Доступність посилання

ТОП новини

Із катівень Кремля – на війну: експолітв'язні з Криму через два роки після обміну


Колишні політв'язні, заручники Кремля Олександр Кольченко, Олег Сенцов, Володимир Балух та Євген Панов на фронті. Колаж
Колишні політв'язні, заручники Кремля Олександр Кольченко, Олег Сенцов, Володимир Балух та Євген Панов на фронті. Колаж

Рівно три роки тому в Україну з російського ув'язнення повернулися політв'язні, яких утримували в Росії та анексованому Криму. Внаслідок обміну між Росією та Україною отримали свободу кримчани, за яких правозахисники, влада України та світова спільнота боролися кілька років. Серед них Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух та Едем Бекіров. Кримські катівні тоді залишив і колишній політв'язень з Енергодара Євген Панов. Де всі вони тепер і що змінилося за цей час у їхньому житті, розповідають Крим.Реалії.

7 вересня 2019 року між Росією та Україною відбувся обмін утримуваними особами. Того дня до київського аеропорту «Бориспіль» рейсом із Москви прилетіли 35 громадян України, серед яких – четверо кримчан.

«Борьба не закончена. До победы еще очень далеко». Освобожденные украинцы в Киеве (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:55 0:00
Завантажити на комп'ютер

Усіх їх російська влажа звинувачувала у тяжких злочинах із термінами позбавлення волі від п'яти до 20 років. Незважаючи на висновки адвокатів та правозахисників про те, що звинувачення політично мотивовані, кримчан роками утримували у місцях позбавлення волі на анексованому півострові та в Росії. Там вони пережили безліч випробувань: від жорсткого психологічного тиску до побиття і тортур.

Для звільнення колишніх політв'язнів їхнім сім'ям, владі України, журналістам, правозахисникам і міжнародній спільноті довелося роками працювати, щоб Росія нарешті погодилася їх повернути.

Крим.Реалії з'ясували, що відбувається в їхньому житті через два роки після тих подій.

Олег Сенцов. З кінофестивалів на війну

Український режисер із Криму, колишній фігурант справи «кримських терористів» Олег Сенцов після повернення додому спалив тюремну форму та став на облік у київський військкомат. Він заявив, що має намір домагатися звільнення решти політв'язнів Кремля і боротися за незалежність та свободу України.

Олег Сенцов у Києві після обміну утримуваними особами, 7 вересня 2019 року
Олег Сенцов у Києві після обміну утримуваними особами, 7 вересня 2019 року

Згодом режисер презентував у Києві книгу «Маркетер», написану в російському ув'зяненні. Йому також вдалося завершити роботу над своїм фільмом «Носорог», який він знімав до арешту російськими спецслужбами у Криму. Фільм отримав головний приз Стокгольмського кінофестивалю у Швеції – бронзового коня, а виконавця головної ролі Сергія Філімонова визнано «Кращим актором» у рамках цього фестивалю.

У лютому 2021 року Олег Сенцов став батьком утретє – у нього з'явилася дочка Єва.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну він приєднався до Збройних Сил України. Спочатку захищав Київ у складі Територіальної оборони, а потім вирушив виконувати бойові завдання на Донеччині. За час своєї служби навчився будувати бліндаж і жити в окопі, освоїв кулемет та гранатомет, а також став оператором шведсько-британської переносної протитанкової ракети NLAW, повідомляє кримчанин у соцмережах.

Кримський режисер Олег Сенцов із кулеметом ПКМ у 204-му батальйоні Територіальної оборони України, 10 березня 2022 року
Кримський режисер Олег Сенцов із кулеметом ПКМ у 204-му батальйоні Територіальної оборони України, 10 березня 2022 року
День, який неможливо забути. День, за який ти будеш усе життя вдячний тисячам людей
Олег Сенцов

На початку липня Олег Сенцов побував у короткій відпустці у Києві та встиг одружитися.

День повернення в Україну з російського ув'язнення Олег Сенцов згадує як незабутній.

«День, який неможливо забути. День, за який ти будеш усе життя вдячний тисячам людей. День, коли хочеться побажати лише одного – свободи всім нашим полоненим», – зазначив він 7 вересня, перебуваючи на передовій.

Олександр Кольченко. Зі студентів у солдати

Колишньому фігурантові цієї ж «справи кримських терористів» Олександру Кольченку після повернення з російського ув'язнення вдалося відновити навчання у Таврійському університеті імені Вернадського, відтвореному в Києві. Кримчанин здобував вищу освіту на географічному факультеті за фахом – туризм.

Пресконференція Олега Сенцова та Олександра Кольченка у Києві, 10 вересня 2019 року
Пресконференція Олега Сенцова та Олександра Кольченка у Києві, 10 вересня 2019 року

Він також продовжив активну громадську діяльність. У серпні 2020 року Олександра Кольченка та ще двох активістів затримали біля будівлі посольства Білорусі в Києві. Вони брали участь у мітингу на підтримку протестів у цій країні проти режиму Олександра Лукашенка. Щодо затриманих було складено протоколи про дрібне хуліганство та злісну непокору правоохоронцям.

Олександр Кольченко у Празі, 12 листопада 2019 року
Олександр Кольченко у Празі, 12 листопада 2019 року

Олександру Кольченку суд тоді призначив покарання у вигляді 40 годин громадських робіт. Він провину не визнав і заперечував судове рішення.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Олександр Кольченко захищає країну зі зброєю в руках. Він повідомив Крим.Реалії, що навесні проходив бойову підготовку в Києві, а потім підписав контракт із ЗСУ.

Після повномасштабного вторгнення Росії пішов до військкомату, але були великі черги
Олександр Кольченко

«Після звільнення (з російського ув'язнення – КР) я поїздив Європою з адвокаційною місією – розповідав про політв'язнів, які ще залишаються у російських в'язницях. Потім повернувся до рутини: робота, сім'я, дім. Після повномасштабного вторгнення Росії пішов до військкомату, але були великі черги. Зателефонував київським друзям із Криму, вирішили приєднатися до громади Протасового Яру (громадянська ініціатива, створена активістом Романом Ратушним, який загинув у боях із Росією в Харківській області у квітні – КР). Ми тренувалися та несли вартову і контрдиверсійну службу в навчальному центрі. Потім частина з нас підписали документи на мобілізацію до ЗСУ. У квітні я одружився. Зараз я на півдні», – розповів колишній політв'язень.

Володимир Балух. «Робота на перемогу»

Кримчанин Володимир Балух після повернення з російського ув'язнення активно зайнявся громадською діяльністю. Брав участь в акціях на підтримку п'ятого президента України Петра Порошенка, коли той став фігурантом кримінальних проваджень, відкритих Державним бюро розслідувань та Офісом Генпрокурора України.

У 2019 році підтримував акції руху «Ні – капітуляції», учасники якої виступали проти імплементації Мінських угод за «формулою Штайнмайєра».

Володимир Балух. Київ, грудень 2019 року
Володимир Балух. Київ, грудень 2019 року

Володимир Балух планував балотуватися в депутати Київської обласної ради на місцевих виборах від партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка. Але так і не доніс документи до Центрвиборчкому, оскільки постраждав від нападу зловмисників у Києві та був госпіталізований у тяжкому стані. Через проблеми зі здоров'ям брати участь у виборчій кампанії не зміг.

Вийшовши з лікарні, продовжив громадську діяльність.

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну Володимир Балух захищав Київ у складі Територіальної оборони ЗСУ.

Нашивка з написом «Україна або смерть» на рукаві бійця Сил територіальної оборони ЗСУ. Київ, 26 лютого 2022 року
Нашивка з написом «Україна або смерть» на рукаві бійця Сил територіальної оборони ЗСУ. Київ, 26 лютого 2022 року

«Мене війна застала в Умані. Я поїхав туди до друзів. 25 лютого повернувся до Києва і цього ж дня ввечері вже був з автоматом у Теробороні. І далі вже продовжую працювати на перемогу України», – розповів Володимир Балух Крим.Реалії.

Нещодавно був на Херсонщині, привозив нашим бійцям необхідне
Володимир Балух

Наразі кримчанин займається волонтерською діяльністю, забезпечує потреби українських військових на фронті.

«Я буваю у різних регіонах, у тому числі, на «нулі» (у зоні бойових дій – КР). Нещодавно був на Херсонщині, привозив нашим бійцям необхідне. Забезпечую їх зв'язком, зараз машину планую для них пригнати», – каже він.

Едем Бекіров. Боротьба за життя

Кримськотатарського активіста Едема Бекірова російська влада відправила до СІЗО у 2018 році, незважаючи на інвалідність – незадовго до арешту йому ампутували ногу. Неналежні умови та відсутність кваліфікованої медичної допомоги підірвали здоров'я колишнього політв'язня.

Звільнені під час обміну полоненими Володимир Балух і Едем Бекіров (праворуч) на борту літака перед приземленням у київському аеропорту, 7 вересня 2019 року
Звільнені під час обміну полоненими Володимир Балух і Едем Бекіров (праворуч) на борту літака перед приземленням у київському аеропорту, 7 вересня 2019 року

Тому після повернення додому він не припиняє боротися за життя.

Хлопці борються на фронті, а ми боремося за життя Едема
Гульнара Бекірова

«Сенцов, Кольченко, Балух, Панов та інші колишні політв'язні тримають зв'язок з Едемом. І коли він сильно захворів наприкінці минулого року, вони вдвічі більше уваги приділяють йому, щоб він піднявся. Хлопці борються на фронті, а ми боремося за життя Едема. Тому що його перебування у в'язниці призвели до дуже негативних серйозних і тяжких наслідків. 7 вересня 2019 року він виходив із літака зовні бадьорим, а 8 вересня його вже поклали на операційний стіл. Три роки він бореться за життя», – розповіла Крим.Реалії дружина експолітв'язня Гульнара Бекірова.

На момент повномасштабного вторгнення Росії в Україну Едем Бекіров проходив лікування в Києві. Коли Росія почала бомбити столицю, його та інших пацієнтів спустили у підвал лікарні. Там йому 20 днів довелося чекати на дружину, яка в цей час шукала можливості виїхати з окупованої Росією Новоолексіївки Херсонської області.

Hanum. Історія Гульнари Бекірової (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:43 0:00
Завантажити на комп'ютер

Після її виїзду російські військові розшукували сім'ю Бекірових та провели обшук у них вдома.

З квітня Едем Бекіров із дружиною перебувають у Туреччині. Там кримчанин продовжує лікування.

«Восени 2021 року Едем уже не мав сил, він піддався хворобі. Потім був ковід, після якого він у Херсонській лікарні перебував 10 днів під апаратами і було мало шансів, що він виживе. Зараз Едем уже бадьорий. Він навіть піднімається на ліжку. Зараз готуємося до операції, після якої, сподіваємося, він одужає», – каже Гульнара Бекірова.​

Євген Панов. Війна та окупація рідного міста

Активіст, волонтер і ветеран АТО з Енергодара, колишній водій Запорізької АЕС Євген Панов майже три роки перебував в ув'язнені у Криму, заявляв про тортури.

Євген Панов після звільнення, вересень 2019 року
Євген Панов після звільнення, вересень 2019 року

Після повернення додому продовжив волонтерську та громадську діяльність, а також пішов у політику. Очолив міський виборчий штаб «Європейської солідарності» Петра Порошенка в Енергодарі, був обраний депутатом міської ради Енергодара.

Зараз я на війні. Постійно готувався до неї. Хоча багато хто в неї не вірив
Євген Панов

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Євген Панов вирушив захищати Україну у складі військ Територіальної оборони Збройних Сил України.

Напазі він командує взводом 113 батальйону 110 бригади Територіальної оборони ЗСУ.

«Після повернення в 2019 році змінилося багато чого. Я почав краще розуміти, де друг, а де... Щось робив, планував ще більше. Був причетний до створення батальйону Територіальної оборони в Енергодарі, і це вдалося. Потім підписав контракт із ЗСУ. Зараз я на війні. Постійно готувався до неї. Хоча багато хто в неї не вірив», – повідомив Крим.Реалії Євген Панов.

Наразі рідне місто Євгена Панова Енергодар окуповане російськими військами. Його сім'ї вдалося залишити місто.​

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

«Великий обмін» утримуваними особами між Україною і Росією

7 вересня відбувся обмін утримуваними громадянами між Україною і Росією. Літак із 35 українцями приземлився в київському аеропорту «Бориспіль». В Україну повернулися 24 моряки, захоплені ФСБ Росії восени 2018 року в районі Керченської протоки, кримчани Едем Бекіров, Володимир Балух, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, затриманий і засуджений в окупованому Криму Євген Панов, а також українці Роман Сущенко, Павло Гриб, Станіслав Клих, Микола Карпюк, Артур Панов, Олексій Сизонович.

Посольство Росії в Києві опублікувало групову фотографію осіб, звільнених Україною в межах обміну, але на ній – лише 24 людини із заявлених 35. Офіційного списку осіб, переданих Росії, досі немає. Відомо, що Росії, зокрема, були передані підозрюваний у справі літака рейсу MH17 Володимир Цемах і головний редактор «РИА Новости Украина» Кирило Вишинський.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG