Жителі анексованого РФ Криму масово скаржаться на ментальні розлади, заявляють місцеві медики. Тривожні та депресивні розлади все частіше супроводжують кримчан, поки Росія продовжує повномасштабне вторгнення в Україну. Іноді вони завершуються плачевними та незворотними результатами. Що відбувається, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Більшість жителів Кримського півострова підтримують президента РФ Володимира Путіна та його повномасштабну війну проти України, переконує підконтрольна Москві влада Криму. Але на тлі цих заяв у регіоні все більше проявів, які суперечать духу загального єднання та радості. Під час бойових дій РФ проти України у Криму фіксують масові депресивні розлади.
Тисячі діагнозів. А скільки неврахованих?
Згідно з публічними даними аналітиків РФ, після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення в Україну, у Криму зросли продажі антидепресантів до сотні тисяч упаковок на рік. Місцеві медики торік заявляли, що кримчани все частіше звертаються до фахівців із тривожними та депресивними розладами.
Про те, що кримчани стали частіше страждати через депресію, ще 2024 року говорив у місцевих ЗМІ завідувач відділення №5 Кримської республіканської клінічної психіатричної лікарні №1 імені Н.І. Балабана Сергій Риштаков.
«Ступінь вираженості поганого настрою також має значення. Якщо людина трошки пригнічена і це обумовлено ситуативно життєвими негараздами, про депресію ми поки що не говоримо. Але якщо зниження настрою викликає у людини порушення соціального функціонування, то в такому разі ми говоримо про симптоми депресії», – розповідав лікар.
Тоді у російському Мінздоров'ї Криму заявляли про 47 тисяч жителів Криму із психічними розладами. Скільки їх насправді, достеменно невідомо. Зокрема й тому, що не всі їх офіційно фіксують.
90% кримчан із тривожними та депресивними розладами не звертаються до психотерапевтів, заявив у серпні головний позаштатний фахівець із психотерапії Міністерства охорони здоров'я російського уряду Криму Володимир Строєвський.
За його словами, це пов'язано з тим, що люди бояться цих станів і не завжди можуть їх розпізнати.
Чому тривожаться кримчани
Причини тривожних і депресивних розладів у Криму кримські медики не називають. У межах російського дослідження «Національний індекс тривожностей росіян. КРОС», проведеного 2023 року, серед причин тривог кримчан було названо повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Їх виявили, проаналізувавши медіа та соцмережі. У цьому дослідженні Крим посідав п'яте місце у рейтингу тривожностей серед регіонів сусідньої Росії.
Зокрема, у Севастополі провідні тривожності місцевих жителів пов'язували з диверсіями, перебігом повномасштабного вторгнення РФ в Україну та природними катаклізмами (насамперед, «штормом століття» у листопаді 2023 року).
Депресивні настрої останнім часом можна помітити у публічних заявах Z-блогерів. Вони пов'язані з проблемами, що накопичилися під час військових дій РФ проти України, та неспроможністю російської влади Криму вирішувати їх.
«Колосальну втому, роздратованість, втрату орієнтирів і відсутність перспектив» помітив у спілкуванні зі знайомими підприємець із Москви Олександр Сергеєв (Горний), який живе у Криму з 2014 року.
Цілі регіони, сотні тисяч людей сидять без електрики, води, газу, пальногоОлександр Сергеєв (Горний)
«Багато моїх знайомих, у більшості своїй недурні хлопці, щиро кажучи, в міру своїх можливостей непогано обізнані про те, що реально відбувається в країні та в Криму зокрема, почали готуватися до майбутніх можливих потрясінь. До чого готуються? До виживання та збереження якості життя в прийнятних межах, наскільки це можливо. Я не виняток і активно займаюся підготовкою до можливих політичних, економічних і військових ризиків та загроз. Коли на них чекати? Вже, вони вже почалися, і приклад Криму досить яскравий. Цілі регіони, сотні тисяч людей сидять без електрики, води, газу, пального, або за потрійними цінами. Але найнеприємніше – це відсутність доходів і втрата особистого господарства. Ми виявилися абсолютно не готовими до поточних викликів», – наголошує він у соцмережах.
Офіційно – отруєння, неофіційно – суїциди?
Рівень напруги в Криму загалом зростає після лютого 2022 року (початку Росією свого повномасштабного вторгнення в Україну – КР) і щодалі гіршає, заявляла раніше Крим.Реалії українська психологиня і психотерапевтка з Криму Світлана Паніна.
«Загальний рівень тривоги, втрати контролю за своїм життям, невротизації та навіть психопатизації дуже високий у Криму. Великий вплив на стан людей у Криму має, зокрема, інформаційне середовище, в якому вони живуть. Мозок так влаштований, що витрачає дуже багато ресурсів на те, щоб підтримувати спотворену картину світу. У нього не залишається енергії на щось більше, наприклад, обробку інформації, генерацію ефективних рішень. Це дуже виснажує психіку», – розповідає вона.
Найбільш вразливі перед нинішньою кримською реальністю, за її словами, підлітки та молоді люди. Часто тривожні та депресивні стани призводять до незворотних наслідків, стверджує Світлана Паніна.
Значно побільшало випадків суїцидів серед молодих хлопцівСвітлана Паніна
«Для молодих людей кримська реальність дуже важка. За моєю інсайдерською інформацією з медичних кіл Криму, значно побільшало випадків суїцидів серед молодих хлопців. Про це ніхто публічно не говорить, але відсоток суїцидів серед молоді у Криму зріс. Він поширений серед хлопців від 16 до 24 років. Це все дуже засекречено. В офіційних висновках про причини смерті пишуть якісь захворювання, наприклад, отруєння невизначеною речовиною. Це може бути, наприклад, палений алкоголь, який п'ють за гаражами. Часто також пишуть про передозування якимись речовинами. Але вголос говорити про це заборонено», – розповідала Світлана Паніна.
Російська влада не повідомляє про зростання суїцидів у Криму. Офіційної російської статистики у цій сфері за останні роки у відкритому доступі немає.
На психічний стан кримчан впливає засилля інформаційного простору російською пропагандою, стверджує психологиня. Подальша ця практика, за її словами, призводитиме до збільшення кількості ментальних розладів і залежностей, робитиме людей «більш вразливими, зокрема, і до психосоматичних хвороб».
Вікторія Веселова – псевдонім журналістки RFE/RL, яка пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
