У кримському південнобережному селищі Гурзуф – масова антивоєнна справа. Відразу трьох кримчан відправили під суд за конфлікт на ґрунті публічного обговорення повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Російські пабліки заявили, що внаслідок конфлікту постраждав батько учасника воєнних дій проти України. Ялтинців, які висловлювалися проти війни, судили. Двох відправили під арешт. Що сталося, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
В анексованому Криму продовжують фіксувати масові антивоєнні протести та переслідування за них з боку російських силовиків. Правозахисники називають такі факти порушенням права кримчан на вільне висловлення думок.
Незважаючи на дію репресивної машини, кримські протести проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну тривають. У Гурзуфі дискусія про війну завершилася побоями, судом та арештами.
В Центр «Е» – за «Слава Україні»
У переслідуванні жителів Гурзуфа, які нібито публічно висловилися проти президента Росії Володимира Путіна та російської війни з Україною, брав участь Telegram-канал «Крымский СМЕРШ» провоєнного блогера з Феодосії Олександра Таліпова.
За його версією, 30 листопада житель Гурзуфа Сергій Волков нібито «нецензурно висловлювався на адресу президента Росії, військовослужбовців, кричав заборонені в Росії гасла: «Слава Україні» та інші», а також застосував силу до батька російського військового.
«Чоловік, батько військовослужбовця СВО-танкіста («спеціальною військовою операцією в Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну, що почалося в лютому 2022 року – КР), який має безліч державних нагород, порадив йому закрити свого рота, на що Волков почав ображати, напав на чоловіка і почав бити. Батько танкіста отримав перелом носа, численні забої і травми голови. Дебошира було доставлено нарядом у поліцію і відпущено», – йдеться у повідомленні.
Чи так було насправді, невідомо, оскільки учасники конфлікту свою позицію з цього приводу публічно не озвучували.
Telegram-канал також опублікував оперативне відео, на якому четверо озброєних силовиків затримують людину на вулиці. Вони біжать за ним вулицею і кричать: «На землю!». Після чого збивають його з ніг і запитують прізвище. Він відповідає: «Волков». Йому надягають кайданки.
На оперативному відео чоловік, який називає себе Сергієм Волковим, вибачається перед жителями Гурзуфа за свою поведінку. На відео видно, що текст вибачення він читає з аркуша. Ялтинець каже, що з ним провели «роз'яснювальну бесіду» представники Центру «Е» (Центру боротьби з екстремізмом) МВС Росії в Криму і він «усвідомив свою помилку».
Чи добровільно зроблено це вибачення, достеменно невідомо. Подібні відео з покаяннями від кримчан за антивоєнну позицію дедалі частіше з'являються у проросійських телеграм-каналах та ЗМІ. Під деякими з відео автори пишуть, що звернення записано після спілкування з «лікарями».
Художник із Євпаторії Богдан Зіза, засуджений на 15 років за антивоєнну акцію, раніше розповів Крим.Реалії, що представники ФСБ вибивали з нього публічні вибачення, змушуючи кілька разів переказувати написаний ними текст, оскільки він «не дуже щиро каявся».
Суди, штрафи, ізолятор
Про затримання жителя Гурзуфа за публічні висловлювання, які «дискредитують використання Збройних сил Росії», демонстрацію «нацистських жестів» і вигукування гасел, «заборонених федеральними законами», а також порушення громадського порядку повідомили у Міністерстві внутрішніх справ Росії в Криму.
«Громадянин підозрюється у завданні 30 листопада тілесних ушкоджень місцевому жителю. За попередніми даними, приводом для завдання тілесних ушкоджень став той факт, що син потерпілого є військовослужбовцем і перебуває в зоні проведення СВО. За цим фактом проводиться перевірка, за результатами якої буде ухвалене відповідне процесуальне рішення. Вирішується питання про порушення кримінальної справи», – йдеться у повідомленні силовиків.
Згодом Сергій Волков постав перед судом. Разом із ним судили ще двох жителів Гурзуфа, які, як встановив суд, також брали участь у цьому конфлікті.
Сергій Волков на судовому засіданні провину визнав, розкаявся і пояснив, що «перебував у стані алкогольного сп'яніння, тож якщо і вигукував гасла, то неусвідомлено».
Суд визнав його винним за двома адміністративними статтями. Йому було призначено адміністративний арешт на десять діб за статтею 20.1 КоАП Росії (дрібне хуліганство) та штраф у 40 тисяч рублів за статтею 20.3.3 КоАП Росії (дискредитація Збройних сил Росії).
Адміністративний арешт на п'ять діб також признаичли жительці Гурзуфа Олені Роменській за статтею 20.3 КоАП Росії (пропаганда чи публічна демонстрація нацистської атрибутики або символіки).
Суд встановив, що вона «допустила публічні висловлювання націоналістичного гасла». Жінку також оштрафували на 40 тисяч рублів за статтею 20.3.3 КоАП Росії за звинуваченням у «різних висловлюваннях, що дискредитують Збройні сили Росії, під час конфлікту з жителями Гурзуфа».
Олена Роменська провину в обох випадках не визнала.
За висловлювання, що нібито «дискредитують Збройні сили Росії» під час конфлікту в Гурзуфі, оштрафували на 30 тисяч рублів ще одного жителя цього селища Олексія Попова. Він провину визнав і розкаявся, йдеться у рішенні суду. Чи так це, невідомо, оскільки Олексій Попов публічно не заявляв про свою позицію у цій справі.
Учасники процесу
Привертає увагу те, що всі ці адміністративні протоколи в один день розглядала одна суддя – Любов Корпачова.
Вона родом з Удмуртської Республіки Росії. Приїхала працювати до Ялтинського суду після того, як Росія анексувала Крим.
У грудні 2014 року президент Росії Володимир Путін призначив її суддею без обмеження терміну повноважень.
Жителька Гурзуфа Олена Роменська кілька років була зареєстрована як індивідуальний підприємець з основними видами діяльності – торгівля продуктами харчування та роздрібним одягом у спеціалізованих магазинах.
Влітку 2022 року кримчанка припинила підприємницьку діяльність.
Про Олексія Попова та Сергія Волкова достовірної інформації немає. У Криму є підприємці та співробітники комерційних структур із такими даними. Але чи про них йдеться, невідомо.
Крим.Реалії не вдалося зв'язатися з фігурантами згаданих адміністративних справ. Ми готові надати їм можливість висловити свою позицію щодо цього.
Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, в анексованому Криму виявилися масові антивоєнні протести. Російські силовики та суди активно переслідують кримчан за антивоєнні погляди.
За інформацією Представництва президента України в АРК, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну зафіксовано 559 фактів надходження до російських судів Криму матеріалів за статтею 20.3.3 КоАП України. Адміністративні стягнення застосовувалися щодо 475 осіб, а сукупний розмір штрафів становить щонайменше 15,5 мільйонів рублів, підрахували у відомстві.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
