Доступність посилання

ТОП новини

«Сьогодні урвати, завтра втекти»: як Росія видобуває викопні багатства Криму


Як і чому Крим в останні роки перетворився на базу для видобутку піску і щебеню

Після захоплення Криму Росією заповідники та заказники півострова перетворилися на ресурс для видобутку будматеріалів ‒ щебеню й піску, який добувають за допомогою динаміту та екскаваторів, це спричиняє незворотні зміни природних ландшафтів. До такого висновку дійшли експерти української природоохоронної групи UNCG.

У 2021 році спільно з правозахисниками з «КримSOS» екологи опублікували вже два звіти про зміни в природному середовищі півострова. За їхніми відомостями, отриманими за допомогою космічних знімків, у результаті безконтрольного видобутку піску на Бакальській банці практично зникла Бакальська коса, а раніше вона мала природоохоронний статус. Те, що унікальну пам'ятку знищили рукотворно, визнають навіть підконтрольні Росії журналісти та чиновники. Експерти нарікають на те, що подібні порушення фактично не викликають реакції російської влади.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Про те, чому та як півострів в останні роки перетворився на базу для видобутку ресурсів, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

У 2015 році тодішній російський міністр екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараєв в інтерв'ю місцевим ЗМІ сказав, що Росія має намір розробляти ресурси Криму, проте впорядковано й відповідно до законодавства цієї країни:

Геннадій Нараєв
Геннадій Нараєв

«У своїх виступах президент Росії визначив стратегію екологічного розвитку Криму: півострів має бути чистим, комфортним, безпечним для проживання як жителів республіки, так і відпочивальників. Водночас розвиток Криму визначений так, що він має бути самодостатнім регіоном. Ми розуміємо, що без розвитку мінерально-сировинної бази це неможливо. Дійсно, є певні проблеми з родовищами, але наше завдання як міністерства ‒ знайти ту золоту середину, суворо керуючись законом. З моєї точки зору, порушення при розробці кар'єрів були за минулої держави Україиі. Сьогодні ми приводимо все у відповідність».

Кореспондент телепроєкту Крим.Реалії Ігор Токар розповів, що активний і фактично безконтрольний видобуток кримських ресурсів почався слідом за стартом великих російських будівництв на півострові.

Нелегальний кар'єр ‒ це дуже хороша стаття заробітку, з якого не потрібно платити податки
Ігор Токар

‒ Будматеріали для Керченського мосту й траси «Таврида» потрібно було звідкись брати. Возити їх з Росії досить дорого, тому сам півострів почали розглядати як сировинний ресурс. За підрахунками української екологічної організації UNCG, у Криму зараз близько 260 кар'єрів ‒ такої кількості там ніколи не було. У них видобувають переважно саме щебінь і пісок. Є ще відомий випадок, коли в Керчі стали видобувати токсичний пісок з хімічного відстійника для будівництва мосту й траси. З приводу легальних і нелегальних кар'єрів статистики як такої немає. У підконтрольних Росії ЗМІ багато матеріалів, коли журналісти приїжджають на об'єкт, на який місцеві жителі скаржаться як на нелегальний, однак потім прибуває комісія і з'ясовує, що він напівлегальний. Тобто якийсь дозвіл є, якогось немає, але в підсумку всі документи ніби з'являються.

Ігор Токар, журналіст телепроєкту Крим.Реалії
Ігор Токар, журналіст телепроєкту Крим.Реалії

За оцінкою Ігоря Токаря, російська влада не зацікавлена в тому, щоб усі кримські кар'єри працювали в межах їх же законодавства.

‒ Адже нелегальний кар'єр ‒ це дуже хороша стаття заробітку, з якого не потрібно платити податки. З іншого боку, на видобуток піску на тій же Бакальській косі російська влада офіційно видала дозволи... Українське космічне агентство поділилося з нами знімками, і ми побачили масштабні видобування корисних копалин прямо в гірському масиві Криму. Оскільки російський міністр екології Криму Геннадій Нараєв говорив, що перед півостровом стоїть завдання стати самоокупним ‒ якраз надровий ресурс підходить, щоб на ньому заробити. Крим дуже багатий у цьому плані, але це ж не означає, що раз є корисні копалини, їх неодмінно треба видобувати. Наслідки можуть бути дуже сумними, поготів у курортному регіоні. На жаль, Україна ніяк не може перешкоджати цьому ‒ тільки фіксувати й висувати претензії Росії.

