На виборах до Європейського парламенту все ще остаточно підраховують голоси, але вже зрозуміло, що крайні праві та націоналістичні партії розширять свою присутність в Європарламенті, а проєвропейські центристи матимуть трохи менші фракції. Однак, якщо порахувати всі голоси, віддані за всі проєвропейські сили загалом, то вони таки набирають дві третини місць у Європарламенті, в якому 751 місце.
Найбільші електоральні здобутки отримали «зелені», включно з 20 відсотками у Німеччині, майже подвоївши результат від минулих євровиборів п’ять років тому. Фракція «зелених» матиме в Європарламенті 69 місць (було 52 після виборів 2014 року).
Це дає підстави «зеленим» відігравати серйозну роль у коаліційних переговорах із двома провідними блоками, які не спромоглися разом здобути переважну більшість – правоцентристською Європейською народної партією (ЄНП), яка матиме 179 мандатів, та ліво-центристським Прогресивним альянсом соціалістів та демократів, який матиме фракцію зі 152 депутатами.
Дехто, як, наприклад, провідний французький представник Партії зелених Яннік Жадо, вже назвав результати виборів «зеленою хвилею».
Лідери ЄНП та соціал-демократів виключили співпрацю в новому Європарламенті з крайніми правими. Обидва провідні блоки закликали до співпраці інші проєвропейські сили.
Манфред Вебер, лідер ЄНП, сказав, що «віднині ті, хто прагне сильного Європейського союзу, мають з’єднати сили». Вебер додав, що його сила «не співпрацюватиме з партіями, які не вірять у майбутнє ЄС».
Саме Вебера розглядають як потенційного кандидата на посаду президента Єврокомісії, мандат якої спливає наприкінці цього року. Річ у тім, що цьогорічні вибори проводились за системою «провідного кандидата», коли перший номер партійного списку вважається кандидатом на супер-впливову посаду президента Єврокомісії. Так вважає Європарламент, однак в Європейській раді, яка об’єднує лідерів країн ЄС, хотіли б і далі обирати президента Єврокомісії за зачиненими дверима і щоб обрання було консенсусом серед лідерів держав ЄС.
Франц Тіммерманс, лідер соціал-демократів, якого розглядають як головного конкурента Вебера на посаду президента Єврокомісії, теж сказав, що хотів би співпрацювати з іншими «прогресивними партіями у намаганні збудувати програму і дати відповіді на прагнення, мрії, а часом і побоювання наших європейців».
Крайні праві
Щодо крайніх правих партій, то у Франції Національна партія Марін Ле Пен прийшла, за попередніми даними, першою, а проєвропейська партія президента Еманюеля Макрона отримала символічний удар, посівши друге місце – хоча з маленьким відставанням десь у півтора відсотка.
Ле Пен закликала Макрона розпустити французький парламент і призначити нові вибори, але французький уряд миттєво відкинув цей заклик.
Союзники Макрона назвали результат своєї партії «поважним» і висловили задоволення, що відставання від крайніх правих Ле Пен є незначним на тлі песимістичних передвиборчих прогнозів, які давали крайнім правим значно вищі результати.
Згідно з попередніми результатами, християнські демократи канцлера Анґели Меркель у Німеччині також набрали менше у порівнянні з попередніми виборами.
Крайня права «Альтернатива для Німеччини» отримала 11 відсотків – на чотири відсотки більше, аніж в 2014-му. В Німеччині, відтак, християнські демократи Меркель – на першому місці, другими є «зелені», а третіми прийшли соціал-демократи.
Британія
Британія голосувала минулого четверга, але оприлюднили результати разом з рештою Європи пізно в неділю увечері. «Партія Брекзиту» Найджела Фаража отримала першість, що, на думку оглядачів, віддзеркалює невдоволення багатьох британців, що їхня країна все ще перебуває в ЄС – майже трьома роками по тому, як більшість британців проголосувала за вихід з ЄС.
Результати на виборах до Європарламенту в Британії:
Невідомо, скільки британських євродепутатів будуть із мандатами в Європарламенті. Наразі наступною можливою датою виходу Британії з ЄС є 31 жовтня цього року, однак драматичне оголошення про відставку прем’єра Терези Мей може внести якісь корективи.
Більша активність виборців
Активність виборців у ЄС становила 51 відсоток – для порівняння, п’ять років тому було 43 відсотки. Це вперше від часу запровадження прямих виборів до Європарламенту в 1979 році активність зросла, бо до цього від виборів до виборів активність постійно зменшувалась, і це при тому, що за повноваженнями Європарламент із часом став усе могутнішим.
Отже, нинішня активність є найбільшою за 20 років на виборах до Європарламенту.
Нинішня активність виборців в різних країнах ЄС у порівнянні з попередніми виборами п’ять років тому:
Тренди
Європейські оглядачі кажуть, що ЄС нині постав перед нечуваними раніше відвертими кпинами з боку президента США Дональда Трампа, ворожістю з боку Росії Володимира Путіна, а також стурбованістю щодо непевного майбутнього торговельних відносин із Китаєм. І тому відновлення інтересу європейців до європейської політики та справ, хай хоч яким незнаним воно є, є доброю новиною для проєвропейських сил.
Так само, як і відсутність тріумфу євроскептичних крайніх правих, яким лякали перед цими виборами.
Сильніше представництво лібералів та «зелених» може мати за наслідок, що майбутня Єврокомісія буде жорсткішою в плані регуляцій для промисловостей, які забруднюють довкілля, може бути вищим оподаткування міжнародних концернів і твердіші вимоги щодо боротьби з кліматичними змінами.
Також може бути тиск на східних посткомуністичних членів ЄС, аби тамтешні влади не наступали на громадянські свободи. Хоча в Угорщині партія «Фідес» консервативного прем’єра Віктора Орбана здобула впевнену перемогу, так само і «Право і справедливість» Ярослава Качинського в Польщі. А в Чехії перемогли популісти з партії АNО прем’єра Андрея Бабіша.
Щодо України, то в Києві вважають, що «друзі України» і надалі матимуть більшість в Європейському парламенті.
