18 березня спливає термін останнього продовження угоди про зерновий коридор», що дозволяє Україні та Росії експортувати зерно через певні порти на Чорному морі. Над черговим його продовженням працює Україна з посередниками, Туреччиною та ООН. Про необхідність продовжити зернову угоду заявили й у МЗС Туреччини. Наскільки важливим є «зерновий коридор» як для України, так і для країн-імпортерів, які підсумки роботи цієї угоди на сьогодні, як російське керівництво поводиться в рамках, взятих на себе зобов'язань та які шанси на те, що зернова угода буде не тільки продовжена, а й розширена?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком, журналісткою проєкту SeaKrime центру «Миротворець» Катериною Яресько та експертом «Асоціації реінтеграції Криму» Борисом Бабіним.
«Світ недоотримав 10 млн тонн зерна»
Україна розпочала переговори щодо продовження угоди в онлайн-форматі. Про це з посиланням на свої джерела в українському уряді 7 березня повідомляє Reuters. Водночас, з 2023 року почали з'являтися повідомлення про те, що російські інспектори, які входять до складу Спільного координаційного центру, навмисно затягують перевірку судів, вимагають документацію, не передбачену регламентом, відмовляються працювати в позаурочний час, що призвело до формування черги з десятків суден.
15 лютого міністр інфраструктури України Олександр Кубраков та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба опублікували спільну заяву з приводу російського саботажу угоди, в якій йдеться про те, що внаслідок дій російської сторони «тільки за останні три місяці світ недоотримав 10 мільйонів тонн українського продовольства, і ця негативна тенденція набирає обертів».
Ця цифра могла б бути більшою, якби російська інспекція не гальмувала перевірку суден у БосфоріДенис Марчук
Зернова ініціатива почала працювати влітку 2022 року. Це була політична угода між Україною, ООН і Туреччиною. Туреччина та ООН, у свою чергу, підписали угоду з Росією. Тоді йшлося про те, що Україна може експортувати близько 23 мільйонів тонн зерна.
«Ця цифра могла б бути більшою, якби російська інспекція не гальмувала перевірку суден у Босфорі. Це створює певні проблеми під час перетину Босфору у вигляді недоотриманої продукції різними країнами, які на неї чекають на різних континентах. Чи то Азія, Європа або Африка», – вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Альтернативи морським шляхам не існує, розповідає Марчук. Україна під час повномасштабного російського вторгнення намагається розвивати сухопутні та річкові шляхи, наприклад, по Дунаю, але там існують обмеження щодо обсягів перевезень, говорить він.
«Це не більше 3 млн тонн на місяць, і проблема не в Україні, а в тому, що європейська логістика ніколи цим не займалася, щоб приймати таку кількість зернових», – зазначає експерт.
«120 днів добре, а безстроково – краще»
Угода про роботу зернового коридору на чергові 120 днів буде продовжена, всі сторони, включно з Росією, це узгодили, впевнений Марчук. Аграрії ж хотіли, щоб ця угода діяла безстроково.
«Аграрний сектор – це плановий сектор. Ми можемо багато засіяти, багато виростити, але якщо ми це не експортуємо, то нам не буде що з цим робити. І крім того, що війна завдає збитків товаровиробникам та всім секторам економіки в цілому, це буде додаткове навантаження», – зазначає Дмитро Марчук.
Якби не затягувалася перевірка в Босфорі, логістика працювала, то ми побачили б збільшення експорту з території УкраїниДенис Марчук
Аграрії спроможні збільшити обсяг експорту зернових, розповідає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. Сьогодні порти Одеси задіяні на половину своєї потужності, зазначає він. Якби до угоди включили і порти Миколаєва, це знизило б витрати на доставку зерна.
«Ми цього дуже хотіли б, тому, якби не затягувалася перевірка в Босфорі, логістика працювала, то ми побачили б збільшення експорту з території України, побачили б, що логістика всередині країни теж подешевшала б. Частина пішла б на Миколаїв, а це дало б нашим товаровиробникам можливість підтримувати ринкові ціни на зерно», – розповів експерт.
«Це ненормальна ситуація»
Росія 2022 року наростила перевезення через свої порти в Азово-Чорноморському басейні, і їх обсяг торік перевищив 250 мільйонів тонн. При цьому інспекції російських комерційних суден у Босфорі не проводять. Про це йдеться у спільній заяві міністра інфраструктури України Олександра Кубракова та міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
«Це, зокрема, уможливлює використання Росією торгових суден для отримання вантажів військового призначення для продовження війни проти України», йдеться у заяві. На підтвердження цих слів видання NavalNews повідомило про те, що в ніч на п'яте березня через Босфорську протоку в Новоросійськ пройшло російське судно «Спарта 4», і судячи з осадки, воно було ґрунтовно завантажене. Припущення, що на борту може бути саме вантаж військового призначення, базується і на тому, що воно прийшло із сирійського Тартуса.
