Внутрішній туризм в Україні – на підйомі через COVID-19. Чи надовго?

Дмитро Кучірка

Цього літа на тлі карантинних обмежень у світі українці подорожують своєю країною значно більше, ніж торік. Це визнають і експерти, і туристичні оператори, і навіть компанії мобільного зв'язку, які фіксують аномально велику кількість абонентів на українських курортах. Втім, фахівці визнають, що ця ситуація триватиме лише до кінця обмежень на закордонні мандрівки, оскільки український туризм здебільшого не витримує конкуренції з найпопулярнішими закордонними напрямками для подорожей. Що відбувається зараз в українському туризмі, з'ясовувало Радіо Свобода.

Через пандемію COVID-19 українці дуже обмежені у виборі літнього відпочинку. Так, за даними туроператорів та українського МЗС, наразі охоче впускають українських туристів лише кілька країн, та й ті відкрили свої кордони лише з липня.

Передовсім це Туреччина, Єгипет, Туніс, Албанія та Хорватія, та ще деякі держави, які не вважаються найбільш популярними напрямками літнього відпочинку.

Чи стали українці більше подорожувати Україною?

У ситуації, яка склалася з закордонними поїздками, чимало українців поїхали на місцеві курорти – значно більше, ніж торік, визнають туроператори та експерти цієї галузі.

Так, голова Всеукраїнської асоціації туроператорів Ігор Голубаха говорить про ситуативний сплеск внутрішнього туризму в Україні, який, проте, не може уповні замінити закордонний через у середньому вищі ціни та досить часто гірший сервіс, ніж в популярних туристичних країнах.

«Безумовно, зараз відбувається підйом внутрішнього туризму. Адже на тлі пандемії майже всі країни «не хочуть бачити» українських туристів. Крім хіба що Туреччини, Єгипту, Албанії чи Хорватії. Але дедалі більше клієнтів турфірм говорять про невідповідність ціни та якості послуг на українських курортах. Якщо в травні ціни в Україні були адекватними, то зараз вони досить завищені. І подорожі в межах України вже починають програвати конкуренцію Єгипту», – визнає Ігор Голубаха.

Торік до Туреччини поїхали рекордні півтора мільйона українських туристів, до Єгипту – близько мільйона, свідчить статистика туристичної галузі.

Цього року перша половина курортного сезону в Туреччині та Єгипті була змарнована через коронавірус, визнають туроператори. При цьому популярні європейські курорти в Іспанії, Італії, Греції, Болгарії тощо не приймають українського туриста взагалі.

Чи вдалося переорієнтувати весь цей туристичний потік на внутрішньоукраїнські подорожі?

Частково – так, визнає в коментарі Радіо Свобода директор компанії «Оріон – Інтур» Юрій Дереш. Але, уточнює він, точно порахувати, скільки туристів подорожують Україною, навряд чи можливо. Окрім того, він визнає, що у звичайних умовах українські курорти не витримують конкуренції з іноземними за ціною та якістю.

«Орієнтація українців на внутрішній туризм у 2020 році – це крок відчаю. Адже внутрішній туризм в принципі не може дати того, що дає закордонний. Небагато українських готелів можуть забезпечити такий рівень, як в популярних туристичних країнах, за помірні гроші. Друге: чистота пляжів і сервіс в Україні суттєво відстають. Місцеві готелі хочуть більше грошей, а відповідної якості переважно не дають. Та ще й конкуренція невелика, бо місць розміщення просто мало, – каже Юрій Дереш. – Без сумніву, цього року значно більше українських туристів подорожують вдома, ніж за кордоном. До прикладу, всі більш-менш якісні готелі на українських морях зайняті до кінця серпня. Чи можна порахувати цей потік? Навряд чи, оскільки чіткої статистики від українських готелів немає. Частина місць розміщення не працюють офіційно та не платять туристичного збору, за яким можна порахувати, скільки мандрівників та по скільки днів відпочивали на курорті».

Зі свого боку директор турфірми «Феєрія мандрів» Ігор Захаренко пояснює цей фактор невизначеності тим, що свої подорожі на Чорне та Азовське моря українці найчастіше організовують самостійно, не звертаючись ні до турфірм, ні до офіційних готелів, тож точно порахувати їхню кількість навряд чи можливо.

Втім, таку спробу зробили мобільні оператори.

