Місяць тому російська влада розпочала процес повного блокування месенджера Telegram на території РФ та окупованих територіях України, зокрема в Криму. За цей час про обмеження висловився сам російський президент, назвавши перебої з інтернетом наслідками «оперативної роботи із запобігання терактам». Володимиру Путіну вторив його прессекретар Дмитро Пєсков, заявивши, що інтернет у Росії перестануть обмежувати, коли в цьому «зникне потреба», а також що більшість жителів РФ нібито «розуміють доцільність і необхідність цих заходів». Хоча останні дані соцопитувань показали зворотне.
За даними соціологічного опитування «Левада-Центру», 55% населення зараз не підтримують блокування месенджерів Telegram та WhatsApp. Незадоволені блокуванням месенджера користувачі почали залишати коментарі у «ВКонтакте», а про негативні наслідки дій російської влади для можливостей армії РФ вести війну заговорили навіть провоєнні пабліки.
Чи може Роскомнагляд остаточно заблокувати соцмережу і як обійти обмеження, розбиралися Крим.Реалії.
Збої в роботі Telegram користувачі почали помічати ще в лютому. Тоді йшлося про локальні неполадки, зависання додатка та повільне завантаження файлів, про що писали користувачі в мережі. 10 лютого російське медіа «РБК» із посиланням на свої джерела заявило, що з цього моменту Роскомнагляд офіційно взявся за «запровадження Ще в серпні 2025 року в Росії обмежили дзвінки в месенджерах Telegram та WhatsApp нібито для протидії злочинцям. з метою домогтися виконання російського законодавства та забезпечити захист громадян».
Також 10 лютого журналісти російського видання SOTAvision опублікували інформацію, яку вони виявили в картотеці Таганського суду Москви. Виявилося, що Роскомнагляд склав уже вісім протоколів на Telegram. 7 із них – за відмову видалити заборонений контент, ще один – за «невиконання обов'язків власника соціальної мережі». Наступного дня медіа повідомило, що московський суд оштрафував Telegram майже на 11 млн рублів через невидалення даних про продаж алкоголю та «інформації, що дискредитує ЗС РФ».
Уже 1 квітня проблеми з роботою месенджера почалися повсюдно. Користувачі писали про те, що зайти в Telegram без VPN практично неможливо. Міжнародний дослідницький Глобальний проєкт, який вимірює та документує цензуру, стеження та інші форми мережевого втручання в інтернеті., що збирає дані мережевих вимірювань, повідомив, що рівень аномалій месенджера сягнув 95%. Такий великий відсоток «дивних» результатів поведінки мережі при спробі доступу може вказувати на серйозні ознаки обмежень або блокування Telegram.
Судячи з даних OONI, високий рівень аномалій тримається весь квітень. Для Telegram це означає еру нових обмежень – месенджер уже блокують сильніше, ніж інші додатки для обміну повідомленнями.
Як реагують на блокування користувачі
Раніше ми вже писали про реакцію кримчан на проблеми з доступом до Telegram на півострові. Один із кримських правозахисників на умовах анонімності розповів про масу незручностей та проблем, з якими зіткнулися місцеві жителі. За його інформацією, це викликало невдоволення у жителів півострова.
«Росія продовжує політику придушення свободи слова, хоча Telegram для більшості кримчан – не джерело новин, а робочий інструмент, у багатьох там по кілька робочих чатів. Telegram зручний, тому швидко закрив нішу, що утворилася після блокування месенджера Viber у Криму. Зараз гідної заміни Telegram немає, оскільки месенджер MAX, який лобіює влада, ще дуже «сирий» за своїм функціоналом. До того ж усі знають, що він зливає інформацію з пристрою російським наглядовим органам», – розповів правозахисник у коментарі Крим.Реалії.
У соціальній мережі «ВКонтакте» під дописом із новиною про рішення російської влади обмежувати інтернет нібито заради «безпеки громадян» зібралися різношерсті коментарі – від тих, хто вважає, що «безпека понад усе», до незадоволених тим, що на блокування інтернету виділятимуть фінанси, на які «можна було модернізувати лікарні в регіонах».
На проблеми з роботою Telegram навіть скаржилися в провоєнних російських пабліках. Так, в одному з них, що має понад 1 млн підписників, писали про те, що через блокування месенджера впали охоплення і постраждали збори для потреб армії РФ.
