В анексованому Севастополі 23 лютого відзначили «День народної волі» за подіями 2014 року, коли на мітингу в центрі міста був проголошений «народним мером» громадянин Росії Олексій Чалий.
У Сімферополі цього ж дня відсвяткували річницю створення «самооборони» Криму, яка допомагала російським військам під час захоплення півострова. Російський глава Криму Сергій Аксенов сказав, що 23 лютого 2014 року, коли були сформовані перші 10 рот «самооборони», стало «переломним моментом у процесі приєднання Криму до Росії». Про значення цих подій шість років по тому йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Севастопольське видання «Примечания» у своєму репортажі назвало святкування «Дня народної волі» офіціозним:
«Без мітингу, гарячих виступів учасників русской весни та народних гулянь, але з траурними вінками, прісними промовами віп-чиновників та польовою кухнею... Олексій Чалий, якого цього дня шість років тому обрали народним мером Севастополя, традиційно утримався від появи на публіці, залишивши це своїм соратникам».
Ексдепутат міської ради Севастополя Василь Зеленчук висловив Крим.Реалії думку, що російська влада не зацікавлена в тому, щоб згадувати ці події нещодавнього минулого.
З окупованими територіями так і поводяться: навіщо їх вітати?Василь Зеленчук
– З окупованими територіями так і поводяться: навіщо їх вітати? Це вже відпрацьований матеріал. Щодо відсутності Чалого, московська влада нікому з колишніх «народних мерів», колишніх депутатів, чиновників не довіряє ‒ їх використовували і викинули. По-друге, сьогодні головне завдання Кремля ‒ як можна швидше забути про український період і зробити так, щоб про це забули не тільки учасники тих подій, а й самі кримчани. Все це в руслі імперського шовінізму. При цьому Сергія Аксенова та Володимира Константинова, які залишилися при владі з українського періоду, Кремль щільно тримає «на повідку».
Василь Зеленчук переконаний, що шість років потому навіть у більш проросійському, за його оцінками, Севастополі настрої серйозно змінилися.
‒ Якщо під час «російської весни» у місті до 85% населення підтримували Росію, то сьогодні це не більше 30%. Решта людей зрозуміли, що ні роботи, ні зарплат, ні бізнесу, ні перспектив у Севастополі та Криму не буде.
Співголова громадської організації «Русский Крым», колишній керівник 13-ї роти «самооборони» Криму Олег Климчук стверджує, що в 2014 році не всі проросійські активісти підтримували Сергія Аксенова.
Не всі поділяли погляди того ж «Русского единства» Сергія АксеноваОлег Климчук
– 26 лютого мало зібратися «Русское вече», де ми, російські організації, хотіли обговорити, як надалі існувати в нових реаліях. Не всі поділяли погляди того ж «Русского единства» Сергія Аксенова ‒ у нас була демократія, плюралізм думок.
Климчук стверджує, що був учасником протистояння між кримськотатарськими та проросійськими активістами 26 лютого біля будівлі Радміну АРК.
‒ Я кілька разів виходив у центр цих зіткнень. Щоб врятуватися, ми прорвалися всередину Держради, у бічні двері. Я бачив, як Рефат Чубаров зупиняв кримських татар, мовляв, не треба йти на якусь агресію. У мене було таке відчуття, що він це й зупинив. Я зателефонував хлопцям і запропонував щось робити. Наступного ранку, 27 лютого мене познайомили з Михайлом Шереметом, там було кілька рот «самооборони» Криму. Мені запропонували сформувати підрозділ саме для охорони громадського порядку. Таким чином я формував свою роту не 23 лютого, а після всіх цих подій, і вважаю, що це правильно.
Олега Климчука на материковій Україні звинувачують у зазіханні на територіальну цілісність і недоторканність України. Як повідомляла в 2018 році прокуратура АРК, за версією слідства, він брав «безпосередню та активну участь у розгоні проукраїнськи налаштованих громадян і захопленні адміністративної будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, що спричинило тяжкі наслідки, у вигляді зміни меж території України». Климчуку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 15 років із конфіскацією майна. Сам він вважає ці звинувачення надуманими. Вирок у цій справі суд на материковій частині України ще не ухвалив.
Народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз переконаний, що всі, хто став на сторону Росії в той період, винні у злочинах проти України.
Так зване ополчення, «самооборона» ‒ це все бандити, які вбивали та викрадали людей
– Кримські татари вже на мітингу 23 лютого говорили про неприпустимість сепаратизму і дій так званого керівника Верховної ради Криму Константинова у спробі порушити територіальну цілісність України. Він дуже активно спілкувався з Москвою в той період, а так зване ополчення, «самооборона» ‒ це все бандити, які вбивали та викрадали людей.
У січні 2015 року кримське управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу про масові заворушення на мітингу 26 лютого біля Верховної Ради Автономної Республіки Крим ‒ тоді під час зіткнень загинули дві людини. Влітку 2018 року суд у Сімферополі засудив фігурантів «справи 26 лютого» до умовних термінів. Окремо розглядалася справа Ахтема Чийгоза, якого у вересні 2017 року засудили до восьми років колонії суворого режиму за звинуваченням в організації «масових заворушень», а в жовтні того ж року передали Туреччині.
Зараз я бачу, що Україна набагато випереджала Росію в плані громадянського суспільства...
Тим часом, Олег Климчук стверджує, що шість років потому розчарувався в Росії.
‒ Те сприймання «русского міра», яке у мене було, це (було ‒ КР) у «рожевих окулярах». Коли ми з хлопцями у своїй організації виступали на захист прав російськомовного населення, Росія виглядала як демократична держава попереду планети всієї, в межах «русского міра». Зараз я бачу, що Україна набагато випереджала Росію в плані громадянського суспільства... Звісно, я хотів би трохи іншого «русского міра» ‒ для мене дуже важливі і правова держава, і громадянське суспільство. Напевно, буде поступова еволюція.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
