Трансатлантична координація: експерти й громадськість України, ЄС та США об’єднують зусилля

Активність громадянського суспільства напередодні виборів, координація українських та західних експертів, обмін інформацією між політиками України, ЄС та США, спільна робота громадських організацій України та заходу в передвиборчий період в Україні, протистояння російським гібридним атакам… Ці та інші теми порушили на тристоронньому круглому столі Україна – ЄС – США, який називають початком роботи Трансатлантичної робочої групи з питань виборів та громадянського суспільства в Україні. Чим викликана така безпрецедентна увага до президентських та парламентських виборів 2019 року в Україні, та як подібна координація вплине на прозорість та демократичність цих перегонів? Думки експертів з цього приводу розділилися.

Тристоронній круглий стіл за участі представників Фонду Маршалла Сполучених Штатів, Мережі друзів України (Вашингтон), «Реанімаційного пакету реформ» (Київ), Світового конгресу українців (Брюссель) та Європейського офісу Фонду Маршалла Сполучених Штатів (Брюссель) проходив у форматі телемосту, який модерували у Вашингтоні.

Учасники поставили собі амбітну мету: створення Трансатлантичної робочої групи з питань виборів та громадянського суспільства в Україні. За їхнім задумом, вона стане платформою для взаємодії та обміну інформацією між політиками, аналітичними центрами, лідерами думок та громадськими організаціями України, Сполучених Штатів та Євросоюзу, що є життєво важливим напередодні президентських та парламентських виборів в Україні.

«Мета нашої роботи – створити мережу друзів України, які виконуватимуть завдання громадянського суспільства і спільно працюватимуть для втілення пакету реформ у державі. Ми говоримо про взаємодію української громадськості з лідерами думки та з тими, хто «робить політику» у США та Євросоюзі», – наголосив модератор круглого столу, старший науковий співробітник Фонду Маршалла Сполучених Штатів Джонатан Кац.

Чим займатиметься Трансатлантична робоча група? Які теми будуть серед її пріоритетів? Українські та західні експерти одразу ж озвучили й обговорили ті моменти суспільно-політичного життя України, які, на їхню думку, потребують найбільшої уваги.

Вплив Росії на вибори та ризик проросійського реваншу

Наразі понад 40 відсотків українців не визначилися, за кого голосуватимуть на президентських та парламентських виборах 2019 року. Відтак спрогнозувати переможців малореально, визнає керівник міжнародного напряму «Реанімаційного пакету реформ» Олена Прокопенко. При цьому, нагадує вона, вибори 2019 року будуть вирішальними у розбудові відносин України із Заходом. Зі свого боку, Джонатан Кац говорить про збільшення зусиль Росії щодо дезінформаційних компаній в Україні та про зростання кількості атак на українське громадянське суспільство: цього року постраждали понад 50 громадських активістів, імовірно – від проросійських сил.

На цьому тлі член ради «Реанімаційного пакету реформ», директор Фундації DEJURE Михайло Жернаков констатує російські зусилля з інфільтрації агентів впливу Кремля до Верховної Ради, і загалом – підготовку спроби проросійського реваншу в Україні під час президентської, а згодом і парламентської кампаній. Він розглядає ці дії Кремля у тісному зв’язку з кампаніями з дезінформації суспільства, і саме цю комплексну загрозу Жернаков визначає як найбільшу.

Антикорупційна та судова реформи

Саме на їхній перебіг, зокрема – на успішний запуск антикорупційного суду має звертати найбільшу увагу Трансатлантична робоча група у найближчі декілька місяців, переконана Олена Прокопенко.

Вона пропонує максимально залучити до цього процесу західних експертів та представників недержавних організацій та структурувати їхню роботу. Наразі довіра до експертів та до західних партнерів в Україні в рази перевищує довіру, наприклад до суддів, посилається Олена Прокопенко на цьогорічні дослідження громадської думки.

За словами Прокопенко, антикорупційна система в Україні не є ефективною: якщо НАБУ успішно розслідує факти корупції та виявляє підозрюваних у ній, то антикорупційна прокуратура та суди здебільшого не забезпечують реальних справедливих вироків корупціонерам.

Політичний клімат у передвиборчий період

Цей період в Україні розпочався досить рано: до офіційного старту перегонів кандидати вже почали змагатися один з одним та вкладати у свій імідж кошти, і роль фінансового чинника є дуже високою, зауважив Орест Дейчаківський, заступник голови правління Фундації Україна – США. У цих умовах треба забезпечити максимальне покриття та неупереджену роботу медіа, наголошує він.

Окрім того, на його думку, важливим чинником невизначеності залишається те, чи збереже Україна виборчу систему «50-на 50» мажоритарних та пропорційних мандатів на парламентських виборах, чи таки перейде на суто пропорційну систему з відкритими списками, яку пропонують частина політичних партій та лідерів громадської думки.

Комунікація українського суспільства та експертів з іншими країнами

Україні критично важливо говорити з ключовими столицями світу не лише мовою дипломатії, а й на рівні експертів та громадянського суспільства, наголошує Джонатан Кац. Це особливо важливо у випадку, коли політики у Вашингтоні чи Брюсселі мають ухвалювати важливі для регіону рішення, і повинні розуміти ситуацію в Україні та позицію її громадян, аргументує він.

Окрім цих напрямків, українські та західні експерти обговорили питання збільшення енергетичної незалежності України, інформаційну та кібернетичну безпеку, кампанії з дезінформації, національну безпеку та безпеку громадянського суспільства зокрема.

Українські вибори, які змінять світ?

Українські та західні експерти і представники громадянського суспільства об’єднують зусилля через важливість обох українських виборчих перегонів 2019 року для всіх великих геополітичних гравців у регіоні, пояснює Радіо Свобода політолог Олеся Яхно.

Вона визнає, що увага до виборів усередині України, політична конкуренція та увага Заходу зменшують ризик фальсифікацій, однак імовірність конфліктів під час перегонів та у день голосування є високою, стверджує політолог.

«Ця увага (західного експертного середовища) пов’язана з важливістю цих виборів для всіх: і для України, і для Росії, і для Заходу. Президент Росії Володимир Путін робив неодноразові заяви, що працюватиме з новою українською владою, а не з тією, яка є. Отже, ці вибори однозначно небайдужі Росії, і це так само не може не хвилювати Захід. Фальсифікації є малоймовірними, але є ризик конфліктів на певних дільницях», – наголошує Олеся Яхно.

«Так, політики, які не погоджуються з виборами, можуть роздмухувати такі конфлікти, або ж говорити про фальсифікації. Тут посилена увага України та Заходу до виборів – це плюс, визнає Яхно. – І це свідчить, що президентські, а потім парламентські вибори 2019 року є важливими. Це така собі стратегічна розвилка: або Україна йтиме далі демократичним шляхом, у бік європейської та євроатлантичної інтеграції, або буде спроба зробити якщо не повний розворот, то принаймні призупинити цей процес, прикриваючись красивими словами, зокрема, про «компроміс».

За словами Олесі Яхно, ці ризики стосуються не лише майбутніх президентських, але і парламентських виборів, оскільки друга виборча кампанія може виявитися ще більш важливою з точки зору збереження або зміни існуючого курсу України.

Однак є і більш скептичні оцінки такого об’єднання зусиль українських та західних експертів. Так, політолог Євген Магда стверджує, що подібна координація та спільний моніторинг мало вплинуть на перебіг виборчої кампанії. Зі свого боку, він пропонує не лише сприяти західним експертам під час українських виборів, а й навпаки – залучати експертну спільноту України на вибори в ЄС, враховуючи український досвід протидії російським гібридним впливам.

«Не думаю, що це об’єднання істотно вплине на перебіг кампанії. Проведенням виборів в Україні займаються, зрештою, не експерти, а ЦВК, оновлений склад якого нещодавно був обраний. Те, що прийдуть з-за кордону люди, і навчать нас «батьківщину любити» – це перебільшення. Рік українських виборів дійсно буде вагомим чинником для США та ЄС. Але я хотів би зробити зустрічну пропозицію: щоб українських експертів включали до аналогічних робочих груп, які стежитимуть за виборами, наприклад, Європарламенту. В Україні є чимало експертів, зокрема і ваш покірний слуга, які мають що сказати щодо російського впливу на виборчі кампанії», – наголосив Євген Магда.

Між тим, спостереження і навіть тиск Заходу на українську владу у передвиборчий період є важливим – з цим погоджуються і звичайні українці. Майже третина опитаних вважають, що Євросоюз має більше тиснути на владу в Україні задля проведення нею реформ, також більшість громадян України сподіваються не стільки на фінансову допомогу з боку ЄС і США, скільки на гарантії безпеки. Такими є результати соціологічних опитувань на тему: «На яку допомогу українці очікують від ЄС і США», які на замовлення центру «Нова Європа» провели фахівці фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Однак в Україні менш ніж за рік до виборів немає одностайності щодо того, яка допомога та який вплив з боку західних партнерів потрібні найбільше. І це свідчить, серед іншого, про брак довіри до влади, через яку здебільшого і проходить допомога Євросоюзу і США, кажуть експерти.

Зі свого боку, директор центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук визнає: саме в Україні ЄС може відчути себе не просто global payer («глобальним інвестором»), але й global player («глобальним гравцем»): українці хочуть від ЄС не грошей, а тиску на українську владу в питанні реформ.