Британський часопис The Times пише про відвідини президентом Росії Володимиром Путіним окупованого Криму і засудження анексії українського півострова з боку ЄС і НАТО. А європейське видання Politico інформує про ціну російської окупації Криму. Тим часом американське видання The Washington Post розмірковує над тим, які завдання стоятимуть перед президентом України, якого обиратимуть 31 березня.
Британський часопис The Times публікує статтю «Путін насолоджується напруженням м’язів у Криму». Лондонське видання повідомляє, що президент Росії Володимир Путін відкрив дві електростанції у Криму, які було побудовано з поставленими в обхід санкцій німецькими турбінами, в перебігу відзначення 5-ї річниці російської анексії українського півострова. Росія також, бодай згідно з російським сенатором Віктором Бондаревим, розмістила у Криму стратегічні бомбардувальники, здатні нести ядерну зброю. Газета нагадує, що глава відділу зовнішньої політики ЄС Федеріка Моґеріні заявила, що Євросоюз і надалі розглядає російське перебування у Криму як незаконне і висловлює цілковиту солідарність із Україною, підтримуючи її суверенітет і територіальну цілісність. Водночас, як пише британський часопис, Німеччина вже заявила, що турбіни для кримських електростанцій було завезено у порушення санкцій на півострів без відома Берліна. Саме на Балаклавській та Таврійській АЕС, які і запустив Путін, було встановлено німецькі турбіни компанії Siemens.
The Times пише, що Росія стверджує, що турбіни німецької компанії не надійшли безпосередньо від німецького виробника, проте фахівці кажуть, що подібні газові турбіни можуть вироблятися лише на підприємствах цієї компанії. Газета наголошує, що відзначення Росією 5-річчя анексії Криму продемонстрували, в який спосіб Кремль посилює свій контроль на українському півострові всупереч санкціям ЄС і США. На додаток, відкриття електростанцій у Криму дозволило Путіну заявити, що він виконав одну зі своїх головних обіцянок після анексії, а саме надати можливість безперешкодного постачання електроенергії на півострів по тому, як Україна припинила свої постачання. На додаток, як пише видання, Москва посилила свою військову присутність у Криму, розмістивши там 20 нових бойових кораблів та підводних човнів, на додаток до розміщення ракет типу «земля-повітря». Стратегічні бомбардувальники Ту-22М3 будуть розміщуватися на військово-повітряній базі Гвардійське. Тим часом, газета зазначає, що Федеріка Моґеріні знов засудила анексію Криму і дедалі потужнішу мілітаризацію півострова, що, за словами високопосадовця ЄС, загрожує безпеці у чорноморському басейні. Моґеріні також звинуватила Москву у серйозних порушеннях прав кримських татар і переслідуванні їхніх лідерів. Керівники НАТО, у свою чергу, заявили, що повернення до нормалізації у стосунках з Росією не буде, доки Росія не поверне Крим Україні, і знову закликали Кремль звільнити захоплених українських моряків.
Переклад Твіту: «Давайте зробимо Росію і Німеччину знов великими. Путін насолоджується напруженням м’язів, тоді як Німеччина порушує санкції, постачаючи турбіни до Криму і сприяючи «Північному потокові-2».
Європейське видання Politico друкує матеріал «Путін, реп та «Нічні Вовки»: Росія відзначає свої 5 років у Криму», в якому також зачіпає тему відвідин Криму президентом Росії Путіним у 5-у річницю анексії українського півострова. Присутність Путіна на концерті за участі прокремлівського репера та сумновідомого лояльного угруповання путінських байкерів «Нічні вовки» стала кульмінацією заходу в Сімферополі. Видання зазначає, що місцеві жителі висловлювали свою радість бути частиною Росії, втім, додає, що далеко не всі на півострові розділяють цю радість. Кремль звинувачують у розміщенні в Криму величезної кількості таємних агентів служб безпеки у намаганні викорінити незадоволення в особі опонентів російського правління у Криму, включно з етнічними українцями, кримськими татарами та етнічними росіянами, які залишаються лояльними Києву. Атмосфера у Криму є справжньою атмосферою страху. Таємні інформатори проникли до всіх прошарків населення півострова.
