Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Вигнання. Ще одне обличчя війни

Колаж
Колаж

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Те, що ми спостерігаємо останніми днями, можна назвати поєднанням війни та спецоперації. Війна – продовження просування окупаційних військ, обстріли міст, спроби оточення, провокування гуманітарної катастрофи. Але є ще й путінська спецоперація – фактичне вигнання населення з рідних місць.

Нам часто здається, що Володимир Путін нелогічний і рвучкий у своїх діях. Але якщо припустити, що він просто хоче «зачистити» територію від небажаного населення, можна легко знайти логіку в кожному обстрілі, в кожній гуманітарній катастрофі, в кожному зірваному гуманітарному коридорі. Створити нестерпні умови для життя, змусити виїхати, домогтися того, щоб життя в містах завмерло.

Харків і Маріуполь – ідеальні приклади такої «зачистки», але хто сказав, що Путін зупиниться? Можуть нагадати, що після окупації 2014 такого не було. Але я б із цим не погодився. З окупованих районів Донецької та Луганської областей втекли сотні тисяч людей, більшість – на території, які контролював український уряд. Зараз втеча людей триває.

Наслідки російських авіаударів та обстрілів на супутникових знімках: руйнування у Маріуполі, Харкові, Сумах, Чернігові

Маріупольський драмтеатр перед бомбардуванням. На площі по обидва боки будівлі  великими літерами написано слово «діти» російською мовою. Маріуполь, Україна. Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
1/12 Маріупольський драмтеатр перед бомбардуванням. На площі по обидва боки будівлі  великими літерами написано слово «діти» російською мовою. Маріуполь, Україна. Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
Палаючі будинки у житловому районі Чернігова, Україна, Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
2/12 Палаючі будинки у житловому районі Чернігова, Україна, Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
Пошкоджений олімпійський стадіон, Чернігів, Україна, Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
3/12 Пошкоджений олімпійський стадіон, Чернігів, Україна, Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
На супутниковому знімку видно воронки від артилерійського удару поблизу одного із житлових районів Харкова, Україна. Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
4/12 На супутниковому знімку видно воронки від артилерійського удару поблизу одного із житлових районів Харкова, Україна. Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
Пожежі та руйнування в одному із мікрорайонів Харкова, Україна. Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
5/12 Пожежі та руйнування в одному із мікрорайонів Харкова, Україна. Фото Maxar Technologies, 16 березня 2022 року
Зруйновані житлові будинки та адмінбудівлі в Сумах, Україна. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
6/12 Зруйновані житлові будинки та адмінбудівлі в Сумах, Україна. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
Зруйновані багатоквартирні будинки та церква у Сумах. Україна. Фото&nbsp;Maxar Technologies, 14 березня 2022 року<br />
&nbsp;
7/12 Зруйновані багатоквартирні будинки та церква у Сумах. Україна. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
 
Пошкоджена будівля та натовп людей у центрі Сум. Україна.&nbsp;Фото&nbsp;Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
8/12 Пошкоджена будівля та натовп людей у центрі Сум. Україна. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
Російські вертольоти на аеродромі &laquo;Великий Боков&raquo;, Білорусь. Фото&nbsp;Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
9/12 Російські вертольоти на аеродромі «Великий Боков», Білорусь. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
Військова база в Нарулі, Білорусь.&nbsp;Фото&nbsp;Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
10/12 Військова база в Нарулі, Білорусь. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
Колона техніки на понтонному мосту на південь від Нарулі, Білорусь. Фото&nbsp;Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
11/12 Колона техніки на понтонному мосту на південь від Нарулі, Білорусь. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
Польовий госпіталь в Нарулі, Білорусь. Фото&nbsp;Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
12/12 Польовий госпіталь в Нарулі, Білорусь. Фото Maxar Technologies, 14 березня 2022 року
Previous slide
Next slide

Щодня я зустрічаю на заході України людей зі Слов'янська чи Краматорська. Люди, які вже пережили російське «визволення», не хочуть стикатися з ним знову.

У Москві, по суті, зробили все можливе, щоб розбавити населення Криму

З Криму відтік людей був, звичайно, меншим. Проте великим було переселення людей з континентальної Росії на окуповану територію. У Москві, по суті, зробили все можливе, щоб розбавити населення Криму, яке вважалося зіпсованим українськими політичними процесами – всіма цими виборами, мітингами, незалежною журналістикою.

Не випадково вже незабаром після окупації до Криму стали приїжджати нові мешканці, серед яких було чимало представників російських спецслужб і силових структур. Так би мовити, приглянути за місцевим населенням. І це теж важлива частина путінської спецоперації. Демографічної. Операції із залякування, вигнання, заміщення місцевого населення. Просто у цієї операції – різні обличчя.

Одне обличчя – у Криму, інше – на окупованому Донбасі. І тепер ми бачимо третє, найстрашніше – по всій Україні.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Доступ до сайту Крим.Реалії заблокований Роскомнаглядом (Роскомнадзором). Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d3e1m6ew10i0fy.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії.​

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

This item is part of
XS
SM
MD
LG