Є в Криму, неподалік Ак-Каї/Білої скелі в Білогірському районі, живий пам'ятник природи та історії, яким дуже пишається російська влада Криму. Це знаменитий Суворовський дуб. Пропагандисти Кремля створили з дуба «скрєпну легенду» та символ «російського Криму», що, мовляв, під цим дубом полководець Олександр Суворов зустрічав у березні 1777 року посланця турецького султана, і там йшлося про підготовку першої анексії Криму Росією.
Хочу відразу зазначити, що у переважної більшості кримських татар як корінного населення Криму особистість Суворова викликає, м'яко кажучи, зовсім не теплі почуття. До сучасників дійшли історії предків про те, як жорстоко воював російський полководець у Криму й не тільки тут. Історії свідчать, що полководець випалював поселення в тилу супротивника, тим самим позбавляючи ресурсної підтримки, деморалізуючи супротивника загибеллю мирних родичів. Такі методи ведення війни може й були ефективними, але водночас і нелюдськими.
Тому й Суворовський дуб для кримських татар не є об'єктом поклоніння на відміну від росіян і проросійськи налаштованих кримчан. Серед корінного населення Криму його часто називають Чотири брати, адже дуб складається з чотирьох потужних гілок, що утворюють велику кулясту крону діаметром 30 метрів. Вважається, що вік дерева ‒ приблизно 800 років. Для дуба це ще не такий вже й стародавній вік. Наприклад, вік Стелмужського дуба, який росте у Литві, оцінюється в півтори тисячі років, він вважається найстарішим дубом у Європі.
Однак майбутнє Суворовського дуба опинилося під загрозою. Ще торік біля основи дерева між стовбурами утворилася тріщина як результат неправильного догляду за деревом. Нинішнього року ситуація погіршилася.
Ще торік біля основи дерева між стовбурами утворилася тріщина як результат неправильного догляду за деревом
Наприкінці 2018 року фахівці російської Державної автономної установи «Управління особливо охоронюваними природними територіями Криму» вивчили стан реліктового дуба. Причиною появи небезпечної тріщини, за їхніми висновками, стало загнивання серцевини стовбура. Річ у тім, що одна з гілок у цьому місці висохла і її спиляли. Але не біля основи гілки, як це треба робити, а на деякій відстані. Через неправильне обрізання процеси розкладання цього відгалуження перейшли на основний стовбур. Очевидно, ті ж горе-фахівці намагалися «лікувати» утворене в місці загнивання серцевини дупло за допомогою цементної пломби. Але не зачистили його, не створили герметичність пломби, що привело лише до подальшого швидкого погіршення ситуації.
І ось, цьогоріч тріщина пішла вже до основи дуба. Тобто в будь-який момент при пориві сильного вітру дерево може розламатися на дві частини. У цьому випадку дерево буде не просто спотворене, це в майбутньому просто спричинить загибель дуба.
Горе-фахівці намагалися «лікувати» утворене в місці загнивання серцевини дупло за допомогою цементної пломби. Але не зачистили його, не створили герметичність пломби
7 травня 2019 року місцева влада з членами робочої групи з проведення обстеження та вивчення поточного стану пам'ятки природи регіонального значення відвідала «хворого велетня». Спільно з фахівцями-дендрологами з Нікітського ботанічного саду досліджували дерево за допомогою спеціальних пристроїв для оцінки аварійності великих вікових дерев. Результати продемонстрували масові гнильні ураження в серцевині стовбура. За результатами проведених досліджень обіцяють підготувати висновок про стан пам'ятки природи й дати рекомендації зі збереження дуба. Поки ж минув місяць, жодних заходів для лікування дуба не вживається. Якщо врахувати, що з моменту появи першої тріщини торік відбулося драматичне погіршення стану дуба, то рятувати його необхідно терміново.
Побувавши днями в гостях у реліктового велета, зазначила, що імунітет дерева ослаб, про це свідчать численні паразити, які окупували гілки релікта.
Імунітет дерева ослаб, про це свідчать численні паразити, які окупували гілки релікта
Саме ж слово «тріщина» не відображає справжньої картини лиха. Тріщина пройшла корою, але всередині дерева вже утворилася об'ємна діра, що свідчить про байдуже ставлення до «особливо охоронюваного» об'єкту, як свідчить табличка, яка стоїть поруч.
Що ж, погана це прикмета для російської влади, якщо символ анексії Криму став швидко загнивати й може впасти в будь-який момент. А може це передвісник?..
Зарема Сеїтаблаєва, кримчанка, блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
