Доступність посилання

ТОП новини

Українські паспорти для кримчан. Проблеми в оформленні документів і шляхи вирішення


Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото

Оформлення українських документів для кримчан і до повномасштабної війни Росії проти України було не найпростішим процесом. Але війна поставила нові перепони, які часом здавалися майже непереборними. Крим.Реалії звернулися до фахівців, щоб з'ясувати, які нові проблеми виникли для кримчан при оформленні документів України і чи є шляхи їх вирішення.

До редакції Крим.Реалії написав читач, який представився жителем Криму. «У зв'язку із ситуацією, що склалася, я вважаю за необхідне знайти виходи, лазівки, як кримчанам оформляти українські документи. Я все розумію, зараз, мабуть не на часі. Але! Я впевнений, що виходи є», – написав він. Також він запитував, чи можливо через українське консульство в якійсь із сусідніх з Україною країн оформити біометричний закордонний паспорт та інші документи.

Оформлення паспортів називає найактуальнішим питанням у галузі отримання документів менеджер з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова. «Люди хочуть виїхати з території Криму. Розуміючи, що зараз шляхи виїзду на материкову частину України фактично припинено, постає питання, як виїхати з Криму на безпечнішу територію, як опинитися на підконтрольній території України», – зазначає Луньова в коментарі Крим.Реалії.

Ідентифікація кримчан

Після повномасштабного російського вторгнення через проблеми з логістикою та потужностями українські консульства призупинили видачу біометричних паспортів громадянам за кордоном. Раніше українські дипустанови оформляли їх для українських громадян, які перебували тимчасово або постійно жили на території відповідного консульського округу.

Проте 23 травня посольство України в Туреччині повідомило, що відновлює прийом документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Обов'язковою умовою для такого оформлення є реєстрація на приймання. Її можна пройти за цим посиланням. У посольстві зазначають, що якщо громадянин планує подавати документи для здійснення кількох консульських дій, необхідно провести реєстрацію для кожної окремої дії. Там наводять такий приклад: оформлення паспорта, реєстрація факту народження та реєстрація українського громадянства для новонародженого – це три окремі консульські дії, кожну з яких потрібно реєструвати окремо. Список документів, які потрібно подати для оформлення закордонного паспорта, можна знайти тут.

«Звертаємо вашу увагу, що оформлення паспорта у закордонній дипломатичній установі проводиться у строк до трьох місяців», – зазначають у посольстві.

Водночас експерти звертають увагу, що в умовах, що склалися, країни Євросоюзу надають право в'їзду і за внутрішніми українськими паспортами.

Альона Луньова
Альона Луньова

«Ми отримували інформацію, що росіяни випускають за внутрішнім українським паспортом тих українців, які після 24 лютого опинилися на території Росії, тоді як тих, хто опинилися до 24 лютого, вони можуть не випустити», – зазначає Альона Луньова. Проте кримчани, які примусово отримували російські паспорти, можуть пред'явити їх для виїзду російським прикордонникам.

Також українці можуть оформити за кордоном свідоцтво на повернення в Україну. «Це документ, що видається дипломатичними установами України, якщо людина з певних причин не має документа, що засвідчує особу та надає право виїзду з країни перебування в країну громадянства або законного перебування», – пояснює Крим.Реалії юрист ГО «КримSOS» Анастасія Калініна. Цей механізм був придуманий ще до початку повномасштабної війни для ситуацій, коли людина втрачала за кордоном свій паспорт, проте найбільш актуальним виявився зараз.

Також важливо пам'ятати, що кримчанам, відомостей про яких немає в Єдиному демографічному реєстрі, необхідно буде пройти процедуру ідентифікації, – звертає увагу Калініна. Ідентифікацію вона називає найпоширенішою проблемою для кримчан у сфері оформлення документів. Калініна зазначає, що вона стосується як тих, хто виїжджає на неокуповану територію України, так і кримчан, які вирушили до сусідніх з Україною країн та намагаються зробити документи там.

