровим та українським журналістом з Німеччини Олександром Голубовим.

В інтерв'ю російському телеканалу «Вести Крым» проректор КФУ з наукової роботи Анатолій Кубишкін розповів про новий етап випробувань вакцини:

«Говорити про те, що ми готові до випробувань на добровольцях, ще зарано. Щоб отримати дозвіл для випробування на добровольцях, потрібно закінчити повний цикл випробувань в експерименті. Але декілька членів колективу, які займаються розробкою вакцини, готові стати добровольцями, і в принципі це допускається. Оскільки у нас є деякі обнадійливі результати, і загалом показане те, що та конструкція, яка створена, вона не викликає якихось серйозних ефектів у піддослідних тварин, то виникла ідея провести таке локальне випробування всередині колективу розробників».

Головний корпус «Кримського федерального університету», Сімферополь
Головний корпус «Кримського федерального університету», Сімферополь

Представник команди розробників «кримської вакцини», доктор біологічних наук Володимир Оберемок в інтерв'ю радіо «Крым» сказав, що дослідження вчених позитивно оцінили в новосибірському центрі «Вектор», який торік розробив одну з трьох зареєстрованих у Росії вакцин ‒ «ЕпіВакКорона»:

«Ми першими у світі запропонували використовувати фрагмент нуклеїнової кислоти як антиген. До цього, у принципі, вважалося, що нуклеїнові кислоти недостатньо імуногенні, щоб викликати серйозну імунну відповідь. Я навесні проаналізував 100-200 основних джерел, й у мене в голові склався пазл, я побачив, що ніхто не спробував зробити так. Хоча література підказувала, що можна зробити саме таким чином».

Вакцина «ЕпіВакКорона» Новосибірського державного наукового центру вірусології і біотехнології «Вектор»
Вакцина «ЕпіВакКорона» Новосибірського державного наукового центру вірусології і біотехнології «Вектор»

Нагадаємо, що «Кримський федеральний університет» з'явився після анексії півострова Росією, КФУ був створений на базі декількох наукових установ, головна з яких ‒ Таврійський національний університет імені Вернадського. Робота ТНУ ім. Вернадського сьогодні відроджена на материковій частині України. Українська влада не визнає легальність КФУ, з травня минулого року університет у списку санкцій.

Керівник української Національної технічної групи з питань імунопрофілактики Федір Лапій каже, що ідея вчених із Криму не нова.

Наявність антитіл до нуклеокапсидного антигену, які нейтралізують вірус, підтверджена не була
Федір Лапій

– Цю ідею обробляли ще у 2003 році. Навіть більше, декілька місяців тому в Києві була пресконференція якраз щодо використання фрагмента РНК-вірусу, про який йшлося. Там є нуклеокапсидний антиген, і ще навесні 2020 року в Києві його використовували для дослідження з точки зору формування імунної відповіді. Були провакциновані тварини, сироватка тварин була відібрана і відіслана до Сполучених Штатів Америки, в одну з лабораторій, яка має право проводити подібні дослідження. Наявність антитіл до нуклеокапсидного антигену, які нейтралізують вірус, підтверджена не була.

Федір Лапій
Федір Лапій

При цьому Федір Лапій звертає увагу на політичний підтекст дослідження, про яке повідомили кримські вчені.

У Криму немає потужностей, щоб випускати вакцину
Федір Лапій

– Потрібно показати певний сюжет для підбадьорювання жителів Російської Федерації. Тому що насправді вакцину Російської Федерації ніхто у світі, окрім окремих країн, які від неї залежні, не збирається використовувати. Тому це якесь чергове досягнення. Але ми знаємо, що сьогодні в Російської Федерації власних досягнень, власне кажучи, немає. Також потрібно зазначити, що сама наукова лабораторія не виготовляє вакцину. Для цього необхідно мати виробництво, щоб випускати її у промислових масштабах, робити це серійно. У Криму немає потужностей, щоб випускати вакцину, тому відразу можна відкинути ідею, що продукт, який був би виготовлений у Криму, був би під санкціями. Швидше за все, хтось із російських виробників візьме цю ідею за основу й виготовлятиме, але вже безпосередньо на території Російської Федерації.

Згідно з опитуванням, проведеним російським «Левада-центром» у лютому, понад половина росіян ‒ 56 відсотків ‒ не бояться заразитися коронавірусом. При цьому дві третини опитаних вважають, що COVID-19 «створили штучно як нову форму біологічної зброї». За результатами дослідження, російською вакциною «Супутник V» готові зробити щеплення 30 відсотків респондентів, не готові ‒ 62 відсотки, а 4 відсотки опитаних вже зробили щеплення. У грудні вакцинуватися були готові 38 відсотків респондентів, а не готові ‒ 58 відсотків.

Про те, чому все менше росіян хочуть робити щеплення «Супутником V», розповів соціолог «Левада-центру» Степан Гончаров.

В першу чергу вони бояться побічних ефектів, які виникають внаслідок вакцинації
Степан Гончаров

– Менше людей бояться заразитися коронавірусом у результаті загального зниження кількості захворювань у світі та в Росії. Тобто загроза відступає ‒ люди менше хочуть вакцинуватися. Йдеться не про «Супутник V», а взагалі про вакцину. Причини, через які люди бояться вакцинуватися, приблизно однакові, незалежно від того, яка це вакцина. В першу чергу вони бояться побічних ефектів, які виникають внаслідок вакцинації. І ця причина «виросла» у порівнянні з минулим замірюванням восени 2020 року. Що стосується відповідей росіян, які сказали, що вважають коронавірус біологічною зброєю, то такі конспірологічні теорії з'являються в усьому світі. По-перше, це наслідок впливу масової інформації. Для людей, які живуть у Росії, найважливішим джерелом інформації про коронавірус, якому вони найбільше довіряють, є друзі, знайомі, якісь інші неофіційні контакти. Це найсприятливіше середовище для поширення теорії змов, теорії штучного виникнення вірусу. До того ж немає ніякої більш-менш узгодженої позиції, звідки все-таки вірус з'явився. Є різні версії і постійно з'являються нові. За відсутності якоїсь загальноприйнятої думки люди міркують про найгірші сценарії та варіанти.

Тим часом Всесвітня організація охорони здоров'я як і раніше вважає актуальними всі гіпотези про походження коронавірусної інфекції.

Про те, як вакцинація від коронавірусу проходить у Німеччині, де вона стартувала наприкінці грудня 2020 року, розповів український журналіст Олександр Голубов, який проживає там.

У Німеччині виникла ситуація, що на складах дуже багато вакцини AstraZeneca, непропорційно щодо того, скільки людей вакцинували
Олександр Голубов

– Вакцинують зараз, перш за все, дві категорії населення. Це люди після 80 років, для яких ризик важкого перебігу хвороби або смерті внаслідок зараження коронавірусом найвищий, а також медичні працівники в будинках для літніх людей та медики, які працюють у відділеннях інтенсивної терапії та інфекційних відділеннях. Друге питання: чим вакцинують. В Євросоюзі зараз допущені три вакцини. Перша ‒ вакцина німецько-американської розробки Pfizer. З неї, власне, і почали вакцинацію в Німеччині. Наскільки я розумію, зараз тільки нею вакцинують осіб, старших 80 років. Друга вакцина, допущена на ринок ЄС і Німеччини, ‒ вакцина компанії Moderna. І є вакцина AstraZeneca, але з нею виникають цікаві випадки. Після того як її дозволили використовувати в ЄС, почали використовувати для вакцинації медичного персоналу, і дуже багато представників цієї професії відмовляються її колоти, тому що вони вважають, що вакцина Pfizer/BioNTech краща, мовляв, у неї менше побічних дій. У зв'язку з цим у Німеччині виникла ситуація, що на складах дуже багато вакцини AstraZeneca, непропорційно щодо того, скільки людей вакцинували. Влада окремих федеральних земель пропонує: знімімо цей 80-річний бар'єр і даватимемо вакцину якщо не всім підряд, то принаймні розширювати її застосування. Тому що ми не можемо чекати, поки всі лікарі будуть провакциновані тією вакциною, якої вони хочуть, і щоб у нас на складах при цьому псувалася, можливо, трохи менш ефективна, але все ж така необхідна під час пандемії вакцина іншого виробника.

Тим часом на території материкової України планова вакцинація від коронавірусної інфекції стартувала 24 лютого. Першим компонентом вакцини індійського виробництва, яку розробляла компанія AstraZeneca, зокрема, вже щепився президент Володимир Зеленський.

У Всесвітній організації охорони здоров'я повідомили, що вважають нереальним перемогти пандемію COVID-19 до кінця 2021 року.

(Текст підготувала Дарина Назарок)

Коронавірусна інфекція COVID-19

Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.

Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG