Доступність посилання

ТОП новини

Свої серед чужих: як у Криму переслідують російських мусульман


Слов'яни, що прийняли іслам в українському Криму, стали однією з найбільш уразливих груп на анексованому півострові

Після анексії Криму Росією десятки кримських татар стали фігурантами кримінальних справ. Їх судили за тероризм, масові заворушення, застосування насильства до представників влади. Однак не тільки кримські татари не змогли вписатися в нову політичну реальність. Слов'яни, які прийняли іслам в українському Криму, стали однією з найуразливіших груп на півострові. Кореспондент «Idel.Реалії» вивчив декілька історій.​

Іван Селенцов

Перший випадок переслідування російського мусульманина в анексованому Криму стався у день референдуму ‒ 16 березня 2014 року зник Іван Селенцов (Абу Юсуф). Іван вийшов з дому в Сімферополі, й на нього відразу налетіли озброєні люди, одягнули наручники та з мішком на голові відвезли до будівлі СБУ. За словами мусульманина, викрадачі розмовляли з «яскраво вираженим російським акцентом» і самі не заперечували, що працюють у ФСБ.

Після звільнення Іван Селенцов залишив Крим і розповів журналістам, що силовики змушували його зізнатися в підготовці теракту «за участю» Правого сектора та бойовиків Сирії»

Абу Юсуф був помітною фігурою в мусульманській громаді півострова. Він безоплатно поширював переклади Корану. Приблизно за тиждень до інциденту на нього вже звертали увагу ‒ Селенцов виїжджав з Криму, а на зворотному шляху на блок-посту «Чонгар» його автомобіль зупинили невідомі в масках зі зброєю. Вони припустили, що Іван ‒ «ваххабіт». Представник «Правозахисного руху Криму» Енвер Кадиров вважає, що саме тоді спецслужби зафіксували телефонний номер мусульманина та встановили за ним стеження.

Дві доби ‒ 16 та 17 березня ‒ Абу Юсуф перебував у будівлі СБУ. 17 березня Селенцова привезли в Київський райвідділ міліції, де він провів ніч, а вже наступного дня, 18 березня, доставили в суд. Однак засідання не відбулося: на місці Івану видали вже готовий вирок, а відразу після цього мусульманина відіслали до спецприймальника на 15 діб за нібито дрібне хуліганство.

Абу Юсуф (Іван Селенцов)
Абу Юсуф (Іван Селенцов)

Дізнатися про долю зниклого адвокатам та правозахисникам вдалося лише 20 березня. Після звільнення Іван Селенцов залишив Крим і розповів журналістам, що силовики змушували його зізнатися в підготовці теракту «за участю» Правого сектора та бойовиків Сирії».

Юрій (Нурі) Прімов

23 січня 2015 року в будинках кримських мусульман пройшли перші обшуки. У той же день були затримані, а потім заарештовані 4 людини ‒ Руслан Зейтуллаєв, Рустем Ваїтов, Ферат Сайфуллаєв та Юрій (Нурі) Прімов. Пізніше їх назвуть «севастопольською групою».

Юрій Прімов, ще один російський мусульманин, жив у селі Штормове під Севастополем. Він виступав за приєднання півострова до Росії, голосував на референдумі й добровільно отримав російський паспорт. Разом з Русланом Зейтуллаєвим, Рустемом Ваїтовим та Фератом Сайфуллаєвим Прімов працював на будівництві в околицях Севастополя. За версією слідства, мусульмани організували й брали участь у діяльності севастопольського осередку забороненої в Росії «Хізб ут-Тахрір». Своєї провини всі четверо не визнали.

Юрій (Нурі) Прімов
Юрій (Нурі) Прімов

У матеріалах справи зазначено, що ні Юрій, ні його товариші не мали зброї, вибухівки та боєприпасів. Вони не планували здійснювати терористичні акти й не закликали інших до протиправних дій. Слідство не знайшло доказів, які б свідчили про плани мусульман щодо захоплення влади та повалення конституційного ладу Російської Федерації. В основу звинувачення лягли аудіозаписи, згідно з якими мусульмани вели дискусії на релігійні та політичні теми, а також свідчення «таємного свідка» та висновки релігієзнавчої експертизи. «Кримська солідарність» зазначає, що остання проведена фахівцями в галузі філології та культурології, які мають достатніх знань про іслам.

7 вересня 2016 року Північно-Кавказький окружний військовий суд виніс Прімову вирок ‒ 5 років позбавлення волі за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь у діяльності терористичної організації»). За пару місяців до оголошення правозахисний центр «Меморіал» визнав «севастопольську четвірку» політв'язнями.

