Підконтрольний Кремлю уряд Криму виставив на продаж 100% акцій виноробного заводу «Масандра» на електронному аукціоні зі стартовою ціною 5,3 мільярда рублів. Наразі триває прийом заявок, сам аукціон має відбутися 14 грудня. Україна вважає ці дії з її державним підприємством незаконними.
Після анексії Криму український концерн «Масандра» спочатку потрапив під так звану націоналізацію, а незабаром був оголошений власністю Управління справами президента Росії. У 2020 році російський парламент Криму узгодив приватизацію підприємства, яка і дозволила виставити його на торги. Загальна площа будівель і споруд «Масандри» становить 987,9 тисячі квадратних метрів, вони розташовані в Ялтинському, Алуштинському, Судацькому муніципалітетах. Про те, яка доля чекає знакове кримське підприємство, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Генеральний директор російського підприємства «Масандра» Яніна Павленко в коментарі для телеканалу «Крым 24» привітала рішення російської влади півострова вивести підприємство з державної власності:
«Це дуже важлива для нас подія, тому що фактично ми залишалися останнім державним підприємством, при цьому працюючи на вільному ринку з жорсткою конкуренцією. Ми жили на умовах узгодження всіх договорів з чиновниками, а зараз з'явилася можливість залучати інвестиції ‒ і вони нам шалено потрібні. Всі ці шість років підприємство дійсно розвивалося, але, якщо говорити чесно, це було, швидше, гасіння пожежі».
Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич висловив Крим.Реалії думку, що, не маючи можливості вплинути на подібні угоди, офіційний Київ проте має фіксувати те, як росіяни розпоряджаються українським державним майном у Криму.
Наша позиція незмінна: Крим ‒ це Україна, і «Масандра» ‒ українська державна власністьАнтон Кориневич
‒ Підприємство «Масандра» ‒ не тільки перлина України, але й важливе виробництво в масштабах усієї Європи. Наша позиція незмінна: Крим ‒ це Україна, і «Масандра» ‒ українська державна власність. Відповідно, угоди з ініціативи окупаційної адміністрації не мають жодних правових наслідків. Однак для української держави, безумовно, дуже важливо документувати всі факти порушень з боку росіян. Прокуратурою Автономної Республіки Крим уже відкрита кримінальна справа за фактом так званої націоналізації «Масандри», і наше представництво передало матеріали з цього приводу. Обов'язково настане час, коли ми зможемо висунути всі ці претензії окупантам: де, коли, яких збитків завдано, ‒ а також розуміти, кого притягти до відповідальності.
Окрім того, Антон Кориневич підкреслює, що потенційним покупцям «Масандри» загрожують українські та міжнародні санкції за операції із захопленим у Криму майном.
Гроші та вино. Історія легендарної «Масандри» (фотогалерея)
На початку жовтня колишній директор «Масандри» Микола Бойко, який керував нею 29 років, сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії, що підприємство перед продажем серйозно недооцінили:
«Цілих 11 тисяч гектарів землі та 4 тисячі гектарів виноградників ‒ це безцінні активи. Ще одне питання: що буде з унікальною колекцією вин, яку під час Другої світової навіть окремо евакуювали з Криму військовими кораблями? На мій погляд, усе це розігрується за заздалегідь написаним у Росії сценарієм: усі ЗМІ, всі чиновники, всі каральні органи підтримують його. Так чи інакше, тому, хто прийде в «Масандру», потрібно буде серйозно вкладатися, бо близько 800 гектарів виноградників зараз запущені й не обробляються. Боюся, непоправної шкоди вже завдано».
У середині жовтня депутат Держдуми Росії від партії «Единая Россия» Євген Федоров вінтерв'ю телеканалу «Первый Севастопольский» не виключив, що торги за «Масандру» можуть привернути увагу, в першу чергу, забудовників, а не виноробів:
«Бізнес керується вигодою. Якщо вигідніше продати землю, ніж налагодити виробництво, то так і зроблять ‒ просто подивляться на цифри. Є певні розрахунки: виторг підприємства за п'ять-десять років має перевищувати виторг від простого продажу землі. Якщо це станеться, то власник розпродасть землі «Масандри» ‒ це очевидно. Я думаю, що на приватизацію, у першу чергу, підуть саме компанії-забудовники».
