Ментальне повернення кримчан в український культурний та інформаційний простір може тривати від 10 років до одного покоління, сказав на пресконференції в Києві керівник інформаційного відділу Представництва президента України в АР Крим Євген Бондаренко. Стратегію того, як це має відбуватися, наразі розробляють в Україні.
Які проблеми має подолати реалізація стратегії чи яких проблем вона повинна запобігти, що таке когнітивна окупація та деокупація, і чи може тут стати в нагоді досвід інших країн? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із тими, хто тією чи іншою мірою залучений до цього процесу: заступницею постійного представника президента України в Криму Ольгою Куришко, старшою дослідницею Центру досліджень медіації та діалогу Національного університету Києво-Могилянської академії ( НаУКМА) Іриною Ейгельсон та естонським експертом з безпеки, громадянської стійкості, дезінформації та кризової комунікації Дмитром Тепериком.
Стратегія когнітивної деокупації має призвести до цілісної трансформації кримського суспільства та максимально задіяти півострів у політичному та громадському просторі всієї України, розповідає заступниця постійного представника Президента України у Криму Ольга Куришко. Вона впевнена, що кримчани мають знати, що сталося в Україні за роки анексії півострова.
«У нас уже створено робочу групу. Там близько 50 учасників. Туди входять і представники державної влади, і міжнародні експерти, і незалежні українські експерти, громадські правозахисні організації та військові. Чим більше ми говоримо про наші напрацювання з когнітивної деокупації, тим більше людей хочуть до неї приєднатися. Нині робоча група у процесі розробки дорожньої карти. Там будуть і конкретні кроки, і конкретні заходи, які мають бути реалізовані», – розповіла Ольга Куришко.
Сама стратегія когнітивної деокупації – це робота з кількох напрямків: відновлення економіки та державної влади, пояснення того, що відбувалося до цього, відбувається зараз і відбуватиметься після деокупації Криму, пояснює вона.
«Наприклад, це питання освіти, політики пам'яті, інтеграції Криму в європейську Україну. Це питання інформаційної та культурної інтеграції Криму. Це багато аспектів, які вимагають пролонгованих рішень. Саме тому задіяна така кількість людей, у тому числі представників влади, щоб у своїх стратегічних документах відображати моменти, які потрібно впроваджувати», – каже заступниця представника президента України у Криму.
Позиція Представництва президента України у Криму – «ніщо не може бути ухвалене для Криму без Криму». Тому в Представництві залучають людей, які живуть на півострові. Коли держава зможе чітко пояснити, що чекає на людей після деокупації, тоді вона зможе отримати підтримку кримчан, упевнена Ольга Куришко.
Ніщо не може бути ухвалене для Криму без Криму
«Це комунікація із сім'ями політичних в'язнів. Ми радимося, комунікуємо. Частина людей хоче і буде задіяна в ці процеси. Я на власному досвіді бачу, що важливо говорити про ті кроки, які держава робитиме після деокупації. Кримчани мають розуміти, що на них чекає після деокупації», – каже вона.
Ментальна деокупація – це завдання не лише для державних структур. Українське суспільство має навчитися сприймати кримчан і показати їм те, що з'явилося в Україні за останні майже десять років, і те, чого немає на півострові, вважає старша дослідниця Центру досліджень медіації та діалогу Національного університету Києво-Могилянської академії (НаУКМА) Ірина Ейгельсон. Наприклад, поділитися досвідом реформи місцевого самоврядування та децентралізації.
«У нас у багатьох громадах це працює, і люди відчули свою суб'єктність, що вони можуть щось зробити разом для життя громади. У Криму нічого такого немає, і я розумію, чому не могло бути… Кримчанам доведеться освоювати ці практики з нуля. І тут, мені здається, дуже важливо, щоб було якнайбільше можливостей для залучення людей на різних рівнях ухвалення рішень та обміну. Їздити регіонами, дивитися, як воно працює, вчитися і вчитися: як сьогодні виглядає громадянське суспільство в Україні та які практики взаємодії з владою і місцевим самоврядуванням ми маємо, а кримчани ще не мають», – зазначила Ірина Ейгельсон.
Один з найскладніших процесів реінтеграції – примирення, він може тривати десятиліттями, вважає Ірина Ейгельсон. З її слів, для цього дуже важливо змінити сприйняття цінності людського життя.
Один з найскладніших процесів реінтеграції – примирення, він може тривати десятиліттямиІрина Ейгельсон
«Переформатувати російську матрицю про те, що ти народжений, щоб померти за державу. Безперечно, це супроводжуватиметься процесами демілітаризації. І тут йдеться не лише про виведення військ, а й про зміну фокусу – для чого існує армія та яке співвідношення мирного громадянина у суспільстві до військових властиво демократичній і мирній країні», – зазначає дослідниця.
Ще один важливий момент, каже Ейгельсон, полягає в тому, як Україна просуватиме наратив переможця та як працюватиме з тими, у кого близькі загинули на війні. Швидких способів вирішення цих проблем немає, впевнена дослідниця, реінтеграція Східної та Західної Німеччин відбувається досі.
«Треба визнавати, що це травма. Як травма окупації, і травма тієї чи іншої участі у військових діях. І так, з цим треба працювати, як із травмою», – каже Ірина Ейгельсон.
Досвід країн Балтії також свідчить, що реінтеграція – це тривалий процес. Там досі є групи людей, які не повністю інтегрувалися в соціополітичні процеси після відновлення незалежності цих країн у 1991 році, каже естонський експерт з безпеки, громадянської стійкості, дезінформації та кризової комунікації Дмитро Теперик.
«В основному, звичайно, це російськомовні групи населення, які так чи інакше перебували під інформаційним впливом з боку Російської Федерації та у яких відповідно за останні десятиліття сформувалися, можна сказати, не дуже здорові патерни сприйняття сучасності, життя, того, які є ризики та як облаштовувати своє життя у вільній Європі, де ми зараз живемо», – каже Дмитро Теперик.
«З такими групами населення треба вести окремий діалог і враховувати всю ту проблематику, з якою моя країна, Естонія, зіткнулася понад тридцять років тому. Як ми знаємо, є ризик відтворення цієї матриці, тобто він переходить через покоління», – зазначає експерт.
Одна з тем такого діалогу, каже Дмитро Теперик, це пошук консенсусу в питаннях історичної пам'яті, топоніміки та мови.
«Якщо були скоєні якісь злочини проти того чи іншого народу або проти тієї чи іншої етнічної, лінгвістичної групи, відповідно, ці теми не можна табуювати, а, навпаки, треба якнайшвидше внести ясність, що було зроблено в Естонії, Латвії та Литві, і що, зрозуміло, робиться і робитиметься в Україні, зокрема щодо тих корінних народів Криму та всіх інших, хто постраждав від окупаційного режиму», – каже Дмитро Теперик.
Людям треба доносити головний посил – у Криму діятимуть усі закони України та дотримуватимуться права людиниДмитро Теперик
«Найменування тих місць, вулиць, міст, всього, що пов'язано з символікою і з якимись пам'ятними датами чи пам'ятними місцями, все це треба буде, звичайно, переглянути якнайшвидше, щоб прибрати із суспільного простору ті речі чи ті теми, ті назви, символи, які так чи інакше зачіпають чиїсь почуття або дратують. І, зрозуміло, дуже сильно треба буде займатися процесом формальної та неформальної освіти», – рекомендує експерт.
Після звільнення на півострові залишиться частина людей, яка ставитиметься до української держави насторожено та з недовірою, каже Дмитро Теперик. Він вважає, що таким людям треба доносити головний посил – у Криму діятимуть усі закони України та дотримуватимуться права людини.
«Звичайно, у Криму буде якийсь перехідний період. Тобто ми розуміємо, що реінтеграція займатиме час. І під час цього перехідного періоду у людей, мешканців Криму, буде можливість для того, щоб, по-перше, звичайно, вивчити українську мову, оскільки частина населення, швидше за все, або не володіє вільно, або забула навички української мови», – каже експерт.
«Є такі речі, які за перехідний період у Криму треба буде вивчити цим людям. І якщо вони після цього, на жаль, не захочуть жити у вільній європейській демократичній Україні, то, звичайно, вони мають право виїхати туди, де їм буде жити краще», – упевнений Дмитро Теперик.
У червні представництво президента України в Автономній Республіці Крим назвало 10 базових кроків після звільнення півострова. А наприкінці серпня у Верховній Раді України зареєстрували проєкт заяви про пріоритетні напрямки державної політики у сфері деокупації, реінтеграції та відновлення АР Крим і Севастополя. В основу документа лягли експертні напрацювання з пріоритетних кроків держави після деокупації Криму, Стратегія економічного відновлення Криму та Стратегія когнітивної деокупації Криму, розроблені протягом останнього року, наголосили у Представництві президента України в АР Крим.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