Також на території РФ траплялися й поодинокі протести проти блокування месенджера. За них активісти були покарані. Так, російське медіа SOTAvision повідомляло про затримання челябінської активістки за нібито розміщення банера з написом «Росіянам потрібен зв'язок! Ні блокуванню Telegram». А також про те, що томському заявнику мітингу проти інтернет-блокувань вручили повістку до військкомату для «уточнення даних».
Рішення російської влади ще більшою мірою обмежити роботу месенджера Telegram прокоментували і в правозахисній організації Amnesty International.
«Блокування або сповільнення Telegram має мало спільного із захистом людей від злочинів чи шахрайства в інтернеті, натомість значно більше – із подальшим обмеженням їхньої можливості вільно та безпечно спілкуватися», – прокоментувала Марі Стразерс, директорка Amnesty International у Східній Європі та Центральній Азії, в офіційному повідомленні на сайті організації.
Український політолог Ігор Рейтерович вважає, що блокуванням наразі найпопулярнішого месенджера російська влада хоче відрізати доступ жителям РФ та окупованих нею територій до альтернативних джерел інформації.
«Очевидно, що це політичне рішення. Це спроби встановити максимальний контроль над суспільством, максимальний контроль над обміном інформацією, зокрема тією інформацією, яка, на думку цих ФСБшників, становить загрозу режиму, сформованому в Росії. Той самий Telegram не лише у тимчасово окупованому Криму, а й загалом на території Росії був джерелом щонайменше значної частини альтернативної інформації. Її могли отримувати, оскільки мали можливість читати не лише російські телеграм-канали, а й українські зокрема. Навіть відверто проросійські телеграм-канали, які ведуть різноманітні «зет-воєнкори», але водночас нерідко публікували те, що суперечило офіційній позиції, наприклад, тій, яка транслювалася в пропагандистських телевізійних програмах. Хоча б тому, що Telegram не блокував окремі телеграм-канали безпосередньо на території Російської Федерації», – прокоментував Рейтерович у розмові з Крим.Реалії.
Чергова спроба російської влади
Це далеко не перша сутичка Роскомнагляду з Telegram. Ще у 2018 році російська влада хотіла отримати доступ до ключів шифрування месенджера в межах Набір російських законів, який посилював контроль держави над зв'язком та інтернетом; ухвалений у 2016 році та названий за прізвищем депутатки Ірини Ярової, однієї з авторів ініціативи..
Через відмову співпрацювати з ФСБ Telegram поплатився блокуванням месенджера. У 2020 році обмеження зняли, але конфлікт не було вичерпано, оскільки платформа так само відмовлялася від взаємодії.
Роскомнагляд – основний держорган у РФ, який здійснює нагляд у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій. Відомство з'явилося у 2008 році. Саме Роскомнагляд вирішує, який сайт або сервіс слід заборонити, і контролює дотримання законів в інтернеті. Міжнародні правозахисні організації неодноразово називали регулятор інструментом цензури Кремля.
У різний час на території РФ та окупованих нею територіях заборонили або частково заблокували практично всі західні соціальні мережі, месенджери та медіаплатформи. З 2022 року до цього списку потрапили Facebook, Instagram, WhatsApp, Discord і Signal. Найбільша у світі платформа для обміну та перегляду відео YouTube стикається зі сповільненнями та обмеженнями з 2021 року.
Крім заборон західних месенджерів і медіа, російська влада вже давно розробляє план «імпортозаміщення» у цій сфері. Передбачалося, що VK («ВКонтакте») стане головною заміною для Facebook та Instagram, а «VK Видео» має переманити користувачів YouTube. З нинішніми блокуваннями Telegram функцію месенджера хочуть замінити держмесенджером Max. «Вітчизняні аналоги» фінансуються російськими держструктурами безпосередньо або через великі державні та квазідержавні компанії. Наприклад, у 2021 році «Газпром-медіа» став акціонером VK.
Газпром – це найбільша енергетична компанія Росії та одна з найбільших у світі з видобутку й експорту газу. Значна частка акцій належить державі.
Так більшість месенджерів і платформ, а найважливіше – інформація, яку на них розміщують користувачі, на території РФ потрапляють під державний контроль.
Як обійти блокування?
Михайло Клімарьов, російський експерт у галузі інтернет-безпеки та голова «Товариства захисту інтернету», розповідає, що березень і квітень були «дуже складними для розробників VPN», і вони постійно стикалися з атаками.
«Зараз буквально йде війна в інтернеті із засобами обходу блокувань. Соцмережі – це одне з найголовніших джерел поширення інформації. Тому для них [російської влади ] гіперважливо, я б навіть сказав, екзистенційно важливо, припинити доступ до правдивої інформації», – розповів Клімарьов у коментарі Крим.Реалії.
VPN (Virtual Private Network) – це технологія, яка створює захищене та зашифроване з'єднання між пристроєм та інтернетом через віддалений сервер.
ВАЖЛИВО: VPN не робить користувача повністю анонімним.
Михайло Клімарьов каже, що для обходу блокувань не існує якогось універсального способу, крім VPN, і радить установити кілька програм на телефон. Оскільки російській владі періодично вдається заблокувати сервіси, і розробникам необхідний час, щоб відновитися. Також Клімарьов упевнений, що на безкоштовні VPN покладатися не варто.
«Не треба думати, що безкоштовний VPN вас виручить. Це все коштує грошей. Це все треба розробити, треба постійно за цим стежити. Звикайте, що тепер вільна інформація коштує грошей», – упевнений голова «Товариства захисту інтернету».
Клімарьов попереджає, що для VPN не працює російське правове поле, оскільки вони «не дуже законні». Якщо користувач натрапить на недобросовісного розробника, то скаржитися йому буде нікому. Через це зараз на ринку VPN з'явилося багато шахраїв.
«Наприклад, ті сервіси, які обіцяють занадто багато всього. «Ось ми вам усе дамо, це коштує 15 рублів». Ні, за 15 рублів усе не можна купити. «Ми обходимо білі списки». Теж брехня, як правило, це шахраї. Ті сервіси, які починають поливати брудом інші сервіси – теж не рекомендую», – розповів російський експерт у галузі інтернет-безпеки в коментарі Крим.Реалії.
Також експерти радять під час пошуку VPN орієнтуватися на сервіси, створені за межами РФ. Шукати краще англійською мовою і через Google, а не Яндекс. Задля безпеки краще обрати VPN із функціями подвійного шифрування та маскування трафіку.
А якщо не виходить купити передплату з анексованого РФ Криму, можна звернутися по допомогу до друзів за кордоном. Вони можуть її придбати та розділити доступ на кількох користувачів.
Що далі?
Український політолог Ігор Рейтерович одним із можливих варіантів подальшого розвитку подій називає таку собі «спробу розвороту».
«Путін може зараз підіграти, подивитися на загальну реакцію, зробити певні висновки і потім рухатися далі. До того ж подолати наслідки цифровізації, у яку російська влада вкладалася останнє десятиліття, виявилося досить складно, тому це явно розтягнеться у часі. І все одно це не дасть ефекту тотального контролю, на який розраховує влада, тому що росіяни занадто звикли до певного комфорту і не хочуть від нього відмовлятися», – каже політолог.
Про подібну можливість писало й агентство Bloomberg. Посилаючись на свої джерела, воно повідомило про те, що нібито російська влада може переглянути політику блокувань, зокрема щодо Telegram. І все це через невдоволення громадян, яке виразилося у зниженні рейтингу Володимира Путіна, зафіксованому навіть офіційними опитуваннями. Джерела припускають, що це дозволить Telegram продовжити роботу в Росії.
Михайло Клімарьов, російський експерт у галузі інтернет-безпеки та голова «Товариства захисту інтернету», дотримується іншої точки зору.
«Я не бачу, що це якось зупинятиметься чи гальмуватиметься. Єдиний прогноз, який я можу дати, – що краще точно не буде, буде тільки гірше», – упевнений Клімарьов.
Як аргументи він наводить тенденцію до скорочення кількості російських операторів зв'язку, тиск регуляторів на платформи щодо виявлення VPN-трафіку у користувачів та суми, які Росія витрачає на вдосконалення технологій блокування.
«Вони витрачають величезні ресурси. Досі вони тільки на купівлю обладнання витрачали 100 мільйонів доларів на рік. Крім цього, його треба експлуатувати, потрібні кадри, персонал якийсь привезти, відвезти, офіс. Тому це множте на три. Вони витрачали близько 300 мільйонів доларів на рік на всю цю систему блокувань. Зараз, те що я бачу, вони ці бюджети ще збільшили. Тепер вони витрачатимуть ще в три рази більше. Я не пам'ятаю точну цифру, але близько мільярда доларів. Це вже серйозна історія. Вони не просто так почали ці блокування», – прокоментував Клімарьов у розмові з Крим.Реалії.
Він каже, що раніше щодо боротьби з блокуваннями був налаштований більш оптимістично.
«Ми, звісно, що-небудь придумаємо, безумовно. Але [далі] буде гірше», – каже голова «Товариства захисту інтернету».
