Рустем Аблятіфов, кримськотатарський та український громадський діяч, політолог, експерт з етнополітики та військовослужбовець ЗСУ, загинув у боях за Україну 27 вересня 2022 року на Херсонському напрямку. За кілька місяців йому мало виповнитися 58 років. Український націоналіст, захисник прав кримських татар і дуже принципова людина – так про Рустема відгукуються ті, хто був з ним знайомий. У межах спецпроєкту «11 років окупації. 11 історій спротиву» Крим.Реалії продовжують розповідати про кримчан, які вирішили протистояти російському вторгненню: чи то на службі у ЗСУ, чи то у боротьбі в інформаційному або культурному просторі.

«Він був людиною дуже інтелігентною, але водночас дуже нетерпимою до несправедливості», – каже Наталія Лютікова, кримська активістка.

Наталія та Рустем познайомилися у фейсбуці, їх об'єднала активна громадянська позиція. Обидва були змушені виїхати з Криму після його анексії Росією у 2014 році. Вони часто зустрічалися на різних акціях, присвячених Дню пам'яті жертв депортації кримських татар, Дню кримськотатарського прапора, а також на заходах, спрямованих проти подій, які «могли свідчити про те, що Україна повертається в орбіту Росії». На всіх акціях Аблятіфов був із кримськотатарським прапором.

Журналіст та активіст у Криму

Рустем Мамут оглу Аблятіфов народився в Одесі. Повернутися до Криму разом із сім'єю йому вдалося 1992 року. Вже на Кримському півострові він здобув другу вищу освіту на юридичному факультеті Таврійського інституту підприємництва і права. Згодом продовжив навчання в Українській академії державного управління при президенті України. У 2000-х Аблятіфов працював у Державному комітеті України у справах національностей і міграції та був головним консультантом юридичної служби у Представництві президента України в АР Крим.

Саме під час державної служби відбулося його знайомство з Рефатом Чубаровим, нинішнім головою Меджлісу кримськотатарського народу. «Він постійно думав про становище кримських татар. Це покоління, у якого національний рух завжди був частиною їхнього життя», – згадує Чубаров.

2005 року в Криму відкрили інформаційне агентство «Крымские новости» (QHA). Його, разом з Ісметом Юкселем, очолювала Гаяна Юксель, журналістка, яка згодом стала членкинею Меджлісу кримськотатарського народу. Декілька років по тому агентство розширилося: новини виходили українською та російською мовами, які потім перекладалися англійською і турецькою. Рустем Аблятіфов прийшов працювати до агентства «Крымские новости» редактором англомовної сторінки. Пізніше він став також політичним оглядачем. Працювати з ним було «непросто».

«Людина була з дуже жорсткою громадянською позицією. І якщо щось у професійній діяльності не відповідало його поглядам, то він досить бурхливо та емоційно на все це реагував», – згадує Юксель.

При цьому Аблятіфов не був «конфліктним», каже Гаяна. «Це не та людина, яка приходила на роботу і створювала навколо себе якесь негативне середовище. Це була людина дуже принципова», – наголошує вона. Аблятіфов виступав у ролі наставника стосовно молодших колег – до нього зверталися за порадою.

Рустем Аблятіфов добре володів кримськотатарською мовою, говорив її степовим діалектом. У мовному питанні він також був дуже принциповим.

«Іноді він вступав у жорстку полеміку з кримськими татарами, які не розмовляли з ним кримськотатарською мовою, бо вони її не знали. І коли хтось казав: «Ну, я ж не знаю кримськотатарську мову», відповідав: «Тоді хоча б [говори] українською мовою». Він знав російську, просто вважав, що якщо людина не володіє своєю рідною мовою, то тоді вона має говорити державною в Україні [мовою]. З ним, принаймні. Я кілька разів був свідком таких ситуацій і навіть робив йому зауваження, говорив, що він так відштовхує людей. Він відповів: «Нічого подібного. Мова – це те явище, яке людина має просто опанувати», – згадує Рефат Чубаров.

Крім журналістики, Аблятіфов викладав українською мовою та активно займався громадською діяльністю в Криму.

«Проєкти, пов'язані з розвитком громадянського суспільства, навчанням, підвищенням кваліфікації, обговоренням ситуації в Криму, вивченням і правильним трактуванням історії Криму та кримськотатарського народу», – розповідає Гаяна Юксель. Вона називає його «українським націоналістом», який «дуже любив Україну, дуже любив Крим».

«Я думаю, що це знання. Це людина, яка справді знала, цікавилася, читала. Він не просто поверхово щось десь чув, а ось намагався в саму, як то кажуть, серцевину проблеми заглянути. Займався питаннями кримськотатарської історії для своєї самоосвіти. Займався питаннями топоніміки. Розумів, якою має бути позиція у кримських татар з тих чи інших питань. І, в принципі, говорив дуже правильні речі. І ось це знання дало йому можливість орієнтуватися і бачити те, що, по суті, долі кримськотатарського та українського народу схожі – обидва народи постраждали від тоталітарних режимів XX століття. Тому він мав таку позицію», – вважає Юксель.

Аблятіфов був активним учасником Революції гідності та руху «Євромайдан-Крим». Своє майбутнє він бачив лише у Криму. Але 2014 року армія РФ захопила Кримський півострів і йому з родиною довелося залишити свій дім.

Дослідник у Львові

Рустем Аблятіфов виїхав з анексованого Криму, побоюючись за себе та своїх рідних. Гаяна Юксель згадує, що під час анексії півострова Росією частина кримських журналістів виявилася колаборантами.

«Вони з собою забрали інформацію про всіх. Тому окупанти, які прийшли до Криму, дуже легко орієнтувалися: вони знали, хто є хто, хто чим дихає, хто чим займається», – розповідає Юксель. Вона каже, що Аблятіфов отримував погрози від так званої «кримської самооборони».

Аблятіфов разом із родиною переїхав до Львова. Там він продовжив займатися громадською діяльністю. Він трохи змінив вектор роботи, але основною його турботою залишався Крим.

«Уже у Львові намагався розповідати про Крим, вирішувати питання переселенців, які виїхали з окупованих територій», – згадує Юксель. Аблятіфов виступав за статус Криму як національно-територіальну автономію у складі України та говорив про необхідність присутності представницьких органів кримських татар на найвищому рівні державної влади півострова.

У 2017 році Аблятіфов опублікував статтю на Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода), в якій висловив свою думку щодо законопроєкту про державну мову в Україні. Він писав, що «закон, який регулював би статус української мови як державної, необхідний, як кажуть, на позавчора».

«Упевнений, що наслідки відсутності «м'якої» українізації та подолання століть зневаги до української мови стали результатом і анексії Криму, і агресії Московії на сході країни», – писав Рустем Аблятіфов. Водночас він висловив жаль, що у законопроєкті відсутня будь-яка згадка про існування корінних народів України. Аблятіфов вважав, що Україна робить недостатньо для збереження кримськотатарської культури і турбувався, що рідна мова киримли (одна з самоназв кримських татар – КР) «звужується фактично до спілкування на кухні та ринку».

Верховна Рада України 1 липня 2021 року ухвалила законопроєкт №5506 «Про корінні народи». За це рішення проголосували 325 депутатів. Відповідно до закону, корінними народами України, які сформувалися на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми та кримчаки. У документі йдеться, зокрема, що держава сприяє представництву корінних народів в органах влади, реалізує «заходи посиленої підтримки корінних народів України», гарантує право на розвиток традицій тощо.

Рустем Аблятіфов вступив до аспірантури Львівського національного університету імені Івана Франка, де викладав студентам-історикам спецкурси з історії киримли.

Кримськотатарський воїн – позивний «Ногай»

З липня 2016-го до січня 2018 року Аблятіфов брав участь в АТО на сході України у складі одного з добровольчих підрозділів. 2017 року нагороджений пам'ятним знаком «За оборону Авдіївки», був поранений.

Те, що Рустем пішов добровольцем захищати Україну, зовсім не здивувало тих, хто його знав.

«Він дуже близько сприймав усе те, що пов'язане з окупацією Криму. І тут він був дуже відкритим і прямолінійним. І не хотів сприймати жодних аргументів, які, на його думку, затягували звільнення Криму. І тому він говорив про те, що воює для того, щоб якнайшвидше звільнити Крим. Рустем не боявся воювати. Розумієте? Він усвідомлено воював. Він смілива людина. Він загинув, захищаючи Україну, сподіваючись повернутися до Криму. Він дуже любив Крим, як і кожний кримський татарин. Він жив тим життям, яке, як йому здавалося, швидше доводить його до мети», – каже Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Аблятіфов знову пішов добровольцем до ЗСУ і приєднався до 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Воював у Луганській та Херсонській областях. Паралельно, 29 серпня 2022 року, у Львівському національному університеті імені Івана Франка він захистив дисертацію на тему «Кримська діаспора Туреччини у процесі репатріації киримли на історичну Батьківщину (кін. 1980-х – поч. 2000-х рр.)». За інформацією університету, Рустем Аблятіфов мав отримати диплом доктора філософії.

Рустем Мамут оглу Аблятіфов загинув у боротьбі за свою країну та за свій Крим 27 вересня 2022 року. Його поховали у Львові.

У лютому 2023 року указом президента України Рустема Аблятіфова нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно. У нього залишилися дружина та двоє дітей.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокуватидоступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagramта ViberКрим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN.