Із наближенням президентських виборів в Україні західні оглядачі звертають пильнішу увагу на кандидатів. Юлія Тимошенко – «кандидат невідомості», таку думку висловлює дослідниця аналітичного центру Foreign Policy Research Institute. У статті видання Washington Post автор відповідає на запитання про те, чому чинний президент України Петро Порошенко є непопулярним кандидатом, як він намагається виграти голоси та в чому полягає різниця між потенційними кандидатами. Ізраїльський часопис The Jerusalem Post пише про те, що сіонізм та погіршення умов у східній Україні призводить до того, що українці з єврейським корінням шукають нового життя в Ізраїлі.
Юлія Тимошенко – «кандидат невідомості», мовиться в статті аналітичного центру Foreign Policy Research Institute.
В Україні наближаються президентські вибори, а Кремль не приховує своїх інтересів у їхньому результаті. Протягом останніх років Москва в різних країнах підтримує «кандидатів невідомості» – партії або осіб, які обіцяють змінити політичний статус-кво в державі. Юлія Тимошенко відповідає цьому критерію – кампанією за «новий курс» для України вона пропонує невідомість, що ставить у небезпеку інтереси України та грає на руку «ворожому сусідові на сході», пише автор статті Стефані Петрелла.
Ідеальний результат виборів для Кремля – такий, що просуне його основний інтерес в Україні – а саме гальмування подальшої прозахідної інтеграції Києва. Поки що є дві перепони на євроатлантичному шляху України – економічні реформи та сепаратистська війна на сході.
Тимошенко пропонує невідомість як у питанні реформ, так і в питанні безпеки. Її популістська кампанія, за словами автора, ґрунтується на двох засадах: «новий курс для України» та «нова стратегія миру та безпеки». В деяких аспектах, таких як прозахідні економічні реформи, схильність цієї кандидатки до змін, ймовірно, гратиме на руку Кремля.
Наприклад, «новий курс» Тимошенко передбачає відхилення від програми МВФ. Але допомога МВФ є важливою для України, переконана автор – в її основі лежать реформи для покращення макроекономічної стабільності. Звісно, вони охоплюють такі кроки, як підвищення цін на газ або жорсткіший підхід до пенсій, тож вони є політично непопулярними. Але вони критичні для того, щоб Україна залишалася платоспроможною, переконана автор. Ба більше, реформи поглиблюють відносини Україна-ЄС.
Тимошенко ж обіцяє зниження цін на газ і виступає проти пенсійної реформи. Ці тиради популярні, але без прихильності до реформ Україна втратить підтримку МВФ.
Справа не лише в тому, що Тимошенко виступає проти МВФ – «у серці її економічного плану популістські засади, що загрожують макроекономічній стабільності». Ба більше, він містить суперечки, йдеться у статті. «Зрозуміло, що у неї немає продуманого плану того, як вона фінансуватиме уряд або реалізуватиме популістські обіцянки, зберігаючи макроекономічну стабільність. Ця невизначеність шкодить відносинам України зі західними економічними інституціями і, таким чином, сприятиме інтересам Кремля», – пише автор.
А мирному планові кандидатки, тим часом, бракує деталей. Автор робить висновок, що президентство Тимошенко – загроза як програмі МВФ для України, так і війні на сході – важко сказати, що вона робитиме після обрання.
У статті американського видання Washington Post також йдеться про президентські вибори в Україні: автор відповідає на запитання про те, чому чинний президент України Петро Порошенко є непопулярним кандидатом, як він намагається виграти голоси та в чому різниця між потенційними кандидатами.
Через п’ять років після Євромайдану українці підуть на виборчі дільниці виносити свій вердикт змінам. Водночас ціла купа претендентів на президентське крісло кидає виклик Порошенкові.
Революція гідності – все ще актуальна тема, адже українці очікували великих змін, серед яких прозорий та підзвітний уряд. Натомість корупція все ще залишається проблемою. За п’ять років президентства Порошенка жодного високопосадовця не притягнули до відповідальності, а на активістів, які виступають за прозорість, чинять тиск. У всьому звинувачують президента, популярність якого не досягає 15%. І, звісно, бути у списку «Панамських паперів» йому також на руку не зіграло, пише автор. Виграти ж голоси своїх виборців він намагається «націоналістським тоном», йдеться у статті.
Виклик чинному президентові кидають одразу кілька кандидатів – серед яких Юлія Тимошенко, комік Володимир Зеленський, або колишній міністр оборони Анатолій Гриценко. Та підтримка жодного з понад 35 кандидатів не перевищує, за різними даними, 20%, тож, імовірно, буде другий тур, каже автор.
Ніхто з імовірних переможців не пропонує повернення в напрямку Росії, каже автор. Скоріше, потенційні претенденти на місце Порошенка нарікають на стійку корупцію і фінансові труднощі, які він контролює після того, як прийшов до влади, а деякі популісти закликають скоротити рахунки за комунальні послуги та знизити відсоткові ставки по банківських кредитах, йдеться у статті.
А в чому ж зацікавлені інвестори, запитує автор. Для них найважливіше – те, щоб новий президент продовжував співпрацю з МВФ. А Захід, тим часом, зацікавлений у результатах виборів 31 березня через те, що на додаток до підтримки МВФ, мільярди доларів надійшли і зі Світового банку, і з ЄС, а США надали кредитні гарантії та військову допомогу.
Росія ж хоче дестабілізувати економіку України. Навіщо? Бо дестабілізація стане підтвердженням слів російського президента Володимира Путіна про те, що будь-які повстання заподіюють лише хаос, зауважує автор.
А в ізраїльському часописі The Jerusalem Post йдеться про те, що сіонізм та погіршення умов у східній Україні призводить до того, що українці з єврейським корінням шукають нового життя в Ізраїлі.
У східному місті Краматорськ – нестача вчителів. Війна змусила багатьох полишити свої домівки. Саме місто постраждало від пострілів – це наслідок конфлікту з Росією. Віра Савіцкі також була однією з вчителів. Тепер вона живе в Ізраїлі.
Віра – одна з 250 іммігрантів, які прилетіли до Ізраїлю цього тижня рейсом, організованим неурядовою організацією Міжнародне товариство християн і євреїв. Найстаршій людині на борту – 83 роки, наймолодшій – сім місяців, мовиться у статті.
Автор нагадує, що єврейська спільнота України глибоко укорінена в її історію. Міжнародне товариство християн і євреїв працює понад 20 років, допомагаючи євреям із 29 країн світу будувати їхні життя в Ізраїлі. Більшість людей, які прилетіли згаданим рейсом, житимуть на півночі країни, зазначає автор.
