Російська влада анексованого РФ Криму стверджує, що труднощі, з якими зіткнулася економіка Криму з початку літа цього року, не призвели до значних втрат, але реальна ситуація свідчить про інше – кримський бізнес переживає небачену в цьому столітті кризу. Детальніше читайте в матеріалі Крим.Реалії.
За інформацією Міністерства економіки російського уряду Криму, «близько 35% валового регіонального продукту в анексованому Криму припадає на малий бізнес, який здатний швидко адаптуватися до нових умов і викликів». У відомстві запевняють, що «вжиті антикризові заходи, зокрема на федеральному рівні, забезпечують стабільне функціонування економіки республіки».
Згідно з даними російської влади Криму, станом на серпень 2026 року в республіці було зареєстровано 88 745 суб’єктів малого та середнього підприємництва, що на 3,4% більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Кількість самозайнятих громадян зросла на 14,7% і перевищила 200,9 тис. осіб. У результаті рівень безробіття в республіці за травень-липень 2026 року нібито становив 2,1%, що нижче за середньоросійські значення (по сусідній Росії – 2,2%).
Цього літа «у зв’язку з обставинами, що склалися на прикордонних територіях», Указом російського глави Криму від 26.06.2026 №210-ув на території анексованого Криму «до особливого розпорядження запровадили техногенну надзвичайну ситуацію регіонального характеру регіонального рівня реагування».
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов визнає наявність труднощів в економіці анексованого Криму.
Володимир Константинов
Найскладніше завдання, яке ми ставимо перед усією командою влади, – зберегти економіку та робочі місцяВолодимир Константинов
«Ворог прагнув ізолювати Крим. Йому вдалося завдати шкоди нашій транспортній і паливній системам, економіці, але своїх цілей він так і не досяг. Ізоляції не вийшло… Подолання всіх наслідків військових дій ще попереду. Найскладніше завдання, яке ми ставимо перед усією командою влади, – зберегти економіку та робочі місця», – заявляє Константинов.
Тим часом у Криму продовжують зупиняти свою роботу не лише малі підприємства, а й локомотиви кримської економіки. Наприклад, через гострий дефіцит пального, вимкнення електроенергії та колапс логістики згорнуло свою роботу найбільше тепличне виробництво на півострові – тепличний комбінат «Білогірський». Поблизу Білогірська призупинили роботу одного з найбільших гірничих кар’єрів. Величезних збитків зазнають кримські аграрії.
Російська влада повідомляє, що «вплив зовнішніх факторів спричинив зупинку виробничого процесу Армянського Філіалу ТОВ «Титанові Інвестиції». З 17 липня цього року структурні підрозділи підприємства переведені на режим простою з причин, що не залежать від роботодавця і працівника». До анексії Криму Росією завод «Титан» в Армянську був найбільшим промисловим підприємством Кримського півострова, на якому працювало понад п’ять тисяч осіб.
Легше закритися, ніж працювати собі на збитокКримський громадський діяч
У коментарі Крим.Реалії один із сімферопольських громадських діячів розповів, що для багатьох кримських підприємців зараз легше закрити бізнес, ніж продовжувати працювати.
«Влада повідомляє про підтримку бізнесу в цей кризовий час, не забуваючи організовувати чергові фотовиставки про «велику роль малого бізнесу», але в реальності за таких тривалих вимкнень електрики та дороговизни пального вести бізнес стає для багатьох нерентабельним: легше закритися, ніж працювати собі на збиток», – прокоментував ситуацію громадський діяч на умовах анонімності.
Фотовиставка «Велика роль малого бізнесу». Сімферополь, вересень 2026 року
За інформацією одного з жителів Бахчисарайського району, ім’я якого редакція не називає з міркувань безпеки, великий кар’єр біля села Поштового практично зупинив свою роботу з серпня.
Кар’єр біля села Поштового Бахчисарайського району Криму, серпень 2026 року
Активіст із Сімферополя на умовах анонімності повідомив Крим.Реалії, що кар’єр з видобутку будівельних матеріалів на південній околиці кримської столиці також зупинив свою роботу з кінця літа.
Кар’єр біля південної околиці Сімферополя, серпень 2026 року
Кримчани пишуть, що афілійований із владою великий будівельний бізнес, користуючись кризовою ситуацією, розширює свої можливості на узбережжі шляхом знищення давньої курортної інфраструктури.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Від краю прірви недалеко». Як паливно-енергетичний локдаун ударив по різних сферах Криму«Дійсно, скоро залишиться один санаторій у Євпаторії – решту закривають, банкрутять, продають і зносять. Зникають робочі місця та лікувальна база. Про здоров’я нації залишилися лише розмови. Вирубують на цих територіях багаторічні дерева й забудовують апартаментами, збільшуючи навантаження на зношені мережі», – пише у коментарі до допису спікера російського парламенту Криму кримчанка Галина Волкова.
Загалом у Криму знижується рівень життя населення, що викликає занепокоєння кримчан.
Ціни зростають, на відміну від зарплатКримчанка Світлана
«Складається безглузда ситуація. Уперше в житті перед виходом на роботу з відпустки, у серпні, довелося брати кредит на ... їжу (соромно сказати!)! Небагато, але це сталося! Якщо з 1 жовтня піднімуть тарифи на комунальні платежі, постане нагальне питання: або ходити голодним, але без боргів, або в боргах, як у шовках, зате більш-менш ситим. Я і чоловік працюємо, обоє бюджетники. Вважаю цю ситуацію абсолютно нездоровою, ненормальною! Ціни зростають, на відміну від зарплат», – пише кримчанка Світлана.
Проросійський блогер Степан Кіскін із Сімферополя впевнений, що економічні проблеми в Криму здебільшого пов’язані з малою ефективністю управлінської вертикалі російської влади.
Степан Кіскін
«У Криму давно назріла необхідність переорієнтації на справжні професійні кадри замість пустословів, які гарно говорять», – упевнений Кіскін.
Загострення економічної кризи в Криму сталося з кінця травня цього року після нарощування успішних ударів Сил оборони України по паливно-енергетичній та логістичній інфраструктурі Кримського півострова. Ситуація виявила нездатність російської влади забезпечити захист цієї інфраструктури.
Павло Кривошеєв – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки