Атаки біля берегів країн НАТО: чому в Чорному морі знову горять цивільні судна

Рятувальне судно Румунії біля ураженого судна Khoryv у Чорному морі, 23 жовтня 2026 року

Країни НАТО посилили розвідку Чорноморського регіону в західній частині моря, де проходить «зерновий коридор». Водночас морські дрони продовжують атакувати і топити на цьому маршруті цивільні судна, а російські військові блогери та експерти закликають атакувати літаки Північноатлантичного альянсу та «закрити» порти Румунії й Болгарії. Крим.Реалії розбиралися в тому, що відбувається, та з'ясовували можливі наслідки.

Два тижні тому в НАТО заявили, що розвідувальну діяльність у Чорноморському регіоні буде посилено. Це сталося через регулярні інциденти з атаками на торговельні судна поблизу Болгарії та Румунії. Північноатлантичний блок планує скерувати в регіон додаткові засоби для контролю ситуації та збору інформації, заявила речниця альянсу Еллісон Гарт – про це повідомило видання Sky News 20 жовтня.

За минулий час інтенсивність польотів розвідувальної авіації над Чорним морем зросла, водночас безекіпажні катери майже щодня атакують цивільні судна в західній частині морської акваторії.

«Посейдон» та інші

Після оголошення про посилення розвідки над Чорним морем фіксувалися літаки, яких не було на цьому театрі воєнних дій від лютого нинішнього року.

Так, за даними моніторингових пабліків, 26 жовтня над узбережжям Румунії та її територіальними водами працював літак далекого радіолокаційного виявлення та управління Gulfstream G550 AEW ВВС Італії.

Також із 26 жовтня біля берегів Болгарії та Румунії майже щодня чергує морський патрульний протичовновий літак Boeing P-8A Poseidon ВМС США. Зазвичай польоти здійснюються ввечері та в нічний час.

Його основне призначення – це розвідка, виявлення та знищення підводних човнів противника
Капітан 3-го рангу запасу

«Патрульний літак «Посейдон» створений на базі «Боїнга-737», на озброєнні ВМС США перебуває з 2012 року. Його основне призначення – це розвідка, виявлення та знищення підводних човнів противника у районах патрулювання, а також участь у протикорабельних і рятувальних операціях. «Посейдон» може нести торпеди, протикорабельні ракети «Гарпун» та інше озброєння, скидати й відстежувати гідроакустичні буї», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України.

Морський патрульний літак Boeing P-8A Poseidon ВМС США

P-8 Poseidon, крім засобів для виявлення кораблів і підводних човнів, здатний також вести розвідку. Наприклад, він обладнаний радаром AN/APY-10, який, за непідтвердженою інформацією (практично всі дані про цей літак засекречені), здатний «бачити» цілі з ефективною площею розсіювання в 1 квадратний метр.

«Посейдон» також оснащений чутливим сенсором радіоелектронного випромінювання AN/ALQ-240. Максимальна дальність ведення ELINT-розвідки, за неофіційною інформацією, становить понад 900 кілометрів.

Під його контролем – уся зона судноплавства від Босфору і до портів Одеси
Капітан 3-го рангу запасу

«Раніше, до лютого нинішнього року, «Посейдон» прилітав з авіабази НАТО Сігонелла на острові Сицилія та вів розвідку з повітряного простору над територією Румунії. Зараз цей літак базується на авіабазі поблизу болгарського міста Варна, а розвідувальну діяльність веде, перебуваючи над морем, на відстані до 50-70 кілометрів від берегової лінії Болгарії та Румунії. Під його контролем – уся зона судноплавства від Босфору і до портів Одеси», – пояснив колишній військовий розвідник.

Крім того, продовжує вести розвідку над усією акваторією Чорного моря американський літак радіоелектронної розвідки Bombardier ARTEMIS II, а морські патрульні літаки ATR P-72 MPA ВМС Туреччини контролюють зону судноплавства поблизу протоки Босфор і вздовж турецького узбережжя до мису Синоп.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Не лише для захисту суден»: навіщо НАТО посилює розвідку в Чорному морі і що це дає ЗСУ

Атакують із Криму?

Як повідомляє румунський сайт Digi24, за 13 морських миль (близько 24 кілометрів) від берегів Румунії у Чорному морі вранці 23 жовтня дрон атакував універсальне вантажне судно Khoryv. Згідно з даними сервісу MarineTraffic, воно йшло з турецького порту Ереглі до румунського порту Суліна під прапором Коморських островів.

Пізніше судно затонуло, випливає з відео, опублікованого міністерством внутрішніх справ Румунії.

28 жовтня три морських безпілотники атакували контейнеровоз біля узбережжя Болгарії, повідомив міністр оборони країни Димитр Стоянов, про що писало агентство Novinite.

Судно, ідентифіковане Maritime.bg як CONTSHIP JET, ходить під ліберійським прапором. Воно вийшло з Хайфи і прямувало до Констанци.

За даними болгарської влади, контейнеровоз був уражений трьома морськими дронами у виключній економічній зоні Болгарії, за межами її територіальних вод. Влада отримала попередження про можливу атаку від французького патрульного літака, але запобігти удару не змогла. Хто запустив безпілотники, наразі невідомо.

Контейнеровоз затонув 29 жовтня.

Контейнеровоз у морі. Ілюстративне фото

Водночас Міноборони РФ чи не щодня повідомляє про ураження суден, які нібито доправляють вантажі для ЗСУ.

