11 січня 2019 року з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи вступають у силу зміни до Кримінального кодексу України, що посилюють відповідальність за сексуальне та домашнє насильство. Тепер закон чітко визначає базові поняття Кримінального кодексу, пов’язані із сексуальними злочинами, а також чітко визначає покарання за них. Українці почали обговорювати закон та деякі його деталі. Чи дійсно перед сексом зі своїм чоловіком/дружиною потрібно буде писати розписку? Чим цей закон кращий за той, що був раніше?
Зміни до Кримінального кодексу, які вступають у силу 11 січня, викликали особливий ажіотаж у суспільстві. Багато хто почав відверто кепкувати щодо положень, звертаючи увагу на пункт щодо згоди на сексуальний контакт.
Що тепер зґвалтування?
У соціальних мережах почали з’являтись приклади «розписок» на секс, які буцімто українці повинні підписувати, навіть перебуваючи у шлюбі. Насправді, в законі акцент робиться більше на кваліфікацію ознак насильства, а не на форми письмових дозволів на статевий контакт.
Згідно зі змінами, поняття «зґвалтування» визначається як «вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи».
На думку юриста та експерта Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Євгена Крапивіна, саме визначення цього поняття було одним із найбільш проблемних у законі: «Все впиралось у цей термін «згвалтування», який розумівся з медико-біологічної точки зору – вагінальний секс між чоловіком та жінкою. Все інше – задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. От тільки природа знає набагато більше варіантів, які досі багато людей розглядають як сексуальні девіації».
Крапивін також пише, що секс без згоди однієї зі сторін – як зараз, так і раніше – кваліфікуватиметься, як зґвалтування.
Також у законі посилюється відповідальність за сексуальне насильство («Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи»), зв’язок із неповнолітніми, примус до шлюбу та незаконне проведення аборту.
Що змінює цей закон?
«Ще раз змінився акцент у Кримінальному кодексі, який розмежовує поняття «зґвалтування» та «сексуальне насильство», – пояснює директорка департаменту національних гарячих ліній ГО «Ла Страда-Україна» Альона Кривуляк. – Друге поняття не передбачає проникнення в тіло іншої людини – це можуть бути домагання, примушування до перегляду порнографічної продукції або інші різновиди. Зґвалтування ж передбачає проникнення і здійснюється без добровільної згоди людини».
«З практичної точки зору вони не такі вже й кардинальні, як здається, – пише юрист Максим Магда. – Поява в законі терміну «добровільна згода» фактично додатково роз’яснює одним: «Якщо особа не бажає – залиш її в спокої!», а іншим: «Якщо я не бажаю – ніхто не має права мене примушувати». Останнє правило, наприклад, дуже підходить для випадків домашнього насильства, коли і кривдник, і постраждала особа не розуміють, що секс без згоди – це зґвалтування, а не подружній обов’язок. Але так було і до 11 січня, просто про це мало хто говорив».
Також, говорячи про «контракти» та «розписки» для інтимних стосунків, варто звернутись до тексту самого закону. Поняття «добровільної згоди» в принципі є досить обтічним: «Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин».
Що зміниться для подружжя?
Ще одним із найбільш обговорюваних пунктів у змінах до Кримінального кодексу України, є питання щодо сексу в шлюбі.
«У першу чергу він [закон] допомагає розвіяти дикі поняття і стереотипи на кшталт «подружній обов’язок», «у всьому маєш слухатись чоловіка», «раз одягла міні і прийшла на дискотеку, значить не проти поїхати до мене додому», «сама у всьому винна». Вимушений розчарувати любителів недолугих жартів, але ніяких угод, актів, розписок тощо закон не передбачає. І свідки також не потрібні. Головне у стосунках – відсутність примусу», – пише Максим Магда.
«Тобто, закон тепер посилює захист жінок, які стали жертвами сексуального насильства або зґвалтування від власного чоловіка (або посилює захист чоловіків, які стали жертвами жінки). На практиці, багато жінок мають стереотип щодо «подружнього обов’язку», стверджує Альона Кривуляк. – У нас невелика кількість жінок, які готові розказувати про сексуальне насильство чи зґвалтування в шлюбі, адже це буквально 1,5% з тих, що стосуються сексуального насильства. Часто в таких випадках жінки починають виправдовувати своїх кривдників, говорячи «я ж жінка, це мій обов’язок. Якщо я в шлюбі, то я маю займатись сексом, навіть якщо мені не хочеться». З цими стереотипами потрібно боротися, ніхто не може нікого примушувати».
Що ж є «примусом до статевого акту»? У соцмережах поширюють ролик про це, пояснюючи на прикладі чаю.
«Для нормальних людей нічого не зміниться. Для них секс із партнером, яких не хоче цього, є неприйнятним», – пише киянка Аліса Абасова.
Розробники мобільних додатків жартома презентували програму «Тримаю свічку» для фіксації сексуальних злочинів.
Та деякі користувачі все ж пишуть, що на цю тему жартувати не варто.
Із 11 січня зґвалтування та сексуальне насилля карається позбавленням волі на строк від трьох років.
