Доступність посилання

ТОП новини

«Це велика різниця, якою мовою спілкуєшся в Україні» – переможниця радіодиктанту Христина Гоянюк


Дівчинка під час мітингу біля Верховної Ради України. Того дня депутати ухвалили закон про українську мову. Київ, 25 квітня 2019 року

74-річна пенсіонерка зі Львова Христина Гоянюк цьогоріч найкраще від усіх написала загальнонаціональний диктант і стала переможницею серед 16 тисяч учасників. Диктант був ювілейний – двадцятий, але й для львів’янки теж це була двадцята участь у ньому.

Чому для пенсіонерки важливо щороку писати диктант? Як вона, лікарка за освітою, тренує свою пам’ять?

А ще жінка розповіла про своє листування і зустріч із 22-м президентом Франції Жаком Шираком (1932–2019).

Християна Гоянюк
Християна Гоянюк

«Не повірите, але я зберігаю свій шкільний щоденник із 1957 року! А ще маю зошити з молодших класів, де видно, яку мала гарну каліграфію», розповідає Христина Гоянюк, показуючи свої шкільні зошити.

Сторінка з зошита з 1957 року
Сторінка з зошита з 1957 року

Любов до української мови та літератури Христина Гоянюк успадкувала від батьків. Адже тато був директором школи у Бориславі, що на Львівщині, викладав рідну мову та літературу понад пів століття. А її мама працювала вчителькою молодших класів.

Мене тато навчив писати диктанти
Христина Гоянюк

«Це мене тато навчив писати диктанти. Нам задавали писати перекази, твори, а тато також казав мені завжди: «Сідай і слухай, як я диктую, уважно слухай. Я даю підказку, а ти вловлюй інтонацію». І він мене навчив, що перше враження, коли ти слухаєш радіодиктант, уважно слухати диктора, пунктуацію. Це 90% вірно написаного диктанту. Тато радив, звісно, знаючи добре правопис, відчувати інтуїтивно і, де слід, ставити розділові знаки, на які акцентує увагу, коли диктує текст. А ось, коли перевіряєш диктант, не виправляй, бо можна зробити гірше», – каже Христина Гоянюк.

Христина Гоянюк
Христина Гоянюк

Вона, як завжди 9 листопада, двадцять років поспіль, сіла за стіл, увімкнула радіодиктант, дуже уважно слухала, щоб упіймати кожне слово.

Складний був диктант
Християна Гоянюк

«Я так чекаю щороку 9 листопада! Приходить цей день, вимикаю всі телефони, чекаю, коли почнуть диктувати. Це для мене таке хобі і це ще й перевірка на уважність. Цього року диктант був по-своєму цікавий, тема про виклики книжкової ери. Складний був диктант, багато розділових знаків, були вигадані образи героїв, і я інтуїтивно відчула, що потрібно взяти ім’я в лапки. Також були слова з літерами «г» і «ґ». Ми, до речі, у школі, коли я ще навчалась, не вчили літеру «ґ»», – зауважила Христина Гоянюк.

Жінка працювала лікарем-бактеріологом у Львівському медичному університеті. Однак, завжди дбала про високий рівень своєї української мови. Бо те, як людина розмовляє, чи грамотно пише – свідчить про її освіченість і культуру.

Не кажуть «Добрий день», а «Здрастє»?
Христина Гоянюк

«Просто вбрати краватку – це аж ніяк не значить, що ти людина освічена та інтелігентна. А ось, коли ти грамотно пишеш будь-яку заяву, розмовляєш, вживаючи багато різних слів, умієш гарно висловити власну думку, то це і є показник інтелігентності. Я говорю людям: «Якщо ви їдете на заробітки, в іншу країну, то першим ділом має вивчити мову». То чому так багато людей, які проживають у Львові з 1945 року, не кажуть «добрий день», а «здрастє»? Мовляв, яка різниця, головне, що привітався, але ж ні – це велика різниця, якою мовою спілкуєшся в Україні. Бо живуть стільки років в Україні, україномовному Львові, а кажуть «здрастє», але мову країни, в якій живеш, маєш поважати, бо таким чином поважають і себе. Мова єднає людей», – говорить Христина Гоянюк.

Перемога у радіодиктанті стала для львів’янки приємною несподіванкою. У минулі роки вона зробила у тексті одну помилку, були випадки, що й жодної, але десь випадково пропустила букву. Жінка підтримує свою пам’ять тим, що багато читає, розв’язує кросворди і навіть є майстром із кросвордного спорту. Свій мозок треба шанувати, наголошує львів’янка і жартує, що її мозок коштує грошей, бо постійно купує кросворди, літературу. Щоденний рух, небайдужість, бажання щось пізнати тримає її у тонусі. Але така невгамовність є її рисою.

Християна Гоянюк
Християна Гоянюк

Зустріч із Жаком Шираком

Христина Гоянюк була знайомою з письменниками Миколою Вінграновським і Олесем Бердником, і навіть спілкувалась із президентом Франції Жаком Шираком, який двічі перемагав на виборах – у 1995 і 2002 роках. Коли Жак Ширак уперше переміг, лікарка зі Львова привітала його і отримала відповідь. Так почалось їхнє спілкування протягом майже 25 років.

Останній лист отримала у серпні 2019 року
Християна Гоянюк

«У травні була його інавгурація, яку транслювали на телебаченні, і ми це дивились. Я ще сказала, який класний чоловік. Мені колеги говорять: «Ви така комунікабельна, то напишіть йому». Я і написала, розповіла про Львів, Україну. Адреси не знала, тому вказала: Франція, Париж, президентові Жаку Шираку». Через два тижні мені прийшла відповідь із подякою від нього і його дружини Бернадетти. Так зав’язалося листування і останній лист від нього отримала у серпні 2019 року, а у вересні він помер».

Христина Гоянюк зустрічалась у Парижі з Жаком Шираком у 2009 році. Вона перемогла у вікторині з історії Франції, яку організував у Львові Альянс Франсез. І у складі делегація поїхала у Париж у січні 2009 року.

У мене залишились гарні спогади
Христина Гоянюк

«У Парижі пішла за адресою вулиця де Ліль, 37. Прийшла у триповерховий будинок, з якого вийшов охоронець, представилась і сказала, що я до Жака Ширака. Він попросив зачекати, а за якийсь час приїхав колишній президент Франції. Він дуже втішився, була гарна зустріч, показав мені Версаль, Мулен Руж, побували і на підприємстві, де виготовляють парфуми – Фраганарівський завод парфум. Це була надзвичайно тактовна людина, і у мене залишились гарні спогади», – пригадує Христина Гоянюк.

Жак Ширак і Христина Гоянюк
Жак Ширак і Христина Гоянюк

Вона радить: не зважати на свій вік і виклики, пов'язані з пандемією, (до слова, коронавірусом перехворіла), бачити у житті позитивні речі, а ще більше часу приділяти дітям, бо нині ґаджети замінили їм книжки. Діти розмовляють суржиком, пишуть неграмотно. «Треба, щоб батьки диктували дітям цікаві тексти, і так виробиться грамотність».

За словами організаторів цьогорічного загальнонаціонального диктанту, поширеними помилками є відсутність розділових знаків. Учасники радіодиктанту не ставлять ком, крапок. Лапок у прямій мові. Неправильно написали власні назви і особливо – Ілон Маск.

Христина Гоянюк очікує на свою нагороду – книжки «Антологія української поезії» та «Вибране» Ліни Костенко.

XS
SM
MD
LG