Збройні сили України порушують логістику російських військ в анексованому РФ Криму та на півдні України. Про це днями розповів заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв'ю РБК-Україна. Водночас командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що військові могли б завдавати усім разів більше ударів по російських об'єктах у Криму, якби засоби, обіцяні західними союзниками, надходили швидше.
Що буде з Кримом восени? Чи збільшиться кількість ударів? І як на це реагують кримчани? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила із Сергієм Даниловим, заступником директора Центру близькосхідних досліджень, дослідником півдня України та Павлом Лакійчуком, військовим аналітиком, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Атака на РЛС «Небо-55Ж6» у Криму. Скриншот відео
За словами представника розвідки Вадима Скібіцького, підрозділи ГУР знищують російські радіолокаційні станції, системи ППО, а також елементи управління військами та озброєнням. Це, за його оцінкою, дозволяє Україні завдавати точніших ударів по військових об'єктах росіян.
«У наших умовах це один із найефективніших способів протистояти такому сильному противнику, як Росія», – наголосив Скібіцький.
Роберт Бровді водночас вважає, що «Крим є одним із ключових концептуальних напрямків на шляху до припинення війни». Про це він сказав в інтерв'ю Associated Press. За його словами, удари України по Криму є першим етапом кампанії, спрямованої на те, щоб зробити півострів непридатним для використання російськими військовими як плацдарму.
Пожежа на нафтобазі в Керчі після удару українськими дронами. Анексований Крим, 23 червня 2026 року
Попри дефіцит фінансування, Сили оборони завдали Росії у Криму значної шкоди: удари по залізничних мостах, нафтобазах та енергетичній інфраструктурі порушили лінії постачання й «засліпили» російську протиповітряну оборону.
Спалена вантажівка, яку знищили Сили оборони України на трасі російського «сухопутного коридору» до Криму, 19 червня 2026 року
Тим часом російський очільник Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) продовжує заявляти про те, що «в умовах надзвичайної ситуації потрібно використовувати всі можливості, щоб полегшити життя людям».
Попри складнощі, кримчани, за його словами, знаходять способи налагодити свою роботу та побут. Важливим залишається питання стабілізації ситуації на паливному ринку. Планується, що ситуація з наявністю пального у вільному продажі на АЗС нібито покращиться.
Табло з цінами на пальне в Євпаторії, фото від 1 червня 2026 року
Ще одна гостра тема, за словами Аксьонова, пов'язана із забезпеченням електроенергією. Проблема поки зберігається, запровадження точних графіків подачі електроенергії поки технічно неможливе, писав про це російський очільник Криму.
Магазини в Сімферополі змушені використовувати генератори за відсутності електропостачання. 7 липня 2026 року, Сімферополь
Ситуація з енергопостачанням в анексованому Криму динамічна: є періоди покращення та погіршення, каже дослідник півдня України та заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Особливо складна ситуація, за його спостереженнями, складається на півночі Криму та Керченському півострові. При цьому у Феодосії подачу електроенергії періодично вдається відновлювати.
Сергій Данилов
«Це мозаїчна, динамічна картина. Знаєте, як така карта, яка блимає: тут повний блекаут, там ненадовго з'являється електроенергія», – каже Сергій Данилов.
За його інформацією, у деяких районах півострова напруга в мережах значно нижча за стандартну. Тому навіть після відновлення подачі електрики побутова техніка може працювати з перебоями або взагалі не запускатися. До того ж електроенергію можуть подавати на короткий час. Данилов пояснює це встановленими правилами компенсацій за тривалі відключення. Зокрема, йдеться про виплати у розмірі 15 тисяч рублів тим, хто залишається без світла понад 48 годин.