Так, у повідомленні від 30 жовтня йдеться про те, що внаслідок удару уражено «в акваторії Чорного моря – морське судно типу «суховантаж», яке доправляло до порту «Одеса» військове майно та вантажі подвійного призначення для ЗСУ».

Якщо для ударів по суднах використовують БпЛА, то їх із великою ймовірністю запускають з анексованого Криму – це найближча точка
Капітан 3-го рангу запасу

У понеділок, 2 листопада, російське військове відомство повідомило: «На переході морем за 58 кілометрів на південь від Одеси уражено морське судно типу «суховантаж», що доправляло вантажі, призначені для ЗСУ».

Якими видами зброї завдано ударів, Міноборони Росії не уточнює.

«Якщо для ударів по суднах використовують БпЛА, то їх із великою ймовірністю запускають з анексованого Криму – це найближча точка. Відстань до територіальних вод Румунії – 250-300 кілометрів, до Болгарії – на сотню кілометрів більше. Якщо ж для атаки використовують безекіпажні катери, то Кримський півострів є найзручнішою базою з тих самих міркувань. Можуть запускати й з Новоросійська, але тоді відстань становитиме 700-800 кілометрів, що підвищить імовірність раннього виявлення морських дронів на переході та дасть час для оповіщення екіпажів суховантажів і вжиття заходів», – вважає капітан 3-го рангу запасу.

На початку вересня український моніторинговий проєкт CyberBoroshno, проаналізувавши супутникові знімки, повідомив, що на березі озера Донузлав у Криму, поблизу селища Новоозерне, росіяни побудували елінги, ймовірно призначені для зберігання БЕК.

Вони побудували дрон-порт у Новоозерному, це західна частина Криму. Там можуть базуватися одночасно близько 20 дронів
Андрій Риженко

Наприкінці жовтня Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу, заступник начальника штабу Військово-морських сил ЗСУ у 2004-2020 роках, в ефірі Radio NV заявив, що ключовою стратегічною метою Росії є перерізання шляхів постачання до портів Одеси та Дунаю.

«Вони побудували дрон-порт у Новоозерному, це західна частина Криму. Там можуть базуватися одночасно близько 20 дронів. Ці дрони дуже легко, навіть зараз в осінньо-зимовий період, можуть досягти західного узбережжя Чорного моря. І протягом останніх двох тижнів судна справді дуже активно зазнають пошкоджень та навіть знищуються», – наголосив Риженко.

Андрій Риженко

«Закрити» НАТО в портах?

На факти ураження цивільних суден біля територіальних вод Болгарії та Румунії реагують російські військові блогери й експерти.

«Кого шукав американський «Посейдон»? Швидше за все, російські безекіпажні катери (БЕКи). Річ у тім, що Росія розгорнула справжнє полювання за українським «тіньовим флотом», за допомогою якого Київ намагається вивозити своє зерно. Контрабандистів б'ють без будь-якого жалю. Пошкодження суховантажу Chelsea-3 свідчать, що для атак застосовують не лише БпЛА, а й БЕКи. І це логічно: морський дрон несе набагато більше вибухівки», – пише Влад Шлепченко, військовий оглядач російського телеканала «Царьград».

Як показали удари по суховантажах поблизу територіальних вод цих країн, зробити з активністю російських реактивних дронів ніхто й нічого не може
Владислав Шуригін

Військовий блогер Кирило Федоров пропонує завдавати ударів по літаках НАТО, якщо ті почнуть знищувати російські морські дрони. «Також за останні місяці були залучені безекіпажні катери, які дозволили не просто виводити з ладу, а й топити підсанкційні судна. Один із таких і зафільмував французький літак під час останньої атаки. Цілком імовірно, що надалі авіацію НАТО залучать для знищення морських дронів, як це вже відбувається з повітряними безпілотниками. А якщо по дронах стріляють, то й вони можуть же стріляти у відповідь?» – написав він.

Ще далі пішов у своїх міркуваннях російський журналіст і військовий експерт Владислав Шуригін – він припускає, що Росія може «закрити» порти Болгарії та Румунії.

«Технічна можливість для цього є. Як показали удари по суховантажах поблизу територіальних вод цих країн, зробити з активністю російських реактивних дронів ніхто й нічого не може», – стверджує експерт.

Також Шуригін пропонує запустити морські міни, які через природні течії Чорного моря дрейфуватимуть у бік Румунії та Болгарії. Але й на цьому експерт не зупиняється.

«Сучасні комерційні судна критично залежать від супутникової навігації (GPS) та системи ідентифікації (AIS). Потужне радіоелектронне пригнічення здатне спотворювати координати, уводити балкери на мілини або в мінні поля, а також робити величезні судна «сліпими» одне для одного у вузьких фарватерах», – пропонує Шуригін.

«Усе, що кажуть російські військові блогери і так звані експерти, розраховано на внутрішню аудиторію та призначено для підняття градуса ура-патріотизму. Жодна офіційна особа в Росії подібні висловлювання не повторить. Болгарія та Румунія є членами блоку НАТО, на їхній території розташовані військові бази альянсу, і заходи реагування вживатимуться відповідно до статуту цього військово-політичного союзу», – зазначив у коментарі Крим.Реалії колишній український військовий розвідник.

Сергій Коваль – псевдонім фрилансера RFE/RL, який пише під цим іменем із міркувань безпеки

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Закон Грема» і Чорне море: чи вдарять нові санкції США по нафтовому експорту Росії?