Доступність посилання

ТОП новини

Журнал «Ї»: системний погляд на проблеми Криму та історію кримськотатарського народу


Журнал «Ї», №90 «Кримські татари – довге повернення»

Не секрет, що багато жителів України, кому не довелося безпосередньо зіткнутися з проблемою, ще слабо орієнтуються в питаннях історії Криму та її особливостях, зокрема, в історії кримськотатарського народу. Автору доводилося стикатися з такими випадками, коли цілком суспільно активні й грамотні кияни практично нічого не знають про кримський півострів – ні про Кримське ханство, ні про російсько-турецькі війни, ні про анексію 1783, ні про Кримську АРСР, ні про передачу 1954 року, ні про депортацію 1941-44 років. І навіть про спробу анексії 2014 року та про нинішні проблеми півострова то чули тільки поверхнево.

Тобто в суспільстві явно існує запит на системний і послідовний виклад історії Криму, що дало б уявлення хоча б про його вузлові проблеми і нинішній стан півострова та його жителів. Без такого розуміння громадяни України не можуть правильно орієнтуватися в політиці й громадському житті своєї країни, отже, не можуть ефективно брати участь у її житті. Більше того, багато українців і сьогодні в поглядах на Крим замість конкретних знань керуються російськими і радянськими догмами й помилковими пропагандистськими концепціями, що не дає їм реально оцінити історію своєї країни.

Свого часу незалежний культурологічний часопис «Ї» зробив у цьому напрямку досить успішну спробу, коли випустив збірник №90 «Кримські татари – довге повернення». Редакція під керівництвом Тараса Возняка представила читачам досить повний посібник з історії народу, попутно розкриваючи і сучасні проблеми. У збірнику є передмова Мустафи Джемілєва, в якій він детально і по пунктах пояснив, що гідне життя людей у Криму можливе тільки після деокупації півострова й повернення його під юрисдикцію України.

Відомий кримський історик Олекса Гайворонський розповів про вузлові проблеми Кримського ханства – незалежної держави кримських татар, що існувала з XV до XVIII століття.

Ілюстрація в збірнику «Кримські татари – довге повернення»
Ілюстрація в збірнику «Кримські татари – довге повернення»

Кандидат історичних наук Богдан Короленко, начальник відділу аналізу регіональних особливостей і політики національних меншин Українського інституту національної пам'яті, на підставі безлічі історичних джерел вказав причини анексії Криму Російською імперією в 1783 році.

Це «взяття під свою руку півострова Крим і всієї Кубанської сторони» обернулося фактично пограбуванням кримських земель російськими вельможами і вигнанням більшості народу зі своєї батьківщини.

Крим втратив значно більше половини свого автохтонного населення, його державу було стерто з мапи світу

Фактично, як писав відомий кримський дослідник і письменник Євген Марков, «Крим загинув після видворення татар...» Тільки до кінця XVIII століття свою батьківщину в Криму залишили від 90 до 120 тисяч осіб. Але найбільша хвиля еміграції кримських татар відбулася після Кримської війни, і за період з 1860-го до 1862 рік, тільки за офіційнимиданими російського Статистичного комітету, з Криму виїхало 192 360 осіб. Крим втратив значно більше половини свого автохтонного населення, його державу було стерто з мапи світу, а територія присвоєна Російською імперією.

Автори збірника детально простежують історію Криму в ХХ столітті. Кандидат історичних наук Андрій Іванець розповідає про українсько-кримськотатарське партнерство в 1917-1918 роках, коли йшли пошуки оптимальної форми відносин України і Криму, переговори між Центральною Радою і Курултаєм кримських татар. Однак усі напрацювання того часу були ліквідовані вбивством керівника кримських татар Номана Челебіджихана й інтервенцією більшовиків, новим приєднанням Криму до Росії та подальшим Червоним терором.

Кандидат історичних наук Тетяна Бикова і кандидат політичних наук Гульнара Бекірова досліджують репресії щодо кримських татар у 1930-х роках, а також причини поголовної депортації кримських татар у 1944 році та боротьбу народу за повернення на батьківщину в післявоєнний період.

