Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: «Кримська платформа» рік потому


Колаж

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар повідомила, що другий саміт «Кримської платформи» цього року відбудеться в режимі онлайн. За її словами, це буде аж ніяк не лише протокольний захід. Кожна зустріч, що нагадує про окупацію Криму та порушення Росією самої суті міжнародного права, потрібна не лише Україні. Справді, вона потрібна будь-якій державі, яка поважає це міжнародне право. Яка сподівається, що проблеми відносин між державами вирішуватимуться на переговорах, а не за допомогою війн і диверсій.

Торік під час першого саміту «Кримської платформи» багато хто дивувався жорсткій реакції російського керівництва. Про «провокаційний характер» «Кримської платформи» говорив сам президент Росії Володимир Путін. На думку Путіна, цей саміт продемонстрував, що країни Заходу хочуть вирішувати питання Криму «збройним шляхом» – і це при тому, що і президент України, і гості зустрічі говорили про дипломатичний шлях вирішення питання відновлення територіальної цілісності України.

Учасники саміту інавгурації «Кримської платформи». Київ, 23 серпня 2021 року
Учасники саміту інавгурації «Кримської платформи». Київ, 23 серпня 2021 року

Міністр закордонних справ Російської Федерації Сергій Лавров називав «Кримську платформу» «русофобським заходом» і «шабашем». А заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв у своїй гучній статті про відносини з Україною – власне, цей текст сигналізував, що в Кремлі вже ухвалили рішення про початок війни та повалення чинної української влади – говорив про «Кримську платформу» як про «дебільну».

Саміт у Києві був ударом не по реальності, а впевнений, по уявленню про реальність

Саме коли Медведєв згадував у цьому тексті про «Кримську платформу», він вказував на рішення Москви дочекатися «розсудливого керівництва» в сусідній країні – керівництва, «яке націлене не на тотальну конфронтацію з Росією на межі війни, не на організацію дебільних «Кримських платформ» , створених для обдурення населення і підкачування своїх м'язів перед виборами, але на вибудовування рівноправних і взаємовигідних відносин із Росією».

Здавалося б, чому така жорстка реакція, якщо проведення зустрічі не змінювало самого факту контролю Росії над Кримом? А тому, що саміт у Києві був ударом не по реальності, а впевнений, по уявленню про реальність. По тому уявленню, яке, ймовірно, склалося в головах Путіна, Медведєва, Лаврова та інших представників російського політичного керівництва.

Учасники саміту інавгурації «Кримської платформи». Київ, 23 серпня 2021 року
Учасники саміту інавгурації «Кримської платформи». Київ, 23 серпня 2021 року

Схоже, у Москві ще в 2014 році були впевнені, що рано чи пізно в Україні та світі погодяться не просто з анексією Криму, але з самим правом Росії силою встановлювати власні державні кордони, незважаючи на міжнародне право, думку держав, від яких відчужуються їхні території, та думкою населення окупованих регіонів. Були певні і залишаються певні.

Проведення торік саміту «Кримської платформи» продемонструвало: у світі думають інакше, ніж хочеться Путіну

У лютому 2022 року на засіданні Ради безпеки Росії, на якому було обговорено питання про визнання «незалежності» так званих «народних республік», Дмитро Медведєв так і говорив, звертаючись до учасників засідання: рано чи пізно з усім погодяться. І не випадково вимога визнати «російський статус» Криму та «незалежність» «республік» залишається невід'ємною частиною російських вимог, коли російські чиновники говорять про переговори з Україною щодо припинення війни.

Проведення торік саміту «Кримської платформи» продемонструвало: у світі думають інакше, ніж хочеться Путіну. Міжнародне право залишається міжнародним правом. І цьогоріч, незважаючи на війну, руйнування, загибель людей і політичний шантаж, новий саміт, гадаю, підтвердить ту саму просту істину: кордони не змінюються за допомогою агресії та сили. Адекватне людство з цим, певен, ніколи не погодиться.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG