Міністерство оборони України повідомляло, що Сили оборони в ніч з 23 на 24 червня знищили російський Центр далекого космічного зв'язку під час ракетної атаки на анексований Крим. Цей військовий об'єкт, відомий ще як НІП-16 (наземний вимірювальний пункт), розташований на північ від Євпаторії, на околиці села Вітіне Сакського району. За даними OpenStreetMap, там дислокується важлива для Повітряно-космічних сил (ПКС) Росії в/ч 81415 – 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс (ОКІК) у структурі Головного випробувального космічного центру імені Германа Титова. Як чергова «бавовна» позначиться на бойовому потенціалі ПКС, загалом їхніх технічних можливостях у війні проти України, розбиралися Крим. Реалії.
«Сили оборони України продовжують зменшувати бойовий потенціал і можливості ворога. Зокрема, цей тиждень відзначився знищенням російського Центру космічного стеження та зв'язку в тимчасово окупованому Криму, що є важливою військовою складовою у системі супутникового зв'язку та навігації для росіян», – повідомили в українському відомстві 28 червня.
Як написало видання Forbes, 23 червня українська армія випустила по цьому об'єкту як мінімум чотири високоточні ракети. Пожежі вирували там усю ніч, і на супутникових знімках Planet видно сліди вибухів на землі. Forbes також зазначило, що супутники ГЛОНАСС, які є аналогом західного GPS, допомагають наводити російські бомби КАБ. Вони також виявляють електромагнітне випромінювання військових цілей – наприклад, кораблів у морі – і визначають їхнє місце розташування. Можливо, супутники «Ліана» ловили сигнали українських безпілотних катерів із вибухівкою, які витісняють російський флот із західної частини Чорного моря.
«Коли ми пошкоджуємо цей Центр, то впливаємо не на якийсь окремий супутник, на другий-третій, а впливаємо відразу на систему. На систему управління супутниками, зокрема супутниками розвідки, причому різних типів, що для нас важливо. Скільки об'єктів там (у Вітіному – КР) знищено, скільки знадобиться часу на їх відновлення – це інше питання», – прокоментував для Крим.Реалії ситуацію колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко.
За його словами, це призведе, зрештою, до того, що якість ракетних та авіаційних ударів росіян по Україні погіршуватиметься, час на їх підготовку – збільшуватиметься.
Слід уточнити, що Центр далекого космічного зв'язку у Вітіному зазнав масованої ракетної атаки Сил оборони вже вдруге за часів російсько-української війни. Вперше це сталося близько 5 ранку 19 грудня 2023 року. За даними російського телеграм-каналу ASTRA, тоді було зафіксовано як мінімум два ракетні удари, внаслідок чого пошкодження отримала одна одиниця військової техніки. Однак ні російська, ні українська сторони повідомлення про ту атаку не коментували.
Великі «тарілки» на тлі Каламітської затоки
Вони виразно проглядаються з автодороги Євпаторія-Чорноморське. Деякі кримські та українські журналісти, у тому числі й автор матеріалу, мали змогу розглянути ці «тарілки» буквально зблизька, тобто безпосередньо з території режимної військової частини. Щоправда, це було задовго до російської анексії Криму в 2014 році.
Тоді об'єкт у Вітіному функціонував як цивільний Національний Центр управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) у структурі Національного космічного агентства України (НКАУ). Протягом 10 років (1998-2008) там проводилися експерименти за допомогою радіотелескопа РТ-70, експерименти з РСДБ-локації та інших наукових програм. У травні-липні 1999 року, серпні-вересні 2001 року, липні 2003 року та жовтні 2008 року через РТ-70 вирушали послання до позаземних цивілізацій.
Після захоплення НЦУВКЗ «зеленими чоловічками» (російськими військовими без розпізнавальних знаків – КР) на початку березня 2014 року над ним одразу ж підняли прапори РФ та її військ Повітряно-космічної оборони (ПКО). Понад 90% особового складу наукової установи перейшли на службу до російської армії, а потім пройшли перепідготовку у відомчих вишах РФ. А вже наступного року Центр реорганізували у 40-й окремий командно-вимірювальний комплекс (ОКВК) військ ВКО РФ, на його балансі заново сформували військову частину 81415 і таким чином повністю відновили мілітарний статус-кво.
Навесні 2017 року було оголошено, що 40-й ОКВК за 3 роки модернізації отримав 10 сучасних радіотехнічних комплексів замість застарілого радянського обладнання. Він став частиною російської системи «ГЛОНАСС». Центр у Вітіному отримав також нову командно-вимірювальну систему «Фазан МТС», що має радіус дії від 100 до 40 000 км. Вона вирішує завдання з управління всім російським орбітальним угрупуванням, включаючи військове, та космічних апаратів (КА).
Сімферополь-28 також відродять?
У радянські часи селище Шкільне поблизу Сімферополя функціонувало як закритий гарнізон Сімферополь-28, де базувався НІП-10. А тепер у російських планах він фігурує як третій майданчик вітінського Центру (у самому Вітіному розташований головний, №1, у селищі Заозерне – майданчик №2).
Державна корпорація з космічної діяльності «Роскосмос» має намір витратити 1,8 млрд рублів на обладнання центрів космічного зв'язку в Московській, Тверській областях та в селищі Шкільне під Сімферополем.
З усіх об'єктів колишнього НІП-10 добре збереглася лише антена ТНА-400. Її видно на супутникових знімках.
Саме із Сімферополя-28 розпочиналося на Кримському півострові освоєння космосу. У вересні 1957 року за 20 кілометрів на північний захід від Сімферополя, на місці кримськотатарського поселення Джанабак, з'явилися намети військових і телескопічні антени. Того ж року, 4 жовтня, за їх допомогою військові здійснили перший сеанс зв'язку з першим у світі штучним супутником Землі. Пізніше, в розпал Карибської кризи в 1962 році, тодішній керівник СРСР Микита Хрущов зі Шкільного вийшов на прямий радіозв'язок з космонавтами Андріяном Ніколаєвим та Павлом Поповичем, які в цей час перебували на борту космічних кораблів Схід-3 і Схід-4.
Саме у Сімферополі-28 прийняли перше зображення з поверхні Місяця, передане КА «Місяць-9. У селищі обладнали єдиний на території СРСР місяцедром, на якому випробовували шасі «Місяцеходу» і тренувалися його екіпажі.
Згодом у Шкільному розмістили ще й єдину в космічних силах Ракетних військ стратегічного призначення (РВСП) «учебку», а також окремий батальйон обслуговування запасної посадкової смуги для космічного апарату багаторазового використання «Буран» (нині смуга у віданні аеропорту «Сімферополь»).
Наприкінці 1998 року одна за одною всі ці військові частини було розформовано. Казармовий фонд, технічні приміщення та антенні комплекси були передані НКАУ. У 2002 році агентство ухвалило рішення згорнути всю свою діяльність у Шкільному та повністю зосередитися на базі НІП-16 у Вітіному. Туди невдовзі перевезли зі Шкільного все найважливіше та найцінніше, окрім хіба що ТНА-400 – унікального високоточного та малосерійного радіотелескопа. Все майно, що залишилося, зокрема казармовий фонд, у законному порядку передали Фонду майна АР Крим.
За останні десять років після російської анексії якихось суттєвих змін технічна територія НІП-10 у Шкільному не зазнала. За винятком хіба що того, що балка Джанабак, тобто околиця Шкільного, «ощетинилася» окопами.
Втім, таке відбувається з 2022 року в Криму на «загрожувальних» напрямках практично повсюдно.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
