Чому «ляже Москва»? Сили безпілотних систем ЗСУ розширили операцію «МоЛоЧКа» на Чорне море

«Москва ляже через Крим». Саме так розшифровується назва операції Сил безпілотних систем «МоЛоЧКа», яка передбачає систематичні удари по російських логістичних шляхах в Азовському, а віднедавна й у Чорному морях. Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді зазначив, що метою цієї операції є параліч логістики нафти, пального та інших вантажів окупантів, яка здійснюється в обхід санкцій.

Наскільки результативними є українські удари по російських об'єктах у Чорному та Азовському морях? Який ефект це дає для фронту й окупованих територій України? І як така боротьба з тіньовим флотом впливає на економіку Росії? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Павлом Нарожним, військовим експертом, засновником благодійної організації «Реактивна пошта», та з Максимом Гардусом, фахівцем із комунікацій організації Razom We Stand, експертом у сфері транспорту та енергетики.

За даними Роберта Бровді, у період проведення операції Сил безпілотних систем «МоЛоЧКа» з 6 до 16 липня уражено 147 суден тіньового флоту Росії. Зокрема, 117 одиниць – в Азовському, і 30 – у Чорному морях.

Новий етап цієї морської операції саме в Чорному морі розпочався вніч проти 15 липня.

Партизанський рух «АТЕШ» повідомив, що командування Чорноморського флоту Росії охопила справжня паніка через системне знищення військового плавскладу Силами оборони України. Тепер для прикриття нафтових танкерів і газовозів у Чорному та Азовському морях залучають кадрових військових і дефіцитні високотехнологічні підрозділи.

За даними українського підпілля, російське командування розробляє схему, згідно з якою на кожен окремий танкер виділятимуть до трьох кадрових військовослужбовців. Екіпажі охорони планують озброїти спареними кулеметами, переносними зенітними ракетними комплексами та новітніми зенітними дронами.

Президент Росії Володимир Путін заявив, що Росія працює над створенням нової системи постачання нафтопродуктів до анексованого Криму, до якої, за його словами, українським військовим нібито «буде дуже складно дістатися».

Результати ударів по російській логістиці

Оцінити ефективність українських ударів по російській логістиці в Чорному та Азовському морях поки можна лише опосередковано, вважає військовий експерт і засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний. За його словами, про наслідки свідчить ситуація в анексованому Криму, де фіксуються перебої з пальним та електроенергією.

«Що ми бачимо з їхньої власної преси, з наших спостережень, із повідомлень, які надходять від того ж руху «АТЕШ»? Це величезний дефіцит бензину. У них ціни доходять до 280 рублів за літр. Це виходить близько 4 доларів. На півночі Криму у них величезні проблеми з електроенергією. Це наслідки ударів по електропідстанціях, а не наслідки ударів по кораблях. Але загалом усе це свідчить про ізоляцію Криму», – сказав Павло Нарожний.

За словами експерта, зміна напрямку ударів Сил безпілотних систем з Азовського на Чорне море не означає відмови від контролю над Азовським морем. Він пов'язує це зі скороченням там кількості доступних цілей.

«Мілітарний» – онлайн-медіа на військову тему, Крим.Реалії – робив оцінку. Вона проводилася приблизно 7 днів тому. На той момент було уражено 70% усіх суден, які перебували в Азовському морі. Росіяни перекрили канал із річки Дон. Вони перестали давати дозвіл на прохід через Керченську протоку, щоб кораблі не йшли в Азовське море. Саме тому СБС переключилися на Чорне море», – сказав Павло Нарожний.

Як удари впливають на ситуацію на фронті

За оцінкою Нарожного, порушення логістики вже позначаються на бойових діях на півдні України. Він пов'язує це з ударами по автомобільних маршрутах постачання, які російська армія використовувала для забезпечення угруповань у Херсонській та Запорізькій областях.

«Так відбувається вже понад три місяці: Генеральний штаб України щодня повідомляє про більш ніж 300 знищених вантажівок і автоцистерн. Тобто, якщо взяти три місяці, 300 вантажівок на день – це щонайменше 10 тисяч вантажівок, які були знищені. У деякі дні знищувалося понад 500 одиниць. Тому логістичні втрати противника досить серйозні», – сказав Павло Нарожний.

Експерт зазначає, що на тлі цих процесів інтенсивність бойових дій на окремих ділянках південного фронту знизилася. Водночас він наголошує, що ситуація на Донбасі залишається іншою через розгалужену транспортну мережу та великі логістичні бази, які використовує Росія.

Чи можлива повна блокада Криму

На думку Нарожного, повністю ізолювати анексований Крим у найближчий час навряд чи можливо. Одна з причин – Керченський міст, який залишається відкритим для цивільного транспорту.

«Це певною мірою запобігання гуманітарній катастрофі. Тобто відкритим текстом українська армія каже – збирайте свої речі та їдьте туди, де буде спокійно, тому що Крим ми відрізатимемо. У нас є засоби, якими ми могли б ударити по мосту, ну щонайменше по логістиці, по скупченню машин, які стоять на виїзді з Керченського мосту. Це все абсолютно реально. Але таких ударів ми не завдаємо», – сказав Павло Нарожний.

