«Фільм-звинувачення, фільм-шок». Сім людських доль у документальному проєкті Крим.Реалії «Тиха депортація»

Переслідування та витіснення корінного кримськотатарського народу з Криму схоже на тиху депортацію, про це йдеться у новому документальному проєкті Крим.Реалії, прем'єра якого відбувається у ці дні. Фільм розповідає про долі кримськотатарських сімей, які під тиском російської влади були змушені залишити рідний Кримський півострів.

Допрем'єрний показ фільму «Тиха депортація» відбувся у First Conference Hall. Стрічку показали політичним діячам, представникам Меджлісу кримськотатарського народу, правозахисникам, родичам політв'язнів, громадським активістам.

«Кримських татар, як і 1944 року, витісняють із Криму. Тоді – у вагонах, зараз – тихо, без привернення уваги» – це те, про що говорять в анексованому Криму представники корінного народу і те, про що так мало знають в Україні й світі. Так народилася ідея документального проєкту «Тиха депортація», – розповідає співавторка фільму, редакторка телепроєкту Крим.Реалії Анжеліка Руденко.

«Депортація, без вагонів, але також депортація. Я була настільки вражена, що там про це говорять, а ми тут, на материковій Україні, про це не знаємо. І я зрозуміла, що цю історію треба розповідати, зробити її публічною, треба взятися за це. Хто, як не Крим.Реалії, візьметься за історію про депортацію кримських татар у 2023 році», – каже Анжеліка Руденко.

У серпні команда проєкту – авторка Анжеліка Руденко, режисер-сценарист Дмитро Джулай, оператор Микита Ісайко та продюсерка Ельвіна Сеїтбуллаєва – розпочала виробництво. Почали з пошуку героїв – людей, які були змушені залишити анексований Крим. Одні – ще 2014-го, через переслідування російськими силовиками, інші – 2022-го, щоб не опинитися в російській армії та не воювати проти своїх співвітчизників, проти українських громадян. Найскладніше було вмовити людей розповісти свої історії, кажуть автори фільму.

«Ельвіна Сеїтбуллаєва стала продюсеркою цього фільму. Завдяки їй багато людей довірилося нам, погодилося знятися у фільмі. У чому основна складність? Усі мають родичів у Криму. І це велика сміливість, відвага не боятися розповісти свою історію. Потрібно віддати належне героям. Вони кажуть: це частина нашої боротьби, ми говоритимемо правду, ми не боятимемося. І це було дуже емоційно, бо герої у фільмі плачуть. Тому що це історія їхніх сімей, історія їхньої країни, історія їхніх родичів», – розповідає Анжеліка Руденко.

У фільмі – сім історій. І не лише тих людей, хто був змушений залишити рідну землю, побоюючись переслідувань з боку російських силовиків. Але й тих, хто пережив тортури струмом у в'язницях анексованого Криму, як Рінат Параламов.

І бойовий медик Асан Ісенаджиєв, який захищав Маріуполь та завод «Азовсталь», вижив у російському полоні й повернувся в Україну після обміну.

Це історія і Муміне Салієвої, яка вирішила з дітьми залишитися в Криму після того, як її чоловіка Сейрана Салієва російські силовики звинуватили в тероризмі за участь в організації «Хізб ут-Тахрір», а підконтрольний Росії суд засудив його до 16 років позбавлення волі.

«Ви чуєте історію про те, як знущається російська окупаційна влада, як вони [силовики] намагаються вбити, використовуючи струм – про це розповідав колишній військовополонений. Він багато чого не може розповісти, але ти відчуваєш, що відбувається у нього всередині, ти разом із ним проживаєш усю цю історію. Ти це бачив усе, читав, але коли вони розповідають самі, ти разом із героями це переживаєш. І це було найважче», – розповідає продюсерка фільму Ельвіна Сеїтбуллаєва.

Зйомки відбувалися у Польщі, Бельгії, Німеччині, знімати в Туреччині допомогли колеги. Центральною та найскладнішою була зйомка в анексованому Криму, розповідають автори. Потрібно було знайти операторів і зняти героїню, не наражаючи її на небезпеку.

«Ми навіть не можемо уявити, що з боку російської влади в Криму може «прилетіти» знімальній групі та Муміне. Уважно послухайте, в останніх словах вона каже, чому вона погодилася на ризик. Вона усвідомлює ризик: у неї четверо дітей, чоловік уже [перебуває] в російській в'язниці, і вона продовжує активну діяльність. Я не можу уявити рівень сміливості», – каже Анжеліка Руденко.

Робота над фільмом була складною, зізнаються автори. Відрядження, безліч зйомок, робота з особистими відеоархівами героїв. І запис інтерв'ю – емоційних, переповнених особистими трагедіями.

«Це не інформаційне подання. Ви побачите, знято інакше, у кіношному стилі. Діма [Джулай] сценарист, режисер, він документаліст. Він хотів, щоб це була справжня документалка. Ми знімали лише на SONY 7 – двома фотоапаратами. Ви побачите специфіку, чому потрібно було знімати двома фотоапаратами. На таку ж техніку ми знімали і в Криму, і в Анкарі, щоб картинка не відрізнялася. Було продумано всі технічні моменти. Це було справді складно», – розповіла Анжеліка Руденко.

Розпочавши зйомки в серпні, вже у грудні знімальна група презентувала готову роботу. До київського First Conference Hall на допрем'єрний показ запросили військових, політичних діячів, представників Меджлісу кримськотатарського народу, правозахисників, родичів політв'язнів, громадських активістів.

«Я просто вражений. Вражений глибиною осмислення цієї трагедії, яку нині переживає Крим і всі люди, які там живуть та залишаються вірними і кримській землі, і українській державі. Творчій команді вдалося показати катастрофічність цієї трагедії», – так відреагував на фільм голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

За його словами, «Тиху депортацію» мають побачити у Криму, на материковій Україні, у світі. Корисний цей фільм буде і росіянам, упевнений Чубаров.

«Незважаючи на те, що, можливо, значна частина з них улюлюкатиме, але це – фільм-звинувачення. Звинувачення кожного громадянина Росії в тому, що робить їхня країна проти України, українців як політичної нації, проти етнічних українців, етнічних кримських татар. Його демонстрація на ресурсах, які [можуть бути] доступні в Російській Федерації, була б доречною», – сказав Рефат Чубаров у коментарі Крим.Реалії.

«Я багатьох героїв фільму знаю. Важко було стримати сльози», – каже постійна представниця президента України у Криму Таміла Ташева.

Це не просто документальна стрічка, вважає вона, це «надзвичайний вир емоцій, біль і нестримна жага до життя». Ташева впевнена, що опір у Криму не згасне «доти, доки останній окупант не залишить територію нашого рідного Криму».

«Фільм дуже важливий. Я не знаю, чи буде у фільму фестивальна історія, чи буде демонстрація на телеканалах, але його треба показувати. Хоч фільм і складний, але він має бути показаний для старшокласників. Звичайно, в предметі української історії є про Крим і кримські татари, але [фільм] набагато краще дає розуміння, що сталося 1944 року, що відбувається зараз. Звичайно, [майбутні глядачі] – це студентська молодь, університети. Безперечно, це потрібно показувати міжнародним партнерам», – зазначила Таміла Ташева.

Це фільм про рожеві окуляри, з якими Україна жила з 1991 року, вважає секретар РНБО України Олексій Данілов.

«Ми на світ дивилися дитячими очима країни, яка щойно народилася – як дитина, вона ще багато не розуміє – якісь мрії намалювала і в цих мріях живе. Ми не займалися країною і це наслідки того, що ми цього не робили. Як би сумно це не звучало, але це факт», – зазначив Данілов під час допрем'єрного показу фільму.

А переслідування кримських татар у Криму – пряме продовження політики Сталіна, впевнений Олексій Данілов.

«Сьогодні всім відомо, що для сучасного Гітлера на прізвище Путін Сталін є ідолом, кумиром. І було б дивно, якби Путін цього не робив. Чи зупинятиметься він? Звісно, ні… Непроста доля», – вважає Данілов.

Фільм «Тиха депортація» вже вийшов в ефірі національного телемарафону. Його можна переглянути на YouTube-каналі Радіо Свобода. У планах авторів – підготовка субтитрів англійською мовою для прокату в Європі. Для тих, хто побачить фільм, буде багато нового та несподіваного і навіть шокуючого, обіцяють члени авторської команди.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.