Колишній радник міністра аграрної політики України Олександр Лієв переконаний, що українська держава спроможна принаймні відтягнути продаж підприємства.
Позиція України та її міжнародних партнерів могла б вплинути на те, щоб «Масандру» якомога довше продавали з молоткаОлександр Лієв
‒ Особисто я не сумніваюся, що землі «Масандри» будуть розтягувати, оскільки у неї багато ділянок, які використовують не за призначенням ‒ наприклад, де раніше були виноградники, а зараз немає. Однак купити підприємство за позначену ціну може тільки системний, великий російський бізнес. Звичайно ж, він боятиметься санкцій, і позиція України та її міжнародних партнерів могла б вплинути на те, щоб «Масандру» якомога довше продавали з молотка, щоб якомога пізніше розпочалося її «розпилювання» ‒ словом, щоб якимось чином законсервувати підприємство в нинішньому стані. Ми вже бачили, як з молотка йшли захоплені у Криму українські санаторії ‒ їх купував зовсім не системний російський бізнес. За велінням Кремля це робили напівдержавні організації, заводячи свої капітали в Крим.
У травні 2017 року підприємство «Масандра», розташоване в Криму, потрапило під санкції України. Однак під них фактично потрапила і «Масандра», перереєстрована на материковій частині країни. У відповідь на інформаційний запит Крим.Реалії у Службі безпеки України повідомили, що «порушили питання» скасування обмежень для українського підприємства. Олександр Лієв бачить у всьому цьому симптом непослідовної державної політики.
‒ На жаль, наша країна припинила займатися проблемами виноробних підприємств ‒ і взагалі кримських підприємств ‒ у тому вигляді, як це відбувалося у 2015-2016 роках. Тоді велася досить активна робота ‒ саме в той час торгову марку «Масандра» перереєстрували в Україні. Якщо ж зараз ми перестанемо робити вино під цим брендом, то росіяни перехоплять його, і для України це буде величезною втратою. Я вважаю, що в Росії «Масандру» чекає тільки деградація.
Тим часом юристка українського «Регіонального центру прав людини» Катерина Рашевська розмірковує про перспективи України в міжнародних судах.
У контексті «Масандри» особливо актуальний Міжнародний кримінальний судКатерина Рашевська
‒ Україна має доступ до декількох міжнародних інстанцій для захисту свого державного майна в окупованому Криму. У контексті «Масандри» особливо актуальний Міжнародний кримінальний суд, оскільки дії Російської Федерації спрямовані на незаконне, довільне, широкомасштабне привласнення майна, яке не викликане військовою необхідністю. Згідно зі статтею 8 Римського статуту, це військовий злочин, і Міжнародний суд має тут юрисдикцію. Такий інструмент Україна використовує з жовтня 2017 року і повідомляє в цю інстанцію про порушення права власності в Криму. Іншим інструментом можуть стати міжнародні арбітражі, оскільки між Україною та Росією існує міжурядова угода від 1998 року про захист інвестицій. У перемозі України в таких справах сумніватися не доводиться.
Катерина Рашевська нагадує, що наприкінці 2018 року «Ощадбанк» виграв такий арбітраж, за рішенням якого Росія мала виплатити 1,1 мільярда доларів за захоплені активи в окупованому Криму.
‒ Щоправда, отримати компенсації на практиці все ж проблемно, оскільки Росія намагається активно оскаржувати такі рішення в міжнародних інстанціях, а також посилається на імунітет свого державного майна за кордоном. Загалом ми вважаємо, що Україна має активно використовувати міжнародні механізми та зосередитися на зборі доказів російських порушень, щоб обґрунтувати конкретні суми збитків і збільшити шанси на отримання компенсацій.
У грудні 2017 року була завершена угода з продажу заводу шампанських вин «Новий світ». Перед цим його точно так само, як і «Масандру» зараз, внесли до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на 2017 рік, і потім змінили форму власності на акціонерне товариство. У підсумку «Новий світ» за півтора мільярда рублів купила фірма «Південний проєкт» із Санкт-Петербурга, яка належить дочірній компанії банку «Росія». Його найбільший акціонер ‒ особистий друг президента Росії Володимира Путіна, російський бізнесмен Юрій Ковальчук.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