Так, компанія «Vodafone Україна» заявила, що на українських південних курортах цього літа значно побільшало абонентів, порівняно з літом 2019-го:

• у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, судячи зі зростання мобільного трафіку, нині на 30% більше туристів, ніж в аналогічні дні минулого літа;
• на курорті Кирилівка (Запорізька область, Азовське море) мобільний трафік свідчить, що приїхало на 55% більше відпочивальників, ніж торік;
• в місті Бердянськ (Запорізька область, Азовське море) курортників, імовірно, на 37% більше, ніж в аналогічні дати 2019 року;
• на азовських курортах підконтрольної Києву частини Донеччини (Ялта, Урзуф, Білосарайська коса) людей побільшало на 100-170%.

​Мобільним операторам довелося екстрено посилювати потужність мережі та навіть застосовувати пересувні базові станції, щоб перекрити аномальний сплеск користування зв'язком на курортах.

Замість Туреччини – в Карпати?

На другому місці за популярністю серед внутрішніх туристів після морів – Західна Україна, на третьому – столичний регіон та, власне, Київ, на четвертому – локальні туристичні цікавинки в інших місцях, стверджують експерти.

Цікаво, що в Карпатах, на думку туроператорів, більшою є частка легальних місць розміщення та менше проблем з якістю, ніж на морях. Однак тут туристичний потік дещо обмежила нещодавня руйнівна повінь. З іншого боку, гори, замки та міста Західної України не є альтернативою для пляжного відпочинку, тож говорити, що Карпати уповні замінюють поїздки на море, не варто, наголошує Юрій Дереш. Більше того, він сумнівається, що після відкриття кордонів український туризм збереже нинішній потік клієнтів.

«Навряд чи українські готелі зможуть привабити сьогоднішніх клієнтів на наступний рік. Більшість з них полетять за кордон. А ще раз вернутися до тієї самої Одеси – хіба що в якісь вихідні. Бо є питання до ціни та до якості сервісу. Західна Україна, Львів та Карпати – там значно краща ситуація з якістю (та з можливістю втримати клієнтів). Але ж погодьтеся, це не морський відпочинок, тому порівнювати ці два типи туризму некоректно», – підсумовує туристичний оператор.

Він прогнозує, що упродовж літа-осені 2020 року іноземні туристичні напрямки відкриватимуться дедалі більше, частина з них пропонуватимуть навіть кращі ціни, ніж торік, відтак за підсумками року зростання внутрішнього туризму в Україні може взагалі зійти нанівець.

Потік українських відпочивальників на західноукраїнські курорти наразі зростає, але не так швидко, як міг би, пояснює у розмові з Радіо Свобода представник туристичного комплексу «Буковель» Володимир Юзюк.

«Бронювання є, але сказати, що зараз комплекс заповнений на 100% – це буде неправдою. І це не тільки питання коронавірусу. Через повінь люди були певною мірою настрашені тим, чи можна до нас добратися. Але зараз щодня ми бачимо позитивний тренд. Я сподіваюсь, що якщо не буде особливо несприятливих моментів, то за тиждень-два і ми вийдемо на пік туристів у Карпатах та й Буковелі зокрема».

Втім, на інших курортах Карпат, навпаки, говорять про спад відвідуваності, навіть на тлі закритих кордонів.

Так, відділ бронювання курортного комплексу «Коруна» (село Татарів, Івано-Франківська область) пояснює, що відбувається у секторі:

«Кількість відвідувачів (цього року) зменшилась однозначно, принаймні вдвічі. Статистика в нашому регіоні чітко показує, що потік туристів зменшився вдвічі. Звісно, за логікою, якщо закритий зовнішній ринок, то мав би розвиватись внутрішній. Але ж маємо низку обмежень. Зокрема, зараз діє заборона дитячих таборів – це є великою проблемою для батьків, це перший такий стримувальний чинник. Транспорт також обмежений: щонайменше три літні потяги цього року до Карпат не ходять. Припускаємо, що ситуація нормалізується у серпні».

Внутрішній туризм: що йому заважає?

Фахівці, опитані Радіо Свобода, виділяють декілька чинників, які обмежують розвиток внутрішньо українського туризму, навіть попри карантинне закриття кордонів:

• Українські готелі, перевізники та туроператори не можуть налагодити постійного партнерства, як це роблять закордонні гравці ринку. Відтак немає «гуртових» знижок, спеціальних цін та взаємного інтересу поліпшувати сервіс.
• Гірша якість послуг стосовно їхньої вартості. В Україні майже нереально отримати такий сервіс, як у Туреччині, за ті ж гроші, визнає Ігор Голубаха.
• В Україні мало готелів, здатних приймати туристів та забезпечувати сервіс на ту кількість «зірок», яку вони формально мають. І загалом українська туристична галузь – вкрай маленька в порівнянні з країнами-сусідами. Так, місто Краків у Польщі щороку приймає 14 мільйонів туристів. Для порівняння – український Львів приймає трохи більше від двох мільйонів гостей на рік.
• Чистота пляжів, безпека, якість доріг та води у водоймах – все це в Україні зазвичай гірше, ніж на популярних закордонних курортах.
• В Україні – значно гірший інвестиційний клімат для туристичної галузі, ніж в інших країнах регіону.
• Коронавірус став фактором невизначеності не лише для зовнішнього, але й для внутрішнього туризму.
• Українці, для яких ціни на морських і в карпатських курортах є зависокими, подорожують у відомі їм мальовничі місця самостійно: на своїх автівках, з власними наметами замість готельних номерів.

Українські туристи «переселилися в намети»

Дедалі більше українців, які торік могли собі дозволити квиток на літак і тропічні моря, нині постять у соцмережах світлини та відео, як вони відпочивають у наметі на березі моря, річки чи озера в Україні.

У соцмережах люди обмінюються інформацією про кемпінги та просто місця, куди можна приїхати з наметом чи автомобілем на відпочинок самостійно.

Цей тренд став масовим у 2020 році – і це тривожний сигнал для туристичної галузі, констатує Ігор Голубаха.

«Тенденція, яка набирає обертів – самоорганізований внутрішній туризм. Ми бачимо, як різко в мандрівників відбувся ухил в бік наметів та вогнищ у мальовничих місцях України. І насправді це тривожний сигнал для тих, хто працює в засобах розміщення чи опікується харчуванням туристів. Це свідчить про те, що ціни в українській туристичній галузі не відповідають очікуванням клієнтів», – підсумовує голова Всеукраїнської асоціації туроператорів.

Цю тенденцію визнає і туроператор Ігор Захаренко. Однак він бачить у ній і певний позитив.

«Для популяризації подорожей Україною СOVID-19 зробив більше, ніж всі українські уряди разом взяті. Українці нарешті почали подорожувати Україною, і це чудово. Звісно, більшість таких подорожей люди організовують самостійно. І туристична інфраструктура, яка могла б заробити на сплеску внутрішнього туризму, практично не має від цього вигоди. Але в таких подорожах своєю країною варто бачити і позитив», – визнає представник туристичного бізнесу.

Туристичний Чорнобиль переорієнтувався на українців – Ємельяненко​

До пандемії коронавірусу не лише мільйони українців щороку подорожували за кордон, але були й іноземці, які приїздили подивитися цікаві місця України. Найпопулярнішим напрямком для них був постапокаліптичний, а саме «чорнобильський» туризм. 124 тисячі іноземців упродовж 2019 року приїхали заради екскурсії до Чорнобильської зони відчуження, свідчить статистика спеціалізованих туроператорів. В типовий вихідний день Чорнобиль відвідували півтори тисячі іноземців, пригадує голова «Асоціації чорнобильських туроператорів» Ярослав Ємельяненко. Зараз, за його словами, через пандемію кількість іноземців, які залишають гроші в Україні, мінімальна.

Водночас «чорнобильські» туроператори переорієнтувалися на українських туристів і знизили для них ціни, розповідає Ярослав Ємельяненко.

«Ми забираємо туристів з Києва та повертаємо назад. Працюємо за принципом комплексної послуги, як це роблять всі туристичні компанії на Заході. Зараз у вихідний день до зони їде близько 150 людей, і переважно це українці. Торік людей було в десять разів більше, і майже всі – іноземні громадяни. В останні роки ми робимо тури для українців на рівні собівартості. Зараз, в час пандемії, в нас є регулярні акції, коли можна поїхати на екскурсію і нижче собівартості. Ми хочемо, щоб людина подолала для себе «травму Чорнобиля», подивилася на зону відчуження іншим, зацікавленим поглядом, і була готова повернутися ще. Так, наразі я втрачаю кошти, але інвестую в те, щоб заохочувати українців подорожувати Україною – до українського Чорнобилю. Сподіваюся, мені вистачить ресурсу до кінця карантинних обмежень», – підсумовує туроператор.

Кошти, які щороку українці витрачають на послуги туроператорів, авіаперельоти та на інші подорожні витрати, експерти оцінюють приблизно у 8 мільярдів доларів. У 2020 році через кризу в економіці та пандемію цей фінансовий потік у галузь значно зменшиться, припускають економісти.

У світі туристичну галузь вважають такою, що найбільше постраждала від карантинних заходів та від поширення інфекції. Так, щорічний потік туристів у світі, який оцінюють у 1,4 мільярда осіб, цього року, за попередніми оцінками, може зменшитися в півтора рази, такі розрахунки наводить ООН.