Керівник Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко розповіла про проблеми інтеграції кримськотатарського народу в українське суспільство в період з 1980-х до 2014 року.

На території Турецької Республіки зараз живуть нащадки тих біженців, які були змушені  залишити батьківщину після приєднання Криму до Росії

Проте життя кримськотатарського народу не обмежується лише Кримом і Україною. Наприклад, на території Турецької Республіки зараз живуть нащадки тих біженців, які були змушені залишити батьківщину після приєднання Криму до Росії. За даними журналу «Эмель, їх кількість становить 6 мільйонів людей, за іншими даними – від 4 до 5 мільйонів. Хоча обережні історики вважають ці цифри дещо завищеними, проте це не скасовує того факту, що світова кримськотатарська діаспора посилено підтримує боротьбу за свободу і вирішення національних проблем тих кримських татар, які нині живуть у Криму і на материковій Україні.

Історично численна кримськотатарська діаспора вже понад 600 років живе у Прибалтиці. Історію литовських кримських татар, давні зв'язки Литви і Криму простежує в своєму нарисі голова Союзу товариств литовських татар, кандидат гуманітарних наук, професор Адас Якубаускас.

Кримчани сьогодні переживають небувалу мілітаризацію Криму, Росія з території півострова загрожує всім чорноморським і середземноморським країнам

Але історія Криму була б неповною і нецілісною, якби був упущений період нинішній, що триває вже більше ніж 6 років окупації Криму Росією. Громадський активіст Алім Алієв розповідає в збірнику як про сам процес окупації, так і про наступні репресії, аналогічні тим, які відчували кримчани після захоплення Криму в 2014 році. Кримчани сьогодні переживають небувалу мілітаризацію Криму, Росія з території півострова загрожує всім чорноморським і середземноморським країнам. Тимчасова російська влада в Криму створює маріонеткові організації для просування ідей «русского міра». Паралельно проводиться заміщення населення Криму, коли російська влада витискує з півострова українців і кримських татар, які не змирилися з окупацією, і заохочує переїзд до Криму мігрантів з Росії. Таким чином, усі сили тимчасової окупаційної влади спрямовані на створення нової «російської ідентичності» жителів приєднаного Криму.

З нашої точки зору, ці матеріали дають тим людям, які зацікавляться проблемою Криму і кримських татар, можливість скласти досить правильне уявлення про складність і багатоплановість тих проблем, з якими зіткнулася сучасна Україна наприкінці ХХ і початку ХХІ століть.

Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Микола Семена

    Кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. Закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка в 1976 році, в українській журналістиці – понад 50 років. Працював у ЗМІ Чернігівської, Запорізької областей, більше ніж 30 років – журналістом у Криму. Співпрацював з журналами «Известия» (радянський період), «Дзеркало Тижня», «День», багатьма журналами. Автор книги про Мустафу Джемілєва «Людина, яка перемогла сталінізм». З квітня 2014 року до квітня 2016 року – оглядач Крим.Реалії. Зазнавав переслідувань з боку ФСБ Росії. У 2017 році був засуджений російським кримським судом до 2,5 років позбавлення волі умовно із забороною публічної діяльності на 2 роки. Європарламент, органи влади України, російські правозахисні організації «Меморіал», «Агора» і тридцять правозахисних організацій у Європі визнали «справу Семени» політично мотивованою. Автор книги «Кримський репортаж. Хроніки окупації Криму в 2014-2016 рр.», перекладеної в 2018 році англійською мовою. Член НСЖУ з 1988 року, Заслужений журналіст України, член Українського пен-центру, лауреат Національної премії імені Івана Лубченка, лауреат премії імені Павла Шеремета Форуму громадянського суспільства країн Східного партнерства. Нагороджений орденом «За мужність» премії «За журналістику як вчинок» Фонду ім. Сахарова (Росія), відзнаками Верховної Ради України, Президента України. У лютому 2020 виїхав з окупованого Криму і відновив співпрацю з Крим.Реалії.

XS
SM
MD
LG