«Ми точно знаємо, що є кілька посольств, які не дуже френдлі до кримчан – давайте відверто говоритимемо. Серед них Білорусь та Вірменія. Але це найпопулярніші маршрути, тому що туди можна в'їхати за російськими паспортами, і там є консульства, що діють», – зазначає Альона Луньова.

Експерти зазначають, що ідентифікація може зайняти якийсь час – залежно від того, які документи є у людини. Луньова рекомендує брати із собою всі документи, що є. Без паспорта найкраще допоможуть ідентифікувати людину пенсійне посвідчення або права водія. Суперспрощеною називає Луньова процедуру ідентифікації підлітка, який встиг отримати ID-паспорт. Якщо ж у дитини лише українське свідоцтво про народження, то ідентифікуватимуть її, швидше за все, за батьками.

Також Луньова звертає увагу, що українців можуть звільнити від збору на подачу документів при оформленні послуг за кордоном (не в Росії). Сума цього збору становить близько $30, і українці можуть подати заяву на звільнення від його сплати.

А на запитання, який найоптимальніший шлях із Криму до Європи, Альона Луньова відповідає: якби йшлося про її родичів, то вона б рекомендувала їм шлях через Грузію. «Там досить дружньо ставляться до українців, там є система підтримки та волонтери», – аргументує вона.

Можливість для кримчан

«Усі проблеми, які були у кримчан під час оформлення документів, залишилися, тільки тепер ще й доступу (на материкову Україну через адмінкордон із Херсонською областю – КР) немає», – каже керівник відділу правового забезпечення Представництва президента України в АРК Ольга Куришко.

Усі проблеми, які були у кримчан під час оформлення документів, залишилися, тільки тепер ще й доступу немає
Ольга Куришко

Вона наводить приклад з оформленням першого паспорта для жителя Криму. Якщо кримчанин не отримав його вчасно до 18 років, то доведеться проходити ідентифікацію. І тоді постає питання зі свідками, якими виступають рідні. Положення про них ніяк не змінилося, але в умовах війни привезти двох родичів із Криму на материк стає непосильним завданням. Із подібними проблемами стикаються люди з простроченими паспортами, які стали такими через невклеєні у 25 або 45 років фотографій.

«Тут мають бути механізми щодо віддаленої ідентифікації чи можливості ідентифікації за допомогою інших способів. Але питання з кримчанами в тому, що у них, як правило, дуже мало документів, на підставі яких можна встановити особу: водійські права, закордонний паспорт. Я знаю, що ця проблема чекає на нас попереду», – зазначила Куришко Крим.Реалії.

Почему крымчане впервые после аннексии выезжают на материковую Украину? | Крым.Реалии ТВ (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:08:39 0:00

При оформленні свідоцтва про народження або реєстрації факту смерті жителі Криму мали особисто звертатися до суду із заявою, а потім на підставі судового рішення отримати потрібний документ. Але зараз виїхати для цього фізично неможливо, зазначає Куришко, люди мають знайти адвоката і через нього звертатися до судових інстанцій. Але при цьому все одно залишиться проблемою надіслати отриманий документ до Криму.

Анастасія Калініна із «КримSOS» розповідає про те, що зараз її колеги тестують подібний механізм. Юристка намагається укласти онлайн-договір з особою, яка зараз перебуває в Криму, і від її імені подаватиме до суду для встановлення факту народження. «Ми спробуємо отримати паперове свідоцтво про народження та намагатимемося передати його до Криму. Якщо вийде, це буде ще одна можливість для кримчан», – сподівається вона.

Кримчани, які мають надійних знайомих на материковій частині України, в деяких випадках могли б скористатися їхньою допомогою, якби мали можливість оформити доручення. Проте, зазначає Калініна, онлайн-нотаріат – лише у планах Міністерства цифрової трансформації. Тому залишається лише варіант скористатися допомогою адвоката – якщо, звісно, немає планів самостійно приїхати на материк.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

XS
SM
MD
LG