Чому ставлення кримських татар до російської влади в Криму продовжує погіршуватися? Чому вирішене при українській владі земельне питання знову стало приводом для скандалів на півострові? На ці та інші запитання Крим.Реалії відповідає голова правління громадської організації «Милли Фирка» Васві Абдураїмов.
‒ Ви були одним з небагатьох кримськотатарських громадських активістів, які відразу прихильно сприйняли «кримську весну» та російську анексію Криму. Чи виправдалися ваші очікування?
‒ Щоб давати об'єктивні оцінки наслідків і підсумків «кримської весни», минуло занадто мало часу. У стратегічному плані, думаю, повернення Криму в природне середовище «Большой Евразии» було закономірним.
Що стосується моїх очікувань, первинним для мене є реалізація програми національного руху кримських татар ‒ збереження, відродження та розвиток кримськотатарського народу в Криму та в просторі навколо нього. У цьому плані, на мій погляд, де-юре ситуація покращилася, де-факто ‒ ще треба працювати й працювати: і владі, й самим кримським татарам.
Повернення Криму в природне середовище «Большой Евразии» було закономірним
‒ Що стало головною помилкою російської влади щодо кримських татар?
‒ Головна недоробка влади ‒ недостатнє врахування національного чинника й ролі в розвитку півострова автохтонів Криму та тих, хто вважає Крим єдиною й неповторною Батьківщиною.
‒ На ваш погляд, чи правильну зараз політику проводить підконтрольна Кремлю кримська влада щодо кримськотатарського народу?
Рівень нинішньої кримської влади абсолютно несумісний з тими завданнями, які необхідно вирішувати
‒ Не претендуючи на істину в останній інстанції, скажу так: рівень нинішньої кримської влади абсолютно несумісний з тими завданнями, які необхідно вирішувати сьогодні та в середньо- та довготривалій перспективі. І я б не став виділяти окремо політику, що проводиться щодо кримськотатарського народу. Оскільки все, що не робиться й робиться в Криму, обертається навколо Криму, так чи інакше стосується кримськотатарського народу.
‒ Як оцінюєте ситуацію навколо конфлікту з «Кримською розою» в Сімферополі?
‒ Головна проблема Криму ‒ безкарне ігнорування, недотримання законності й права, як внутрішнього, так і міжнародного. Конфлікт навколо земельної ділянки протесту «Автогаз-Стрелковая», на якій в порушення усіх мислимих та немислимих законів намагаються розмістити «Крымскую розу», ‒ яскравий тому приклад.
Питання з земельними акціями в Криму було принципово вирішене в 2013 році протокольним рішенням урядової комісії на чолі з віце-прем'єром Псарьовим. Це було зроблене ухваленням «дорожньої карти» ‒ плану-графіка робіт для узаконення полян протесту як мікрорайонів компактного проживання репатріантів і громадян, які потребують землі, з виділенням їм земельних ділянок під індивідуальне житлове будівництво на цих масивах.
У 2013 році були узаконені великі масиви в Луговому, на Петровських висотах, в Чистенькому. Всього під час урочистостей за участю вищих посадових осіб АРК учасникам земельних акцій були вручені понад 3500 іменних рішень на землю. До кінця 2014 року, згідно із затвердженим графіком, планувалося видати ще понад 9000 рішень на землю.
‒ Чи могла російська влада не допустити цього конфлікту?
‒ Нинішній кримській владі треба було просто дотримуватися вже ухвалених рішень. Вони ж пішли в усі тяжкі: стали виганяти кримських татар з галявин протесту й продавати ці землі сотнями гектарів комерційним структурам. Так і виник конфлікт на «Стрелковой», де люди «наважилися» захищати свої будинки та мечеті від знесення й свавілля нинішньої кримської влади.
‒ Чи змінюються настрої в кримськотатарському товаристві щодо російської влади?
Ступінь відторгнення народу від влади навіть вищий, ніж це було в 2014-2015 роках
‒ Все тече, все змінюється. Зокрема це стосується й настроїв у кримськотатарському середовищі. Наразі приводів для оптимізму кримська влада не дає жодних. На мій погляд, сьогодні ступінь відторгнення народу від влади навіть вищий, ніж це було в 2014-2015 роках.
‒ Чи будуть кримські татари представлені в російських органах місцевого самоврядування після виборів наступного року?
‒ Кримські татари за національним походженням і зараз є в структурах кримської влади. Чи будуть представники кримськотатарського народу в органах місцевого самоврядування після виборів наступного року ‒ залежить від багатьох факторів: від позиції Кремля в першу чергу. Потенціал у народу є, тільки виборців ‒ понад 200 тисяч. Консолідована позиція могла б змінити ставлення до кримських татар як у Кремлі, так і в Криму.
