Кримська влада продовжує захищати півострів парканами задля антитерористичної безпеки. Виконання вимог російського законодавства про захист від терористичної загрози щорічно коштує десятки мільйонів рублів. Цього року на півострові збираються встановити спецогорожу на кримських стадіонах, об'єктах водосховищ, будівлях Центрів зайнятості.
Російські вимоги антитерористичного захисту державних об'єктів торкнулися півострова у 2014 році, коли там де-факто почало діяти російське законодавство. Але багато з них залишаються тільки на папері. Повноцінний захист від терористичної загрози витратний, тому розтягується на роки.
Проте видимі зміни в Криму вже є. «Антитерористичними» парканами торік, наприклад, огородили автостанції півострова. Огорожа для автостанцій 14 регіонів коштувала «Кримавтотрансу» 10 мільйонів рублів. Проводити технічне переобладнання засобів охорони своїх приміщень доводиться й іншим відомствам, виділяючи на це істотніші суми. Цього року паркани мають з'явитися на багатьох об'єктах, які не потребували їх десятки років.
«Небезпечні» Центри зайнятості
Близько 3 мільйонів рублів на антитерористичний захист витратить державна установа «Центр зайнятості Криму». У російському реєстрі держзакупівель відомство розмістило оголошення про купівлю на цю суму послуг з розробки проектно-кошторисної документації щодо забезпечення «комплексної системи антитерористичного захисту своїх об'єктів від можливих терористичних посягань».
Планується обладнати антитерористичними системами 23 будівлі Центрів зайнятості в Сімферополі, Алушті, Армянську, Бахчисараї, Білогірську, Джанкої, Євпаторії, Керчі та інших регіонах. Їх хочуть забезпечити охоронною периметровою та пожежною сигналізаціями, системою телевізійної охорони, системою обмеження й контролю доступу, радіаційного контролю, зв'язку та взаємодії з телекомунікаційною мережею, системою резервного живлення та оповіщення, програмно-апаратним комплексом управління безпекою.
Планується до 2022 року створити систему антитерористичної захищеності. Вона має забезпечити антитерористичну захищеність об'єктів та інформаційний обмін через єдиний інформаційний простірЗ тендерної документації
«Планується до 2022 року створити систему антитерористичної захищеності. Вона має забезпечити антитерористичну захищеність об'єктів та інформаційний обмін через єдиний інформаційний простір з урахуванням розмежування прав доступу до інформації відповідних оперативних служб, посадових осіб і керівництва на місцях», ‒ йдеться у тендерній документації.
Результати конкурсу оголосять на початку червня. Це вже друга спроба «Центру зайнятості Криму» знайти виконавця цих послуг. Такий конкурс проводили у квітні, але визнали таким, що не відбувся, оскільки на нього не надійшло жодної заявки.
Паркани для води
Парканів найближчим часом варто очікувати на гідровузлі Білогірського і Тайганського водосховищ. Встановити спецогорожу периметра там планує держустанова «Кримське управління водного господарства та меліорації», яке теж розмістило оголошення про роботи на суму майже у півмільйона рублів.
«Основна мета ‒ розробка та обґрунтування проектних рішень з оснащення загородженням небезпечних об'єктів. Протяжність периметра ‒ 2,5 тисячі метрів. Об'єкт призначений для запобігання проникненню сторонніх на територію, що охороняється. Також планується забезпечити цілорічний захист об'єктів від актів незаконного втручання шляхом руйнування, злому будівельних захисних конструкцій, подолання огорож, відкриття пристроїв замикання. Затримка проникнення порушника, зокрема з використанням автомобільного транспорту, на об'єкти на час, достатній для реагування персоналу фізичного захисту», ‒ йдеться у документах торгів.
Огорожу для гідровузла Білогірського й Тайганського водосховищ хочуть виготовити з металевої сітки або прутів та армованої колючої стрічки, її зведуть на всьому периметрі об'єктів з повним контролем воріт і хвірток.
Аналогічні заходи очікують прохідну, серверну та диспетчерський пункт Сімферопольського водосховища. Для цього в «Кримському управлінні водного господарства та меліорації» ще торік замовили проектно-кошторисну документацію за 300 тисяч рублів.
Спецохорона
Істотніші суми потребуватимуть заходи антитерору на великих кримських підприємствах і об'єктах, яким доводиться переобладнувати свою систему безпеки з урахуванням вимог російського законодавства.
Наприклад, «націоналізоване» підприємство «Чорноморнафтогаз» планує витратити на ці цілі 80,9 мільйона рублів. За ці кошти хочуть оплатити послуги спецохорони своїх об'єктів. У документах зазначають, що сума складена з урахуванням вимог боротьби з тероризмом.
«Розрахунок вартості озброєної та неозброєної охорони на категорійних об'єктах виконаний з урахуванням того, що відносно об'єктів встановлені обов'язкові для виконання вимоги до антитерористичної захищеності», ‒ сказано в тендерній документації.
Про антитерористичні заходи доводиться думати й «Центру спортивної підготовки збірних команд Криму». Торік підприємству довелося витратити 31,5 мільйона рублів на будівельно-монтажні роботи з оснащення засобами антитерористичного захисту місць проведення офіційних спортивних змагань і стадіонів.
«Боротьба» з туристами та активістами
Іноді вимоги щодо забезпечення заходів антитерору стають серйозною проблемою для кримських відомств. У 2019 році через це до початку курортного сезону можуть не відкритися низка кримських санаторіїв і пансіонатів. На останньому засіданні російського уряду Криму 14 травня голова уряду Сергій Аксенов поцікавився, чи є нерозв'язані проблеми з підготовкою пансіонатів і санаторіїв до зустрічі туристів. Міністр курортів і туризму Криму Вадим Волченко назвав серед таких неготовність у оздоровниць паспортів антитерористичної безпеки.
Є проблеми з приватними об'єктами, стосовно паспортів антитерористичної захищеності. Ми відпрацьовуємоВадим Волченко
«Є проблеми з приватними об'єктами, стосовно паспортів антитерористичної захищеності. Це є. Ми відпрацьовуємо», ‒ сказав він (на відео ‒ з 47-ї хвилини).
Щоб встигнути відкрити ці оздоровниці до 1 червня, Сергій Аксенов доручив отримати з їхніх керівників гарантійні листи про виконання всіх вимог вже під час курортного сезону.
Керівники багатьох кримських організацій не під запис зізнаються, що для них зобов'язання з виконання антитерористичних вимог російського законодавства стає «головним болем», хоча в реальність такої загрози вони не вірять.
Російський політолог, колишній консультант фонду «Антитерор» Руслан Мартагов раніше говорив Крим.Реалії, що в Росії спецслужби використовують антитерористичну діяльність у своїх інтересах, щоб посилювати репресії під виглядом боротьби з тероризмом.
Слова Муртагова підтверджуються кримською практикою, коли російські спецслужби звинувачують у тероризмі кримськотатарських активістів і проукраїнськи налаштованих кримчан інших національностей. А в підсумку не змогли запобігти трагедії в Керченському політехнічному коледжі, де в результаті стрілянини та вибухів загинула 21 людина і більше ніж 70 постраждали.
