Анексований Крим отримає 3,8 мільярда рублів із бюджету сусідньої Росії на подолання наслідків пандемії ‒ зокрема й на допомогу підприємцям, повідомив 9 червня підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов. Він стверджує, що умови допомоги підприємцям опублікують 15 червня на порталі російського уряду півострова.
Після запровадження карантинних заходів у березні цього року президент Росії Володимир Путін доручив дати бізнесу відтермінування у сплаті податків, забезпечити пільгове кредитування і виплачувати мінімальне утримання співробітникам підприємств. Згодом російська влада Криму узгодила пакет власних антикризових заходів: підприємців тимчасово звільнили від сплати оренди за державне майно. Про те, як кримський бізнес переживає карантин і чого йому чекати від російської влади, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський економічний оглядач Олександр Басов висловив Крим.Реалії думку, що анонсовану Сергієм Аксеновим допомогу отримають не всі підприємства, які її потребують.
– Сама собою ця сума вельми й вельми незначна, а отримати її зможуть буквально декілька тисяч підприємств із тридцяти тисяч. Швидше за все, йдеться про тих, хто зберіг робочі місця і продовжує працювати після двох із гаком місяців вимушеної зупинки. Виходить, що підприємства, які вже розорилися та звільнили співробітників, залишилися за бортом цієї допомоги. Звільненим залишилося хіба йти оформлятися до Центру зайнятості та отримувати мізерні суми ‒ по 4,5 тисячі рублів на місяць. Це не дотягує до прожиткового мінімуму. Тому в діях російської влади Криму я бачу тільки декларації і спробу імітувати допомогу бізнесу з політичним підґрунтям. Адже через два тижні має бути голосування за правки до конституції Росії.
На думку Олександра Басова, для реальної підтримки економіки під час пандемії коронавірусу державі необхідно було розширювати коло одержувачів допомоги та надавати її максимально швидко.
– Скажімо, у Німеччині будь-які підприємці, які суб'єктивно відчули якісь проблеми, могли абсолютно вільно подати заявку онлайн на відповідну підтримку. Я читав, що вона надходила від держави буквально упродовж двох-трьох днів і обчислювалася сумами від 10 до 15 тисяч євро на кожне мале підприємство ‒ а не по 12 тисяч рублів на жодного не звільненого співробітника. У США тільки малий бізнес отримав понад 350 мільярдів доларів за ці місяці із загальної допомоги обсягом понад два трильйони. Щодо російських реалій, потрібно було як мінімум повністю звільнити бізнес від податків на той період, поки він не працював, ‒ це замість оголошеного податкового відтермінування. Окрім того, запровадити мораторій на стягнення комунальних та орендних платежів. Усе це вже дозволило б пом'якшити кризу. Фактично ж кримський бізнес скоротився, напевно, вдвічі.
Олександр Басов пояснює, що зробив таку оцінку на основі кількості заявок на відновлення роботи, які надійшли російській владі Криму під час поетапного пом'якшення «режиму підвищеної готовності».
Експерт російського фонду «Інститут економіки міста» Роман Попов вважає, що робити висновки про наслідки пандемії ще зарано.
Завдання, пов'язані з підтримкою бізнесу, вже починають вирішуватися, але це ще не завдання номер один
– Поки на порядку денному місцевих керівників головне ‒ нерозповсюдження коронавірусу, а не мінімізація економічного збитку. Завдання, пов'язані з підтримкою бізнесу, вже починають вирішуватися, але це ще не завдання номер один. Влада шукає варіанти, намагається шукати успішні приклади, зокрема з досвіду західних країн. Однак тут дуже багато всяких «але». Оскільки ситуація безпрецедентна, чітких рецептів немає ні в кого. Мери та губернатори затиснуті між двома крайнощами: пом'якшення карантинного режиму тягне за собою ризики другої хвилі захворюваності, а збереження обмежень добиває економіку. Їм доводиться зважувати ці ризики, при тому що регіональних керівників раніше відучили цим займатися: досі вся російська політична система була збудована за принципом горезвісної вертикалі, коли від них не було потрібно нічого подібного.
Роман Попов припускає, що російська влада сумнівається в ефективності масової роздачі федеральної підтримки, незважаючи на те, що на це є кошти в державних резервах.
– Це не тому, що гроші прийдуть не тим, кому треба, що їх розкрадуть тощо ‒ є різні думки з приводу того, наскільки такі заходи дійсно допоможуть економіці. З іншого боку, перед майбутнім голосуванням за правки влада зацікавлена в тому, щоб якомога більше людей як мінімум прийшли на дільниці, а як максимум ‒ проголосували як треба. Наприклад, московський уряд пообіцяв якісь призи тим, хто прийде голосувати, тобто народ намагатимуться всіляко задобрити грошовими вливаннями. Втім, тут складно розділити політичну та економічну складові. Кому конкретно роздавати допомогу ‒ дискусійне питання, і тут потрібно, звісно, дивитися на закордонний досвід. Особисто я поділяю позицію критиків влади: у нас накопичені резерви на чорний день ‒ а що зараз настало, як не чорний день?
Голова української Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь зізнається, що торік відвідав Крим, і тепер ділиться спостереженнями щодо місцевого підприємництва.
– Гарна новина полягає в тому, що бізнес вбити не можна ‒ для цього потрібно фізично знищити людей, що в принципі неможливо. Погана новина ‒ в тому, що норми регулювання російського законодавства навряд чи сприяють розвитку підприємництва. За моїми спостереженнями, через цю зарегульованість бізнесу стало важче. При Україні вплив центральної влади на півострові було помітний менше. Звісно, у таких умовах складно говорити про зростання підприємницьких настроїв. Цю ситуацію можна вирівняти доступними кредитами, пільговою податковою політикою та загальною лібералізацією. Безумовно, бізнес звикає до російських правил гри і все одно продовжує вести свої справи. Інша річ, що криза ще не почалася: ми тільки-тільки виходимо з карантинних заходів, причому в Криму вони повністю не скасовані. Труднощі ще попереду.
У середині квітня у системоутворюючому для Криму РНКБ повідомили про те, що банк став учасником програми російського уряду, в межах якої бізнесу пропонують кредит до 12 місяців на виплату зарплат співробітникам під 0% ‒ це упродовж першого півріччя, далі ставка становить 4%. Суму кредиту визначили як регіональний мінімальний розмір оплати праці, помножений на кількість співробітників підприємства.
Скористатися програмою запропонували клієнтам, які упродовж року ведуть свою діяльність в одній або декількох галузях, які найбільше постраждали в умовах пандемії коронавірусу, мають розрахунковий рахунок у РНКБ та зарплатно-картковий проєкт, а також належать до категорії «мале підприємство» або «мікропідприємство». При цьому річний оборот такої компанії має складати менше 800 мільйонів рублів, а кількість співробітників ‒ не перевищувати 100 осіб. За інформацією пресслужби РНКБ на початок червня, банк уже видав три мільярди рублів як пільгові кредити і планує спрямувати на ці цілі ще півтора мільярда.
Коронавірусна інфекція COVID-19
Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.
Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.
11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
