Часи, коли професія «учитель у селі» звучала гордо, залишилися для нас далеко в минулому. Зараз колективи сільських шкіл переважно складаються з пенсіонерів та жінок ‒ і виною тому дуже низька оплата праці педагогів.
Вчителі у кримських школах отримують у середньому від 15 до 25 тисяч рублів на місяць. Все залежить від навантаження, стажу, а також від позиції адміністрації школи, яка має можливість нараховувати (або не нараховувати) додаткові виплати у вигляді стимулювальних сум за високі показники в роботі. Тому понад 20 тисяч, як правило, отримують педагоги, які мають значний стаж і досвід. А ось молодим фахівцям у школі доводиться працювати на зарплату в 12-15 тисяч.
Зустріла нещодавно знайому, у якої дочка закінчила педагогічний виш і влаштувалася на роботу у школу. Питаю, як впоралася, чи подобається дівчині робота. А мати відповідає, що дочка пішла зі школи, де її зарплата становила 12 тисяч на місяць, і тепер працює реалізатором у торговій точці на ринку. І така ситуація має масовий характер. Багато випускників педвишів навіть не намагаються йти у школу, заздалегідь знаючи, що там доведеться постати перед великими труднощами та низькою винагородою за цю працю.
Багато педагогів у Криму змушені, на шкоду основній роботі, займатися заробітчанством ‒ хто репетиторством, хто підсобним господарством, хто взагалі сумісництвом. Виживати ж якось треба. У сільській місцевості вчителі, щоб отримати більш-менш нормальне навантаження, викладають декілька предметів. У результаті страждає якість навчання.
Багато педагогів у Криму змушені, на шкоду основній роботі, займатися заробітчанством ‒ хто репетиторством, хто підсобним господарством, хто взагалі сумісництвом
Потім не дуже дивуєшся, коли у ЗМІ з'являється інформація про зловживання з нарахуванням преміальних у сільських школах. Думаю, що часом керівники шкіл йдуть на це на свій страх і ризик, аби утримати вчителів.
Випускників сільських шкіл рятує те, що кримські виші зараз знизили планку своїх вимог до абітурієнтів та студентів. Але якщо на гуманітарних факультетах можуть якось «закривати очі» на прогалини в освіті, то на факультетах точних наук, наприклад, фізики та математики, це не проходить. У результаті вже дійшло до недобору абітурієнтів на ці спеціальності, навіть на бюджетні місця. Тут же ‒ найбільша кількість відрахованих після першої або другої сесії.
Працювати в таких умовах складно ‒ і фізично, і психологічно
Але не тільки низька зарплата відлякує молодих фахівців від школи. На жаль, прав у вчителів все менше, а обов'язків ‒ все більше. Працювати в таких умовах складно ‒ і фізично, і психологічно.
Для того, щоб залучити фахівців у школи, Крим з 2020 року приєднався до російської програми «Земський учитель». Педагоги, учасники програми, які переїжджають працювати в малі міста та села Криму за цією програмою, можуть отримати одноразову допомогу в розмірі 1 млн рублів. У 2021 році в десяти населених пунктах Криму відкрили 33 вакансії за програмою «Земський учитель».
Я вирішила подивитися, що це за вакансії, ‒ повністю впевнена, що йдеться про сільські школи, але була розчарована. Виявляється, мало не половину вакансій зайняли місця для шкіл Ялти, Алушти та Судака. Але ж сама назва «земський» ‒ значить на землі, тобто в селі має працювати земський учитель!
Ось так і живуть сільські вчителі: за принципом ‒ «наказано вижити».
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з метою безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
