Доступність посилання

ТОП новини

Відновлення слухань щодо «скіфського золота»: «Артефакти належать Україні»


Частина експонатів виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря», представлена в київському Музеї історичних коштовностей України

В Апеляційному суді Амстердама 22 квітня поновилися слухання по суті у справі про належність колекції «Крим ‒ золотий острів у Чорному морі», відомої також як «скіфське золото». Як стверджують представники Міністерства закордонних справ України, рішення суду варто очікувати вже в серпні цього року.

Колекція, зібрана з фондів музеїв Києва та Криму, була виставлена в музеї Алларда Пірсона в лютому 2014 року, перед початком російської окупації півострова. Після завершення виставки частину предметів повернули до Києва, частина ‒ залишилася в Нідерландах до вирішення суперечки між Україною з одного боку та представниками підконтрольних Росії кримських музеїв з іншого. У 2016 році Окружний суд Амстердама вже ухвалив, що «скіфське золото» має повернутися в Україну, а питання про належність колекції має вирішуватися вже після цього. Однак російська сторона оскаржила це рішення, і слухання тривають досі. Про цю давню суперечку йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Заступник міністра закордонних справ України Євген Єнін висловив Крим.Реалії думку, що суперечка навколо «скіфського золота» являє собою важливий міжнародний прецедент.

Ми як і раніше виходимо з того, що зазначені артефакти належать перш за все державі Україна
Євген Єнін

‒ Вчора було досить напружене судове засідання, але ми мали гарну можливість донести до нідерландського суду свою позицію. Йдеться не тільки про повернення артефактів ‒ йдеться про наявний світовий лад, систему міжнародного права, яку російська сторона торпедує своїми діями упродовж останніх семи років. І Україна, й Нідерланди ‒ країни-учасниці конвенції ЮНЕСКО від 1970 року, і цей документ прямо визначає алгоритм вирішення подібних питань. Ми як і раніше виходимо з того, що зазначені артефакти належать перш за все державі Україна. Навіть у тих договорах, на які посилаються представники так званих кримських музеїв ‒ а вони сьогодні, підкреслю, фінансуються окупаційною владою, ‒ чітко написано, що це музеї, які належать Україні.

Євген Єнін
Євген Єнін

Євген Єнін вказує на те, що в разі повернення «скіфського золота» на територію анексованого Криму ці експонати можуть бути незаконно вивезені в сусідню Росію.

Неодноразово експонати з колекцій музеїв на тимчасово окупованій території передавалися в музеї Петербурга чи Москви
Євген Єнін

‒ Ми очікуємо, що нідерландське правосуддя не дозволить порушити конвенцію ЮНЕСКО й передати зазначені артефакти так званим кримським музеям, оскільки це буде означати фактично підтримку загарбницької політики Російської Федерації та умиротворення держави-агресора. Це питання для нас принципове. На наш погляд, будь-яка окупація має тимчасовий характер, але ми не можемо піддавати ризику збереження цієї надзвичайно цінної колекції. Вже неодноразово експонати з колекцій музеїв на тимчасово окупованій території передавалися в музеї Петербурга чи Москви, а потім могли дивним чином з'являтися в якихось приватних колекціях. Наприклад, колекційні вина заводу «Масандра», які належать саме народу України, роздаровують різним діячам на догоду миттєвим політичним інтересам.

За оцінкою Євгена Єніна, головна тактика російської сторони, яка стоїть за кримськими музеями, полягає в максимальному затягуванні судового процесу.

Керівник кримського Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін мав брати участь у засіданні суду 22 квітня через відеозв'язок. Журналістам Крим.Реалії не вдалося отримати його коментар з цього приводу. Трохи раніше Мальгін сказав виданню «РИА Новости Крым», що кримська сторона передала суду в Амстердамі всі доводи щодо законного права на володіння колекцією і чекає її повернення в музеї Криму. У вересні 2020 року в ефірі Радіо Крим.Реалії голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов так пояснив позицію російської сторони та кримських музеїв:

«На мій погляд, повернення колекції Україні суперечить принципам міжмузейного обміну, збереження археологічних знахідок у нерозривному зв'язку з тією місцевістю, звідки вони походять, а також порушує право народу Криму на доступ до своєї культурної спадщини. Словом, результат цього процесу поки неясний, але у мене є стриманий оптимізм».​

Зі свого боку кримська археолог, кураторка виставки «Крим. Золото й таємниці Чорного моря» в Амстердамі Валентина Мордвинцева вважає, що за політичними суперечками навколо «Скіфського золота» загубилося його культурно-історичне значення саме для Криму.