Politico наголошує, що кримські татари зазнають найбільших переслідувань у Криму. Починаючи з 2014 року понад десять кримських татар зникли безвісти. Шестеро з них згодом були знайдені мертвими. Видання наводить слова кримськотатарського активіста Заїра Смедлі, який каже, що російські служби безпеки застосовують до кримських татар насильницькі дії у стилі гестапо, аби серозним чином їх залякати. Європейське видання зазначає, що попри активне вимахування російськими прапорами у Криму, Росія вирішила цього року не влаштовувати святкувань у своїй столиці. Тоді як прокремлівські голоси кажуть, що Крим уже став невід’ємною частиною Росії, тому й святкування у Москві вже не мали потреби, оглядачі вважають, що причини тут інші. У Росії шириться дедалі більше незадоволення ціною анексії Криму, що й спричинилось до того, що Кремль вирішив не проводити гучного мітингу на Червоній площі цього року. Згідно з найостаннішими опитуваннями громадської думки, лише 39% росіян позитивно розглядають приєднання Криму. А це, у свою чергу, становить падіння цього показника на 28%, порівняно з 2014 роком. За даними Bloomberg, від часу анексії Криму російська економіка зменшилась на 6%. Загалом, хоча попервах західні санкції проти Росії з причини анексії Криму були доволі слабкими, з роками вони збільшились і посилились. Агресія на сході України та втручання до президентських виборів у США постають додатковими чинниками посилення тих санкцій.
Переклад Твіту: «Путін, реп та «Нічні вовки»: Росія відзначає свої 5 років у Криму».
Американський часопис The Washington Post містить статтю «Найбільший виклик для наступного президента України». У матеріалі вказується, що важко повірити у те, що минуло 5 років відтоді, як українці скинули корумпованого проросійського президента Януковича, а від України було відірвано Крим і згодом країна зазнала російського військового вторгнення, внаслідок якого загинуло 13 тисяч осіб. У той самий час Україна вийшла на шлях амбітних реформ під керівництвом президента Порошенка, які мають врешті вилікувати Україну від пост-радянського похмілля. Відтак, президентські вибори постають важливим роздоріжжям для України. Попередні ознаки вказують на те, що Україна напевно і далі орієнтуватиметься на Захід, проте існують побоювання щодо подальших економічних реформ. Вашингтонський часопис зазначає, що нинішній стан українських президентських перегонів постає доволі непередбачуваним.
The Washington Post пише, що кандидат у президенти, якого раніше не розглядали серйозно, а саме комік Володимир Зеленський нині є явним лідером опитувань думки виборців. Втім, як пише американський часопис, Зеленський цілком може втратити свої позиції, що може призвести до протистояння у другому турі нинішнього президента Петра Порошенка та, як визначає газета, популістського політика Юлії Тимошенко. І тут байдуже, хто переможе, бо, як вважає вашингтонське видання, українська сумновідома політична система залишатиметься хаосом. Зеленський матиме завдання дати собі раду з цією системою, як людина ззовні, Порошенко буде змушений знайти шляхи зламати цю систему, у чому досі він не був успішним, а Тимошенко муситиме подолати запеклий спротив своїй суперечливій політиці і запальному характерові. Проте ключове джерело недієздатності української політики від часу здобуття незалежності лежить не в особі президента, а в тому, що український уряд занадто втягнутий до керівництва економікою. Ще однією проблематичною структурою тут постає українська Верховна Рада. Колосальною помилкою першого президента України Леоніда Кравчука визначається факт того, що він не розпустив Верховну Раду 1992 року, в якій домінували комуністи, які, власне, загальмували реформи і заклали підґрунтя для української клептократії. Газета зазначає, що наступний президент України муситиме вибудувати підтримку парламенту для здійснення реформ, водночас зменшивши вплив уряду на всіх рівнях.
Переклад Твіту: «Попередні ознаки вказують на те, що Україна, напевно, і далі орієнтуватиметься на Захід, проте існують побоювання щодо подальших економічних реформ».