Юрій Прімов відбував покарання в колонії №5 у Республіці Марій Ел. 22 січня 2020 року його та Рустема Ваїтова звільнили, вони стали першими фігурантами кримських справ «Хізб ут-Тахрір», які залишили стіни виправної установи. Упродовж 8 років колишні ув'язнені мають перебувати в Криму, обом призначений адміністративний нагляд. На Прімова та Ваїтова накладені істотні обмеження: вони зобов'язані два рази на місяць відзначатися в відділі поліції, перебувати вдома з 22:00 до 6:00 і не мають права без дозволу залишати регіон проживання. Також їм заборонено відвідувати місця масового скупчення громадян.

У 2017 році від імені кримчан були подані скарги в ЄСПЛ. Прімов та Ваїтов скаржилися на порушення Конвенції про захист прав людини та основних свобод: на нелюдське поводження з боку силовиків (стаття 3), порушення права на свободу (стаття 5), на справедливий суд (стаття 6) та призначення покарання, не заснованого на законності (стаття 7). Колишні ув'язнені, які проживають у Криму, відзначили, що піддавалися дискримінації за релігійною ознакою. Європейський суд досі не комунікував скаргу мусульман.

Вадим Сірук з дружиною

Вадим Сірук та Анна Богачева ‒ мусульмани з півострова. Анна почала цікавитися ісламом в університеті ‒ в її оточенні було багато студентів з різних країн світу, які й познайомили дівчину з релігією.

Вадим Сірук виріс у Нижньогірському районі республіки, з дитинства дружив з кримськими татарами й захопився ісламом. Вадим та Анна познайомилися один з одним вже мусульманами, одружилися у 2012 році. У 2014 році, вже після анексії Криму, у них народилася дочка Аміра.

Сірук був видатним представником мусульманської громади Ялти, багато займався благодійністю. Рано вранці 11 лютого 2016 року в його будинку співробітники ФСБ провели обшук. У той же день Сірук був затриманий за підозрою в участі в терористичній організації. Пізніше було додане звинувачення у спробі насильницького захоплення влади.

Вадим Сірук
Вадим Сірук

Доказова база слідства ‒ записи з прихованої камери, які нібито свідчать про конспіративні збори, на яких був присутній Сірук та його товариші. Захист стверджує, що це були звичайні кухонні розмови про релігію та політику, з яких не можна робити висновки про причетність мусульман до діяльності забороненої організації. Фігуранти справи свою провину заперечують.

12 листопада 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Вадима Сірука до 12 років колонії суворого режиму з обмеженням волі на 1 рік за ч. 2 ст. 205.5 КК РФ («Участь у діяльності терористичної організації») та ч. 1 ст. 30, ст. 278 КК РФ («Приготування до насильницького захоплення влади»). Прокурор при цьому просив 15 років суворого режиму.

Після вироку його етапували до виправної колонії №2 у місті Салават, де він перебуває й донині.

25 червня 2020 року Військовий апеляційний суд у Московській області залишив вирок Вадима чинним. 26 травня 2021 року Верховний суд знову відмовив захисту в перегляді справи.

«Меморіал» визнав Сірука та інших фігурантів ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» політв'язнями

1 березня 2018 року правозахисний центр «Меморіал» визнав Сірука та інших фігурантів ялтинської справи «Хізб ут-Тахрір» політв'язнями.

У 2016 році у них народилася друга дочка ‒ Ханіфа, яка так і не побачила батька. У грудні 2020 року Вадим Сірук став лауреатом літературної премії «Кримський інжир/Qırım İnciri» за вірш «Палаючi серця» у спеціальній номінації «Слова свободи».

Хвиля переслідувань мусульман у Криму почалася в січні 2015 року, тоді були відкриті перші кримінальні справи про причетність до забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Представники руху вважають своєю місією об'єднання всіх мусульман, відкидаючи при цьому насильницькі методи боротьби.

«Хізб ут-Тахрір» легальна в Україні, але в РФ її діяльність визнана терористичною. Експерти аналітичного центру «Сова» вважають, що рух заборонений в Росії неправомірно. Відзначається, що його прихильники не були викриті в реальній змовницькій діяльності, а звинувачення висуваються лише на підставі партійної активності, наприклад, поширення літератури.

За інформацією правозахисного центру «Меморіал», зараз у зв'язку з причетністю до «Хізб ут-Тахрір» переслідуються 84 жителі Криму та Севастополя. Переважно ‒ кримські татари, а також росіяни, українці, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження. Ще декілька імамів (настоятелів мечетей ‒ «Idel.Реалії») на півострові притягнуті до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 5.26 КоАП РФ («Незаконна місіонерська діяльність»).

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

XS
SM
MD
LG