Водночас експерт вважає, що зі скороченням каналів постачання проблеми на півострові посилюватимуться.

«Я не хочу бути Арестовичем номер 2, але думаю, питання кількох місяців, коли ми побачимо відсотків на 90 скорочення всіх шляхів постачання Криму. І для кримчан восени це вже буде екзистенційна проблема. Тобто у людей будуть проблеми з їжею, у людей будуть проблеми з електрикою, у людей будуть проблеми з продуктами харчування тощо. І окупаційній владі доведеться цим займатися, тому що інших варіантів у них просто немає», – сказав Павло Нарожний.

Ризики для російської економіки

За оцінкою фахівця з комунікацій організації Razom We Stand та експерта у сфері транспорту й енергетики Максима Гардуса, наслідки українських ударів виходять далеко за межі військової логістики. За його словами, ускладнення роботи експортної інфраструктури поступово впливає на внутрішній ринок Росії, зокрема на сільське господарство та виконання федерального бюджету.

За його словами, російські аграрії вже стикаються з проблемами під час збиральної кампанії, а обмеження експортної інфраструктури призводять до зниження закупівельних цін на зерно всередині країни.

«Через те що ускладнюється логістика експорту завдяки ударам СБС та інших підрозділів Сил оборони України, деформується внутрішній російський ринок і логістичні ланцюжки. Адже для того, щоб перевозити зерно, потрібне пальне. Пального в країні не вистачає. Пального не вистачає у звичайних фермерів. І вже йдеться про те, що врожай 2026 року буде меншим, ніж у минулі роки. Адже у багатьох агропідприємств і приватних фермерів не вистачає пального для збирання врожаю та логістики зерна», – сказав Максим Гардус.

За словами експерта, одночасно зі скороченням можливостей для вивезення продукції зростають світові ціни на зерно. Однак, як стверджує Гардус, російські виробники скористатися цим не можуть, оскільки відчувають складнощі з експортом.

«Ціна на європейську пшеницю на ф'ючерсах уже зросла приблизно на 4%. Але самі російські сільгоспвиробники цього не відчують. Адже через військову ситуацію вони змушені здавати зерно все дешевше і дешевше, тому що його немає чим вивозити», – сказав Максим Гардус.

Чи є в Росії альтернативні шляхи постачання Криму

Коментуючи заяву президента Росії Володимира Путіна про створення нової системи постачання нафтопродуктів до анексованого Криму, Гардус висловив сумнів у створенні принципово нових маршрутів. За його словами, всі можливі шляхи постачання вже використовуються й одночасно залишаються вразливими.

«Електронною поштою відправити? Чи створити телеграм-канал, у якому будуть фотографії нафтопродуктів? Дуже важко вигадати щось нове. Є сухопутний шлях. Сухопутна траса з Маріуполя до Криму. Нова траса, зовсім нова. Нею зараз водії їздити не дуже хочуть. Там нещодавно навіть були експерименти українських пранкерів. Вони намагалися заманити російських водіїв перевозити пальне. Вони не хочуть», – сказав Максим Гардус.

Експерт перерахував існуючі варіанти доставки пального – автомобільні перевезення, залізницю, поромне сполучення та морські танкери. За його словами, кожен із цих маршрутів уже обмежений у результаті ударів ЗСУ.

«Залізниця проходить Керченським мостом. Але ним пальне вже 2-3 роки не перевозять після того, як влучили в цистерни з пальним. Почалася сильна пожежа, і залізничне полотно мосту було пошкоджено. Далі залишається море. На морі є пороми. Вони йдуть до Керчі. Крім того, нафтовий термінал є у Феодосії. Наскільки я розумію, вже понад половину поромів пошкоджено. Тобто поромами вже не повезеш. Там, здається, з непошкоджених поромів залишилося два», – сказав Максим Гардус.

За словами експерта, постачання пального морськими танкерами також стає все більш ризикованим. Він вважає, що в цих умовах знайти новий надійний спосіб забезпечення півострова буде складно.

«Уже понад 100 танкерів згоріло. У Росії дуже багато танкерів, але це не нескінченна кількість. Якщо їх по десятку на добу топити чи пошкоджувати, вони закінчаться. Ми бачимо, що всі шляхи можуть бути уражені. Тобто вигадати тут щось нове навряд чи вийде», – сказав Максим Гардус.

Окремо експерт прокоментував можливість будівництва трубопроводу через Керченську протоку. На його думку, реалізувати подібний проєкт у нинішніх умовах уже неможливо.

«Це потрібно було робити у 2022 році або до 2022 року, коли в України було набагато менше засобів ураження. Зараз тим, хто спробує це зробити, теж прилетить. Ні, це фантастика. Потрібно було робити разом із мостом із Краснодарського краю ще тоді. Зараз уже не вийде», – сказав Максим Гардус.

При цьому, зазначає Гардус, експорт зерна та нафти – важливі статті доходів Росії. На його думку, подальші обмеження експорту можуть посилити вже існуючі бюджетні проблеми. За його даними, річний дефіцит російського бюджету в розмірі 4 трильйонів був перевищений ще у травні й досяг 5 трильйонів. А у другому півріччі, упевнений експерт, він може стати ще більшим.