Весь світ дійшов до точки зору, що речі, виявлені в якійсь землі, мають там же зберігається й експонуватися
Валентина Мордвинцева

‒ Вийшла така трагічна ситуація, і хорошого рішення в цій ситуації ні для однієї зі сторін чекати не доводиться. Є політичний контекст, є культурно-науковий контекст. Публіку зазвичай більше цікавить політичний контекст ‒ це видно з того, що Інтернеті на картинах, які ілюструють виставку, жодного разу не показали жодного експоната. Що стосується культурно-наукового контексту, то весь світ дійшов до точки зору, що речі, виявлені в якійсь землі, мають там же зберігається й експонуватися, тобто вони є частиною культурно-історичної спадщини саме цих місць. Деякі з експонатів цієї колекції виявлені ще в 19 столітті. З таких знакових речей це, наприклад, скульптура змієногої богині, яка для Керчі є символом міста. Зрозуміло, що відсутність таких предметів особливо викликають страждання у музейних хранителів.

Щодо занепокоєння української сторони про збереження «Скіфського золота» в тимчасово окупованому Криму, Валентина Мордвинцева називає це «політично забарвленою лінією захисту».

‒ Точно так же можна запитати: а що буде з експонатами, якщо вони потраплять до Києва? Поки нічого не сталося, важко давати цьому оцінку. Річ у тім, що самі експонати являють собою інтерес і цінність саме як сукупність деяких комплексів. Там насправді таких литих, високохудожніх золотих предметів, як це зазвичай публікується на сайтах, фактично немає. Тому я думаю, що навіть з цієї точки зору вони великого інтересу для інших музеїв не являють.

Втім, кримська та українська археолог, старша наукова співробітниця Інституту археології Національної академії наук України Евеліна Кравченко впевнена, що Росія вже продемонструвала своє ставлення до збереження культурно-історичної спадщини Криму.

Ми вже можемо бачити результат російської політики щодо культурних цінностей Криму, хоча б на прикладі «Херсонеса Таврійського»
Евеліна Кравченко

‒ Важко, звичайно, щось прогнозувати. Дійсно дуже цікаво, які нові аргументи висуватиме російська сторона. Я думаю, там нових аргументів не повинно бути ніяких. Все, що вони могли, вони вже надали на попередніх засіданнях. У цілому ми вже можемо бачити результат російської політики щодо культурних цінностей Криму, хоча б на прикладі «Херсонеса Таврійського». На базі заповідника вирішили створити культурний центр, тобто заповідник перестав виконувати свою функцію охорони пам'ятки археології ‒ його перетворюють на якийсь концертний зал. Що буде далі, важко сказати, але я не я не очікую нічого доброго.

Евеліна Кравченко
Евеліна Кравченко

При цьому Евеліна Кравченко висловлює сумніви в тому, що завершення цього процесу варто очікувати упродовж 2021 року, оскільки суперечка між Україною та підконтрольними Росії кримськими музеями лежить перш за все в галузі політики.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

«Скіфське золото»

Виставка «Крим: золото і таємниці Чорного моря», в якій налічувалося понад 500 експонатів з декількох музеїв Криму, проводилася в археологічному музеї Аллард Пірсона в Амстердамі з 7 лютого по 31 серпня 2014 року, однак через анексію Росією Криму не повернулася в ці музеї.

Колективний позов про повернення експонатів до музею Аллард Пірсона подали чотири кримські музеї. Українська влада заявила, що артефакти не є власністю музеїв, а належать державі Україна. Музей в Нідерландах вирішив не передавати експонати до рішення компетентного судді або угоди між сторонами.

Окружний суд Амстердама 14 грудня 2016 постановив повернути українській державі експонати виставки «Крим: золото і таємниці Чорного моря».

28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав від представників кримських музеїв апеляцію на рішення суду щодо «скіфського золота».

У Києві очікують, що експонати повернуться в Україну після завершення всіх розглядів. Українська влада заявляла, що ці експонати повернуть до Криму після деокупації півострова.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG