Доступність посилання

ТОП новини

Сленг війни: школярка дослідила, як влаштована мова бійців


Позиції ЗСУ поблизу Станиці Луганської, 11 червня 2019 року
Позиції ЗСУ поблизу Станиці Луганської, 11 червня 2019 року

Аліна Павловська

«Підсніжники» – не весняні квіти, а видалені з тіла осколки.​ Школярка з Чернігівщини вивчила сленг війни: її робота стала частиною календаря волонтерського проекту «Повернись живим».

Карина Бевзюк навчається у Ріпкинській гімназії імені Софії Русової, закінчила 10-й клас. Дівчина каже, що зацікавилась сленгом війни через те, що майже все життя війна – поруч.

«Я все ж живу в країні, де розгортається війна, і це безпосередньо повинно стосуватися і мене», – каже Карина. Щоб укласти словник, вона спілкувалася з військовими, які пройшли війну на Донбасі.

«Мені було цікаво зустрітися з людьми, які захищають нас. Більшість із них були відкритими, розуміли, що для людей, які живуть на мирній території – це важливо, тому розповідали все. Але деякі зберігали все у тємниці» – говорить дівчина.

Карина Бевзюк
Карина Бевзюк

​Військовий сленг чисельний, зазначає Карина. Він складається зі специфічних назв побутових речей і зброї, груп людей і типів військових операцій, і звісно ж – позивних.

Зброя: ніжно про жорстоке

«Бурячок» – мінометна міна 82 мм

«Весло» – АК-74

«Візитка Яроша» – потужна зброя та універсальний оберіг

«Гусян» – техніка на гусеничному ходу

«Клепачик» – ніж зі сталі

«Муха» – РПГ, ручний протитанковий гранатомет

«Няма» – ППС, пістолет-кулемет Судаєва

«Покемон» – кулемет Калашникова

«Сагайдачник» – поясний ніж.

Речі: це вам не ресторан

«Ніштяки», «замолоды», «балабасы» – волонтерські смаколики

«Нора» – бліндаж

«Сухпай» – сухий пайок

«Мультик», «мультикам» – універсальне камуфльоване забарвлення для різних місцевостей

«Цифра», «піксель» – нова форма Збройних сил України

«Зашивати» – підключати електропостачання. «Дівчинка готова» – значить «робота виконана». Так і виходить: «Дівчинка готова, можна зашивати».

Люди: поле для фантазії

Звідки беруться позивні? Це зовнішність або уміння бійця. Кремезний «Балу», «Водолій», що «поливав» із кулеметів, малий на зріст «Гоблін», войовничий «Дикий» і мирний «Кроха», поетичний «Єсенін», холеричний «Ураган». А ще «Сич», який добре бачить вночі і «Якудза» (японський кримінальний елемент – ред.), в якого тіло в татуюваннях і який працював у японському ресторані.

Не кожен здогадається про значення сленгових слів військових, порівнюючи їх із повсякденними словами. Навряд чи, почувши слово «бобри», ви б одразу подумали про інженерні підрозділи, які займаються будівництвом, а «беха» – що то не відома іномарка, а БМП, бойова машина піхоти. Якщо під час спілкування військових ви почуєте слово «маслята», то знайте, що військові не тільки ходять у ліс за цими грибами, а й заряджають автомати так званими «маслятами»-патронами. Можливо, ви подумаєте, що «Ксюха» – це ім’я дівчини, з якою хтось із захисників хотів би піти на побачення, але це автомат Калашникова.

Також для нас звичне діло «утюжити» ніяк не означатиме інтенсивний обстріл, а очі – то не прилад нічного бачення. На жаль, не ті весняні «підсніжники» вони бачать – для них це слово означає видалені з тіла осколки.

Дослідження Карини стало в нагоді й Фонду Віталія Дайнеги «Повернись живим» – її сленгізми фонд включив у словник-календар, який випускає щороку.

XS
SM
MD
LG