Ігор Токар передбачає, що зібрані за допомогою супутникових знімків відомості про розробку кар'єрів у Криму можуть бути додані до нових або вже наявних позовів України до Росії в міжнародних судах.

Как Кремль выкачивает из Крыма ресурсы | Крым.Реалии ТВ (видео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:09:50 0:00

Голова правління та співзасновник природоохоронної групи UNCG Олексій Василюк на підставі зібраних у звітах відомостей робить невтішний висновок про наміри російської влади щодо півострова.

Російська федеральна влада такими масштабними проєктами прагне продемонструвати, ніби вона буде в Криму завжди, але місцева підконтрольна Росії влада поводиться, як загарбник
Олексій Василюк

‒ Росія використовує кримські надра в небачених досі масштабах. Я хочу нагадати, що Держдума ухвалила спеціальний закон, який дозволив проєкту Керченського мосту не проходити екологічну експертизу. Однак конкретні рішення про те, де брати будматеріали, як їх підвозити тощо, ухвалювала вже місцева окупаційна влада. Тобто, всі кар'єри, весь видобуток вибуховим методом у горах ‒ на ній. Російська федеральна влада такими масштабними проєктами прагне продемонструвати, ніби вона буде в Криму завжди, але місцева підконтрольна Росії влада поводиться, як загарбник. Принцип такий: сьогодні встигнути урвати, а завтра втекти. Масштабні порушення відбуваються саме тому, що це рішення одного дня. Якби Росія планувала розвиток Криму як курорту, ніхто не розташовував би кар'єри близько до цілющих джерел, у мальовничих місцях.

Олексій Василюк переконаний, що дії Росії в Криму вже сильно й незворотно видозмінили природні ландшафти.

‒ Найприкріше, що навіть якщо окупація закінчиться завтра-післязавтра, все одно ми Крим вже не впізнаємо. Він ніколи вже не буде тим недоторканим куточком, яким був ще декілька років тому. Наскільки я знаю, поки що це цікавить тільки прокуратуру Автономної Республіки Крим та Севастополя, яка працює в Києві. Інші державні органи ‒ швидше за все, ні. Ні в Мінекології, ні в Держекоінспекції, ні в Держагентстві водних ресурсів немає жодної робочої групи або підрозділу з кримського питання. Таке могло б функціонувати в Раді національної безпеки та оборони ‒ взагалі, багато де, щоб збирати інформацію про те, що відбувається з природою Криму. При підготовці звіту ми писали запити для уточнень, однак на них практично всім органам нічого було відповісти. Замість цього ми використовували близько 6500 джерел інформації.

У свою чергу, кримський еколог Маргарита Литвиненко нарікає на те, що думку самих кримчан щодо розробки багатств півострова, по суті, не питають.

‒ Я абсолютно не згодна зі словами Нараєва, що за України, мовляв, був безлад. Зрозуміло, що й до 2014 року в Криму існували кар'єри, які викликали громадське обурення, але в підсумку нелегальні видобутки все ж вдавалося зупиняти й запроваджувати контроль над використанням надр. Однак тепер усе це робити марно, безліч кар'єрів працює нелегально. У Криму зараз будують успішний бізнес на кар'єрах: вкласти треба трохи, на розвідку та екологічні заходи можна не витрачатися, знай видобувай собі та продавай. Усе це приносить прибуток, а чиновники просто прогинаються під ситуацію. У 90% випадків громадськість не слухають: можуть провести формальні заходи, але вирішального права голосу кримчани не мають, особливо якщо справа стосується розробки кар'єрів. Чиновники просто присипляють пильність місцевих жителів і не більше того.

Маргарита Литвиненко, севастопольський еколог
Маргарита Литвиненко, севастопольський еколог

Проте Маргарита Литвиненко вказує на те, що останніми важелями впливу в боротьбі проти безконтрольного видобутку корисних копалин у Криму залишаються масові протести й звернення в численні російські силові інстанції, які можуть провести перевірки. Щоправда, результат на користь кримської природи аж ніяк не гарантований, підсумовує еколог.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG