Доступність посилання

ТОП новини

Дедалі більше росіян не сприймають анексію Криму ‒ петербурзький активіст


Кримськотатарський активіст Ільяс Ешреф на пікеті в Санкт-Петербурзі

Анексія Криму і наступні репресії на півострові викликали протест не тільки в Україні та серед міжнародної спільноти, а й у самій Росії. У країні з'явилися протестні рухи та не обмежені у часі акції, як, наприклад, «Стратегія-18» на підтримку кримських татар. 18-е число символізує День скорботи кримськотатарського народу. Саме 18 травня 1944 року почалася депортація кримських татар. Їх вивозили у вагонах для худоби далеко від батьківщини, у місця спецпоселень, переважно це був Узбекистан. Багато хто загинув дорогою та у засланні на новому місці.

Починаючи з березня 2014 року, кримські татари переживають нові репресії. Від самого початку окупації Криму російською владою на півострові встановився поліцейський режим. Більше ніж 90% політичних переслідувань жителів Криму припадають на кримських татар. З листопада 2016 року група громадських активістів за підтримки пресслужби Санкт-Петербурзького демократичного руху «Солідарність» розпочала не обмежену в часі акцію «Стратегія-18» на підтримку кримських татар. Кожне 18-е число місяця активісти виходять на Невський проспект з вимогою припинити репресії щодо представників корінного народу в окупованому Криму. До цієї акції долучилася Москва й інші російські міста.

Ільяс Ешреф
Ільяс Ешреф

Постійним учасником акції «Стратегія-18» у Санкт-Петербурзі є кримськотатарський активіст Ільяс Ешреф. 18 грудня в Санкт-Петербурзі активісти знову вийшли на акцію «Стратегії-18», і головною темою стало висвітлення ситуації з кримськотатарськими політв'язнями.

«Після служби в армії я вирішив влаштуватися в Ленінграді, я тут служив в учебці й полюбив це величне місто. Так досі тут і живу. Моє коріння з Алушти, мій батько народився в Алушті й тому я регулярно буваю в Криму. Моя дисидентська діяльність почалася під час Першої чеченської війни. Тоді я публічно оголосив, що Чечня має право на самовизначення. За такий виступ був притягнутий поліцією, а звідти відіслали до психлікарні, де «лікували» пів року», ‒ розповідає Крим.Реалії активіст.

Після анексії Криму почалися репресій щодо кримськотатарського народу, активіст не міг залишатися осторонь. А після звірячого вбивства Решата Аметова пішов доводити неправомірність дій російської влади в Криму до прокуратури Санкт-Петербурга. За це отримав 15 діб арешту, а потім знову його відіслали «на лікування».

За його словами, з часом він зрозумів, що потрібно боротися з режимом разом з однодумцями.

«У 2016 році, можливо, трохи раніше, я приєднався, завдяки досвідченому активісту Асану аг'а Мумджи, до руху демократів Санкт-Петербурга, де вже разом з іншими висловлюємо свою позицію щодо веденої російською владою політики придушення інакомислення та свободи слова. Ми щомісяця, 18-го числа, виходимо на пікети в межах акції «Стратегія-18» на підтримку кримських татар. Проводимо акції в інших випадках також», ‒ повідомляє активіст.

Як і багато інших росіян, він зіткнувся з проблемою непорозумінь щодо анексії Криму в близькому колі.

«Анексію Криму особисто я сприйняв дуже негативно. На жаль, довелося припинити спілкування з «кримнашистами», які виявилися навіть серед близьких мені людей», ‒ нарікає активіст.

Також він зазначає, що кримськотатарська діаспора в місті політично не активна.

«З кримськими татарами в Санкт-Петербурзі я практично не спілкуюся або дуже мало, за винятком Асана-аг'а Мумджи, адже вони у своїй більшості аполітичні або перебувають під впливом російської пропаганди», ‒ вважає, виходячи зі своїх спостережень, Ільяс Ешреф.

За його інформацією, громадські активісти в Санкт-Петербурзі перебувають під жорстким тиском силовиків.

Влада намагається якомога сильніше ускладнити наше життя, думаючи, що цим вони змусять нас замовкнути та припинити свої протести

«Останнім часом стало трохи легше, а раніше поліція періодично заарештовувала нас прямо там ‒ на пікетах і найчастіше, потримавши нас у відділенні поліції від декількох годин до двох діб, відпускала. Намагалися робити це без пояснення причин затримання і без складання протоколів. Також поліція періодично приходить до нас додому для проведення профілактичної бесіди або викликає до себе у відділення. Влада намагається якомога сильніше ускладнити наше життя, думаючи, що цим вони змусять нас замовкнути та припинити свої протести. Деякі з наших активістів уже опинилися під серйозним тиском, аж до звинувачень у тероризмі», ‒ розповів Ільяс Ешреф.

На думку активіста, у Росії зростають протестні настрої проти анексії Криму. Все більше росіян, на його думку, стають противниками репресивної політики Кремля щодо кримських татар і Криму загалом.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG