Про причину вкладання грошей українськими заробітчанами у нерухомість розповідають у статті видання Financial Times. У статті американської газети The Washington Post розмірковують над словами президента США Дональда Трампа щодо можливого запрошення Росії назад до «Групи семи». А видання Washington Examiner повідомляє, що нібито отримало внутрішню переписку Держдепартаменту стосовно роботи сина Джо Байдена в Україні.
Українські заробітчани активно вкладають зароблені гроші у нерухомість в Україні, пишуть у статті видання Financial Times.
Україна – найбільший одержувач грошових переказів від заробітчан щодо розміру економіки в Європі. Вони складають понад 11% ВВП України. Минулого року українці перерахували додому через трансфери або готівкою понад 14 мільярдів доларів, зауважує автор. Всього, за даними видання, за кордоном працює щонайменше п’ять мільйонів українців.
Через те, що люди не довіряють місцевим банкам, вони вкладають свої гроші в інші активи, переважно в нерухомість. Досить велика кількість таких купівель припадає саме на Львів. Місцеві забудовники кажуть, що заробітчани – одні з найбільших їхніх клієнтів.
27-річний Сергій повідомив у коментарі виданню, що минулого року придбав нову квартиру за 42 тисячі доларів. Протягом майже трьох років він щомісяця заробляв 1500 доларів, працюючи кухарем у польському ресторані.
У Польщі працюють від одного до двох мільйонів українців – там вони отримують втричі більше, ніж на батьківщині, у той час, як молоді поляки шукають роботу в країнах Західної Європи. Таким чином Польща відчуває брак робочої сили, мовиться у статті.
Поки одна хвиля українських мігрантів відправляється до Європи в пошуках вищих заробітних плат, за ними йде ще одна хвиля мігрантів, які покидають схід України через війну.
У статті американської газети The Washington Post розмірковують над наслідками слів президента США Дональда Трампа щодо можливого запрошення Росії назад до «Групи семи» 2020 року. Саме тоді членів елітного клубу Трамп прийматиме в США. Автор пояснює, як Росія могла б прослизнути назад до елітного клубу.
Такі зусилля з повернення Росії пом’якшать статус Росії як вигнанця, і можуть повернути її в елітний клуб найпотужніших індустріально розвинутих країн, каже автор і нагадує, що причиною виключення з цього елітного клубу стала анексія українського Криму.
«Екстраординарне» заохочування Трампом Путіна стало причиною палких дискусій протягом трьох днів зустрічей членів «Групи семи», які цього року відбулися у Франції. Інші лідери холодно сприйняли висловлювання американського лідера, мовиться у статті.
«2014 року Сполучені Штати та інші країни, що входять до «Групи семи», спільно визнали анексію Криму Росією порушенням міжнародного права. Але в понеділок Трамп звинуватив у кримській кризі президента Барака Обаму, а не Путіна, і стверджував, що Обама був налаштований вигнати Росію з «Групи семи», оскільки «для нього це було соромно», – йдеться у статті.
Трамп сказав, що анексію можна було зупинити, чого Обама зробити не зміг, і це «дуже погано».
У статті уточнюють, що на саміт «Групи семи» 2020 року Трамп як господар зібрання може запросити Путіна або будь-якого іншого лідера як особливого гостя. Трамп сказав, що запросив би російського лідера, що привітали на російських каналах, пише автор.
У статті нагадують, що з 2014 року Путін не виконав жодних умов для повернення до «Групи семи», які включають деескалацію конфлікту в Криму та повагу до українського суверенітету. Фактично, Москва лише продовжила свою агресію проти України. Тож повернути її назад до клубу означатиме погодження з її «поганою поведінкою», вважають аналітики та політики.
«Але навіть якщо лідери не погоджуються офіційно повертати Росію, Путін може знайти шлях як потрапити на саміт наступного року. «Група семи» – це неформальна група з кількома встановленими правилами щодо членства. Рішення ухвалюють шляхом консенсусу», – пояснює автор. Та країна, яка приймає інших членів елітного клубу, має повноваження запрошувати додаткових гостей і встановлювати порядок денний.
Американське видання Washington Examiner повідомляє, що нібито отримало внутрішнє листування Держдепартаменту, яке стосується роботи сина колишнього президента США Джо Байдена в Україні.
«З електронного листа випливає, що рішення Байдена приєднатися до правління української компанії Burisma Holdings викликало негайну стурбованість у його внутрішньому колі з політичних міркувань. Тоді батько Байдена обіймав посаду віцепрезидента та контролював політику адміністрації Обами щодо України», – мовиться у статті.
Байден та Крістофер Хайнц, прийомний син тодішнього держсекретаря Джона Керрі, був співвласником Rosemont Seneca Partners. А товариш Хайнца по коледжу Дейвон Арчер був керівним партнером у компанії. Навесні 2014 року Байден і Арчер долучилися до «Бурізми», газової української компанії, яка потрапила в центр розслідування щодо відмивання грошей в Британії. Згідно з повідомленнями, протягом наступного року «Бурізма» платила компанії Байдена та Арчера понад три мільйони доларів США, мовиться у статті.
«Через кілька годин після того, як призначення Байдена до ради директорів було оприлюднено 13 травня 2014 року, Хайнц надіслав електронне повідомлення поштою Метту Саммерсу та Девіду Вейду, двом головним помічникам свого вітчима в Державному департаменті», – стверджують у виданні.
«Мабуть, Девон і Гантер приєдналися до ради «Бурізми», і сьогодні вийшов пресреліз», – написав Хайнц. «Я не можу сказати, чому вони так вирішили, але інвестиції нашої фірми в їхню компанію не було».
Імейл нібито отримали через неприбуткову організацію Citizens United, на думку якої цей імейл викликає багато запитань стосовно того, чому Хайнц тримав зв’язок із Держдепартаментом щодо бізнесових справ Байдена.
«Чому Кріс Хайнц дистанціюється від рішення Хантера Байдена приєднатися до правління «Бурізми» в електронному листі до вищого персоналу Джона Керрі в Державному департаменті?» – заявив президент Citizens United Девід Н. Боссі в коментарі для видання. На його думку, нібито настав час Джо Байдену відповісти на запитання про бізнес його сім’ї в Україні та «про його власну роль у цих стосунках».
Речник Хайнца сказав виданню, що той не був залучений у справи «Бурізми» і не інвестував у Rosemont Seneca Partners від 2015 року, мовиться у статті. Посилаючись на джерело, наближене до ситуації, автор статті каже, що Хайнца занепокоїло рішення його партнерів приєднатися до «Бурізми», тож він одразу вжив кроків для припинення з ними бізнесових відносин.