У більшості випадків подається дуже низька напругаСергій Данилов
«Треба мати на увазі, що в більшості випадків подається дуже низька напруга. Це 110 замість 220. І в багатьох випадках наявність електроенергії не дає комфорту. Лампочки ледь світять, звичайно, не працюють енергоємні побутові прилади. Навіть електрочайники ледве працюють, не можна закип'ятити воду. І в багатьох місцях мені розповідають, що така подача електроенергії в домогосподарства на годину, на дві, на три… У результаті вони подають електроенергію раз на добу, раз на півтори доби, щоб не виплачувати людям жодних коштів», – сказав Сергій Данилов.
За його словами, зараз жителів півострова особливо турбує, що буде восени та взимку. До всіх проблем додасться потреба опалення. Ще одне питання – навчання, розповідає Сергій Данилов. Якщо школи переходитимуть на онлайн-формат, виникає питання, наскільки стабільним виявиться зв'язок.
«Для сімей, де є діти, які ходять до школи, це дуже важливе і дуже чутливе питання», – зазначив Данилов.
За його словами, невизначеність ситуації та ризики продовження ударів по військових об'єктах стають одним із факторів, що впливають на рішення частини жителів залишати Крим. Насамперед, зазначає він, це стосується людей, які приїхали на півострів після 2014 року.
«Уже є факти, мені розповідають про цілу групу людей із Севастополя, які повернулися на Поволжя. Річ у тім, що є такі мініком'юніті, мінігромади, мініспільноти людей, які приблизно з однієї місцевості, приблизно в один час ухвалили рішення придбати житло в Криму, переїхали й продовжували в Криму підтримувати між собою контакти. Такі випадки, умовно кажучи, земляцтва… І ось такі спільноти швидше виїжджають, у них є внутрішня інформація і колективний страх виробляється швидше, між іншим», – сказав Сергій Данилов.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Реальність тривожить і виснажує». Крим накрила депресія під час війни РФ з УкраїноюКриза в Криму одночасно зачіпає кілька сфер – енергетику, пальне і транспорт. На першому етапі влада намагалася демонструвати впевненість і визначати конкретні терміни розв'язання проблем. Але з часом довіра до цих обіцянок, за оцінкою Данилова, почала знижуватися.
«Спочатку їм вірили. У червні, у першій половині, коли Аксьонов говорив про два-три тижні. З мого спілкування я зрозумів, що навіть проукраїнська частина вважала, що російській владі вдасться стабілізувати ситуацію і все налагодиться. Але вже в липні ці заяви почали викликати роздратування», – сказав Сергій Данилов.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Влада сита, а люди недоїдають». Місяць без світла і два – без пального: як виживає КримЗа словами дослідника, з другої половини липня та в серпні кількість скарг на дії місцевої влади, зокрема звернень до Москви, помітно зросла. При цьому частина людей, які публічно висловлювали невдоволення, зіткнулася з тиском з боку російських силових структур. Особливо показовою він вважає ситуацію в Джанкої, де жителі протягом кількох тижнів залишалися без електропостачання, води та зв'язку. На цьому тлі в соціальних мережах почали з'являтися заклики обстоювати свої права й виходити на акції протесту.
Фактично до всіх, хто висловлював у соцмережах якусь незгоду, прийшли й попередилиСергій Данилов
«До абсолютної більшості тих, хто в соціальних мережах закликав обстоювати свої права, бо «так жити не можна» – у тому ж Джанкої, коли по три тижні, майже місяць, взагалі не було світла (потім там його трохи дали, зараз теж незрозуміло, здається, знову немає)... Вони жили без води, без світла і майже без зв'язку. Там ФСБ і Центр «Е» Міністерства внутрішніх справ Росії фактично до всіх, хто висловлював у соцмережах якусь незгоду, прийшли й попередили, а частково вже є адміністративні вироки цим людям. І вони зараз розширюють списки «неблагонадійних», до яких заносять цих «нестійких». Це можуть бути абсолютно щирі російські імперіалісти, які підтримують «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР), Путіна, «русскій мір», але вони просто втомилися жити в таких умовах», – каже Сергій Данилов.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Тотальний блекаут»: чому Крим залишився без світла і чим це загрожує кримчанамВійськовий аналітик і керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук пропонує розглядати удари по Кримському півострову насамперед як частину широкого завдання з порушення військової логістики російського угруповання на півдні України. Один із таких маршрутів проходить через Крим і Керченський півострів, а інший – так званим сухопутним коридором в обхід Азовського моря. Обидва напрямки, як зазначає Лакійчук, забезпечує російське угруповання, що діє на півдні.
Павло Лакійчук
«Десь від кінця січня – початку лютого на півдні, на Запорізькому напрямку, йдуть зустрічні бої: наші захисники завдають контрударів. Це тривалий час намагалися не надто афішувати, і лише нещодавно командування ДШВ оприлюднило інформацію. Одним із факторів, що сприяли цьому перелому на півдні, стало порушення логістики противника», – сказав Павло Лакійчук.
За словами військового аналітика, Крим при цьому стає заручником військової логістики. Удари по маршрутах постачання російських військ одночасно позначаються і на цивільній логістиці півострова, оскільки Крим використовують як великий транспортний і військовий хаб.
Палає бензовоз на Мелітопольській трасі, що веде від російсько-українського кордону до анексованого Криму. Світлину опублікував 422-й окремий полк Сил безпілотних систем ЗСУ 2 червня 2026 року
Лакійчук виділяє і другий напрямок – військові засоби, які Росія використовує безпосередньо з Криму. Особливе значення, за його словами, мають аеродроми в західній частині півострова. Тому удари по військовій інфраструктурі Криму, за його оцінкою, впливають не лише на сухопутне угруповання Росії.
«Західний Крим – це не тільки перша лінія ППО противника, що теж важливо для наших ударів по території противника, на узбережжі Чорного моря, а й перша лінія нападу. Тобто аеродроми «Саки», «Гвардійське», «Бельбек», а часто і «Качу» можна сюди додати, – це ті аеродроми, звідки ворог контролює нашу північно-західну частину Чорного моря. Тобто удари по наших приморських напрямках, удари по кораблях, суднах, що прямують до українських портів, – ворог спирається саме на цю ділянку», – каже Павло Лакійчук.
Скриншот із відео однієї з попередніх атак по аеродрому «Саки» в Новофедорівці
Третя складова, яку виділяє Лакійчук, пов'язана з Чорноморським флотом Росії. За його словами, флот виконує завдання підтримки сухопутних підрозділів, що діють на приморському напрямку. До цієї системи аналітик зараховує пункти базування та підрозділи флоту, які забезпечують російські сили. Як приклад він наводить удари по об'єктах у західній частині Криму, зокрема поблизу Оленівки. За його словами, це також частина боротьби з військовою інфраструктурою, яка забезпечує російські операції на південному напрямку.
«Це річкова флотилія Чорноморського флоту, це Чорноморське, це, власне кажучи, вся лінійка пунктів базування підрозділів флоту, які підтримують російські об'єднання, що наступають на Придніпровському напрямку... Крим як регіон – заручник цієї ситуації, і порушення логістики ворога, військової логістики ворога, автоматично є порушенням логістики Криму в цілому, як якогось логістичного хабу», – впевнений Павло Лакійчук.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Чому «ляже Москва»? Сили безпілотних систем ЗСУ розширили операцію «МоЛоЧКа» на Чорне мореЛакійчук пов'язує подальше посилення ударів із розвитком українських безпілотних систем та операцією «МоЛоЧка». За його словами, подальший розвиток цієї кампанії означатиме розширення зони впливу на російські маршрути постачання та військові об'єкти.
«Ця операція з логістичного локдауну після залучення Сил безпілотних систем поширилася спочатку на Азовське море, звідти перебралася на Керченську протоку, на південну частину Керченської протоки, на чорноморську акваторію, там розширилася вже від Феодосії до Туапсе та Новоросійська. Тому це вогнище бойових дій зростатиме й екстенсивно, й інтенсивно також», – сказав Павло Лакійчук.