В анексованому РФ Криму вимагають списки студентів для агітації на контрактну службу до російської армії. Відповідний документ опублікував телеграм-канал «Крымский ветер». Водночас, за даними української розвідки, Росія планує додатково мобілізувати 300 тисяч осіб цього року і ще 300 тисяч – у 2027-му.
До яких методів вдається російська влада, щоб залучити до армії РФ якнайбільше кримчан? Чи буде президент Росії Володимир Путін оголошувати нову хвилю мобілізації? І для чого вона потрібна – щоб утримувати фронт в Україні чи щоб напасти на країни НАТО? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Олегом Охредьком, експертом і аналітиком Центру громадянської просвіти «Альменда», та Ігорем Чаленком, головою Центру аналізу та стратегій.
Підконтрольне Росії Міністерство освіти Криму розіслало керівникам коледжів і закладів вищої освіти розпорядження начальника пункту відбору на військову службу за контрактом. Документ вимагає надати списки студентів, яких планують відрахувати, а також абітурієнтів, які не склали цього року вступні іспити. З цими категоріями осіб можуть проводити агітацію щодо вступу на контрактну службу до російської армії.
За даними Центру вивчення окупації, Росія входить в осінь з усе більш помітною проблемою виконання регіональних планів набору на контрактну службу. За оцінками російських інсайдерів, понад половина регіонів уже не виконують установлені показники. Середнє відставання оцінюється в 5-7%, в окремих суб'єктах – до 10-15%.
Це поки що не виглядає як критичний обвал набору. Але добре ілюструє іншу тенденцію: для підтримання необхідного припливу людей РФ доводиться постійно збільшувати вартість та адміністративний складник вербування. Станом на першу половину серпня цього року понад 50 регіонів Росії вже виплачують винагороду не лише контрактнику, а й тому, хто його завербував. Росія проводить незаконну мобілізацію на окупованих територіях, зокрема в Криму, і це є воєнним злочином згідно з міжнародним правом.
Мілітаристське «ноу-хау»
Залучення кримчан до російської армії розпочалося буквально з перших днів анексії у 2014 році, але воно не мало такого масового характеру, як до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, каже Олег Охредько, експерт Центру громадянської просвіти «Альменда». А перші вказівки навчальним закладам про вербування та направлення студентів до лав російської армії зафіксовані у січні 2023 року. Цього року з'явилося своєрідне «ноу-хау» – вербування абітурієнтів, які не вступили до вишів, зазначає експерт.
Вони намагаються забрати якнайбільше хлопців до армії Росії. На жаль, їм це вдаєтьсяОлег Охредько
«Зараз пішла така хвиля, що вони намагаються забрати якнайбільше хлопців до армії Росії. На жаль, їм це вдається, і вже відомі випадки, коли такі, вибачте, випускники або ті, хто вступив до закладів вищої освіти, потрапляли на російсько-український фронт і там гинули. Ну ось, вони й далі тиснутимуть і тиснутимуть всіма формами, які існують на сьогоднішній день», – розповів Олег Охредько.
Вербування з дитинства
Росія в «обробці» підростаючого покоління пішла далі за комуністичний Радянський Союз та нацистську Німеччину, каже Охредько. З перших років анексії Криму там почали приймати дітей в «орлята» та кадети. А в дитячих садках стали з'являтися групи «кадетки».
«Ви можете собі уявити дітей 4-5 років, які вже перебувають у кадетській групі? Ось так це поширюється, і, на жаль, на сьогоднішній день у нас уже немає дітей, які починали своє навчання в українських школах за цей час. І весь цей період навчання буквально наповнений існуючою мілітаризацією», – каже Олег Охредько.
У школах анексованого півострова збільшили години на навчання з початкової військової підготовки в межах курсу «Основи безпеки життєдіяльності». Раніше приблизно 20% відводилося безпосередньо військовій підготовці, а на сьогоднішній день уже до 50% відводиться на це, уточнює Охредько. Не залишають дітей і після закінчення школи та у вишах, каже експерт.
Дітей намагаються зомбувати для того, щоб згодом вони йшли служити до арміїОлег Охредько
«Дітей намагаються зомбувати для того, щоб згодом вони йшли служити до армії. І ось тут якраз починає діяти той адміністративний ресурс, який існує для того, щоб, грубо кажучи, виштовхнути студента до лав російської армії. Тобто така схема набуває додаткової популярності, коли навіть не дають вступити. А потім передають ці дані (до військкоматів – КР) для того, щоб ними могли скористатися», – каже Олег Охредько.
Прихована мобілізація
Росія опрацьовує плани проведення додаткової хвилі мобілізації у 2026-2027 роках, розраховуючи набрати 300 тисяч осіб цього року і 300 тисяч осіб наступного. Про це йдеться у спільному повідомленні Головного управління розвідки Міноборони та Служби зовнішньої розвідки України. Там сказано, що проведення додаткової хвилі мобілізації російське політичне керівництво розглядає як реакцію на втрату ініціативи у війні, постійне зростання рівня втрат на фронті та відчутне сповільнення темпів рекрутингу контрактників у регіонах.
Указ Путіна від 2022 року про проведення мобілізації діє, і приховано цей процес у Росії триває досі, каже голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
«Процес, по суті, не зупинявся на 100%, а вдосконалювався. Йдеться про цифрові повістки, про реєстри, про те, що людині навіть не потрібно вручну отримувати цю повістку, вона автоматично вважається врученою. Якщо людина не з'явилася, починається серйозна відповідальність», – зазначає Ігор Чаленко.
Відбувається двоетапне вербування, причому переважно місцевого населення, яке проживало на території Криму до 2014 рокуІгор Чаленко
На сьогоднішній день у Росії вже введена система вручення електронних мобілізаційних розпоряджень і розробляється розширення заходів примусу, таких як заборона на виїзд за межі країни, отримання позик, купівлю та продаж нерухомості, анулювання посвідчення водія, блокування коштів на банківських рахунках тощо. Ці обмеження діють і в анексованому Криму.
«Якщо говорити про кейс Криму, то там теж, по суті, відбувається таке двоетапне вербування, причому переважно місцевого населення, яке проживало на території Криму до 2014 року. Яким чином? Все-таки йдеться про дітей, які на момент окупації були ще дітьми, а зараз досягають повноліття. Спершу людину призивають до армії, а вже після цього вона підписує конкретні контракти», – каже Ігор Чаленко.
Загалом можна говорити про інформаційну підготовку та створення умов для проведення мобілізаційних заходів, аналізує Чаленко. За його оцінками, запит російської армії на наступний рік становить 800 тисяч осіб.
«Торік набрали близько 412 тисяч, зараз темпи саме за контрактами приблизно тримаються на цьому рівні, навіть трохи вищі, але все одно втрати перевищують. Наприклад, у липні 39 тисяч підписали контракти, а 40 тисяч вибули, відповідно, загиблі та поранені. Але чи зможуть вони й надалі утримувати цей рівень?» – ставить питання Ігор Чаленко.
Загроза країнам Балтії?
На сьогоднішній день усі сили російської армії кинули на захоплення Донецької області, впевнений Чаленко. Збільшення чисельності армії Росії необхідне для відкриття широкого фронту проти України.
«Якщо говорити про консервативний сценарій, наприклад, напад з Брянської області на Чернігівську, то на цьому етапі це є ймовірним сценарієм серед інших», – вважає Ігор Чаленко.
Збільшення контингенту дозволить Росії погрожувати нападом на країни Балтії.
«У цій ситуації ми теж маємо розуміти, що навіть коли росіяни проводили навчання «Захід-2025», для сценарію з проривом Сувальського коридору до Калінінградської області вони розраховували на 100 тисяч особового складу. Відповідно, приблизно така кількість військовослужбовців їм необхідна для обмеженої участі в межах такого гібридного другого фронту», – зазначає Ігор Чаленко.
Два можливих сценарії
Росія свідомо проводить в інформаційному просторі кампанію ескалації, каже експерт. Візит до Москви директора ЦРУ може свідчити про те, що загрозу нападу на європейські країни там можуть сприймати всерйоз.
У цій ситуації є два сценарії, каже Чаленко: або це призведе до переговорів про завершення російсько-української війни та перерозподіл сфер впливу в питаннях безпеки в Європі, або це дійсно початок реальної військової кампанії, що загрожує країнам Балтії, Польщі та Фінляндії.