Ще у 2015 році, коли Росія розпочала військову кампанію в Сирії, було створено логістичну компанію, що займалася забезпеченням російського військового контингенту в цій країні, розповідає журналістка Катерина Яресько. Був навіть гучний скандал, коли стало відомо, що Росія вивезла із Сирії зенітно-ракетний комплекс С-300, згадує вона. Це формально торговельні судна, які возять окрім цивільних вантажів і військові – зброю, снаряди та техніку.
«Це ненормальна ситуація, коли судна, що вивозять зерно з українських портів, перевіряються комісією, а судна, які везуть вкрадене зерно з портів окупованого Криму, які завозять військові вантажі на цивільних суднах, які від цивільного мають лише назву, це все не контролюється», – повдіомила журналістка.
Росія спромоглася наростити свої перевезення за рахунок вкраденого в Україні зерна, стверджує Катерина Яресько. Це підтверджує серія журналістських розслідувань провідних світових ЗМІ, каже вона.
Ми здогадуємося, за рахунок якого зерна Росія збільшила експорт, якщо постійно фіксується вилучення зерна у фермерів на окупованій території»Катерина Яресько
«Вони показали, що є інтенсивний автомобільний трафік із окупованих територій (України – КР) на територію Ростовської області (РФ – КР). Куди там подіється зерно, ми не знаємо точно, але, швидше за все, через порти Ростова, Азова, завантажують на судна і теж вивозять. Ми ж здогадуємося, за рахунок якого зерна Росія збільшила експорт, якщо постійно фіксується вилучення зерна у фермерів на окупованій території», – зазначає журналістка.
Водночас вдалося значно скоротити список країн, які приймали вкрадене зерно, розповідає Катерина Яресько.
«Можна сказати, що з Туреччиною цю проблему вирішено. Сьогодні єдина країна, яка приймає це зерно, – це Сирія. Більше ніхто. Єгипет відмовився ще у травні, і більше не було спроб. Ліван, влітку був гучний скандал із судном, яке прийшло з Феодосії. Наше посольство там спрацювало, і більше не було спроб», – розповіла Яресько.
У заяві про продовження зернової угоди є пункт про те, що потрібно забезпечити вільне судноплавство та рівні умови, каже Катерина Яресько. Але це не дотримується, і Україна з Росією не перебувають у рівних умовах.
«Це залежатиме від наших партнерів – Туреччини та ООН. Вони вже спілкувалися з Росією, але Росія вже заявила, що порушуються її права. Вона хоче розширити цю угоду і щоб зняли санкції з добрив та інших сільгосптоварів. Я думаю, що наше завдання не допустити цього та боротися за рівні права і справді вільне судноплавство в Чорному морі», – вважає Яресько.
«Ознака краху російської агресії»
Від агресора можна чекати будь-чого, вважає експерт «Асоціації реінтеграції Криму» Борис Бабін, коментуючи можливість того, що Росія блокуватиме продовження роботи «зернового коридору». Водночас він упевнений, що Росія може використати зернову угоду, щоб виторгувати для себе пом'якшення санкцій. Сам факт участі Росії в зерновій угоді говорить про те, що Росія зазнала краху в спробі знищення української державності, вважає експерт.
Сам факт зернової угоди, її пролонгації, це ознака краху російської агресії, зокрема й морської агресіїБорис Бабін
«Сам факт зернової угоди, її пролонгації, це ознака краху російської агресії, зокрема й морської агресії», – заявив Борис Бабін.
Бабін прогнозує, що Росія погодиться продовжити роботу зернового коридору. А це означає, вважає експерт, що світова спільнота має спробувати розширити умови його роботи.
«Це агресор, і чекати від нього доброї волі я точно не став би. Це завдання для України та інших країн світу, використовувати механізми тиску на агресора, в тому числі, ширше, ніж зернова угода, ширше за трикутник Україна – ООН – Туреччина. Це питання і Міжнародної морської організації (ІМВ – КР), і питання військово-морських потужностей наших країн-партнерів, повертаючись до інших перевезень, які не входять до зернової угоди, наприклад, злочинного вивезення зерна з портів Криму до Сирії», – зазначає Борис Бабін.
За даними ООН, яка виступає посередником у цій угоді, з 22 липня 2022 року, коли вона почала діяти, з українських портів загалом було вивезено понад 23,5 млн тонн сільгосппродукції, більшу частину якої складають кукурудза та пшениця. Найбільшими одержувачами вантажів у тоннажі є Китай, Іспанія, Туреччина, Італія та Нідерланди.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
