Які події у Криму за рік від початку повномасштабної агресії Росії вважає значущими Представниця президента України в АРК? Крим.Реалії запитали у Таміли Ташевої про те, яким, на її думку, був цей рік на Кримському півострові, як змінювалася риторика окупаційної влади та як події можуть розвиватися в Криму.
Представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева вважає, що для Криму і для всієї Української держави настав «час ікс» – з'явилася можливість повернути всі окуповані Росією території:
«Напевно, ніколи в нас у цьому питанні – повернення контролю над Кримом – не було стільки реальної підтримки. Тобто більшість наших західних партнерів говорили, що так, ми повертатимемо Крим, але всі думали, що ну якось там пізніше. Ніколи рівень підтримки ідеї повернення Криму під контроль (України – КР) не був таким об'єднуючим: понад 85 відсотків людей в Україні підтримують повернення, підтримують те, що ми не повинні йти на жодні поступки щодо територіальної цілісності».
Таміла Ташева зазначає, що весь рік Росія активно використовувала в Криму нові статті своїх адміністративного та кримінального кодексів: про «дискредитацію» російської армії, це частина 1 статті 20.3.3 КпАП РФ та про «публічне поширення свідомо неправдивої інформації про використання Збройних сил РФ», це стаття 207.3 КК РФ. У Криму збільшився тиск на кримчан із проукраїнською позицією. Незважаючи на це, зазначає Ташева, після звільнення Херсона кількість проукраїнських акцій на півострові зросла.
Люди точно відчули: повернення буде, і люди почали щось робити для цього повернення
«Після звільнення Херсона люди почали ще більше виявляти свою активність на території Криму і говорити про це відкрито. Я знаю зараз сотні людей, які так чи інакше протистоять на території півострова. І ми не бачили цього, на жаль, упродовж попередніх років окупації. Там був більший протест, який пов'язаний із питаннями прав людини, з таким правозахисним порядком дня, скажімо так. Наразі протест проукраїнський. Тобто він візуально український. І словами – коли люди співають пісні, промовляють слова «Збройні сили України», пишуть якісь написи на будинках. І, в тому числі, фізично – коли б'ють машини із «Z»-символікою. І це, на мою думку, найбільше досягнення для Криму – що люди точно відчули: повернення буде, і люди почали щось робити для цього повернення», – зазначає Таміла Ташева.
Представниця президента України в АР Крим зазначає, що торік із півострова активно виїжджали проукраїнські кримчани – через мілітаризацію, потім через мобілізацію. Але Крим залишила також і частина росіян.
Вони думали, що вони там назавжди, приїжджали на якісь почесні пенсії, купували собі якесь майно
«Частина людей після вибухів у Новофедорівці, зокрема, після вибухів на Керченському мосту також почала виїжджати. І виїжджати досить активно. Спершу вони приїжджали: «Крим – це Росія назавжди», це наче безпечна територія, ніхто Крим не відвойовуватиме, не повертатиме (Україні – КР) під контроль. Вони думали, що вони там назавжди, приїжджали на якісь почесні пенсії, купували собі якесь майно, продавали своє, приїжджали до Криму, бо регіон у порівнянні з російськими – розвинутий. Тепло, красиво, «не хочеться звідти їхати». Ми вітаємо такі виїзди російських громадян», – каже Таміла Ташева.
Вона зазначила, що за рік сильно змінилася риторика призначених Росією чиновників у Криму:
«Якщо вони раніше говорили: «Крим з Росією назавжди», то тепер вони змінили цей наратив на те, що «ми захистимо Крим». Якщо в них раніше було «Криму нічого не загрожує», то зараз ось вони говорять про захист. Знову ж таки, повторюся, після Херсона, коли вони почали виправдовувати, власне, свій відхід як «мирний» (у лапках, звичайно, все це говорю) відхід з Херсона, казали, що «ми йдемо з Херсона для того, щоб захистити Крим». Для чого, якщо йому нічого не загрожувало? Більше почали реагувати на слова представників українських органів державних, політичного керівництва, військово-політичного, на слова президента (України – КР) вони постійно реагують. Їм дуже не подобається, що президента Зеленського там слухають на території Криму, щось обговорюють. З цим пов'язаний, відповідно, тиск на людей на території Криму».
Таміла Ташева вважає, що на Кримському півострові посилюватимуться і репресії, але ще масовішим стане і проукраїнський протестний рух:
«Я думаю, чим ближче будуть наші Збройні сили, тим більше протестів буде на території Криму. Вже зараз ми бачимо «Кримських партизанів», ми бачимо «Атеш», «Кримську бойову чайку», «Жовту стрічку» – найпотужніший рух на території Криму. Я думаю, що ці рухи посилюватимуться.
У постійному Представництві президента України в Криму зазначають, що державі потрібно бути готовою до дій після деокупації півострова та готують першочергові кроки щодо реінтеграції Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
