Чергові незаконні розкопки тривають в анексованому РФ Криму. Біля села Рідне під Севастополем виявили раніше невідому середньовічну фортецю, а в Байдарській долині під час дослідження траси майбутнього газопроводу виявили дев’ять важливих археологічних об’єктів.
Раніше невідома фортеця
Учені підконтрольного РФ Севастопольського держуніверситету виявили раніше невідомий ісар – середньовічну фортецю, повідомляє пресслужба вишу.
«Археологічна карта південно–західного Криму поповнилася сенсаційною знахідкою. На території Балаклавського району Севастополя, в околицях села Рідне, вчені Севастопольського державного університету виявили раніше невідоме середньовічне укріплення (ісар) XIII–XV століть, яке отримало назву «Ісарджиклар». Зазначимо, що нові ісари – малі візантійські фортеці – не виявляли в Криму з середини минулого століття», – йдеться в повідомленні.
Як пояснюється, ісар у XV столітті входив до переліку укріплень князівства Феодоро. Довгий час ці об’єкти залишалися маловивченими. І навіть попри те, що деякі з них давно відомі, надійних археологічних датувань практично не існувало.
Розвалини середньовічної фортеці «Ісарджиклар» поблизу села Рідне під Севастополем. Фото з офіційного сайту Севастопольського держуніверситету www.sevsu.ru
«Об’єкт [«Ісарджиклар»] унікальний. У нього по-своєму організовано оборонний простір і те, як він захищає цю територію, як виконана фортифікація. Ось у цьому об’єкті конкретно дві вежі. Він уже цим, загалом, відрізняється від більшості укріплень, де була тільки одна вежа», – наводяться в повідомленні слова заступника директора з наукової роботи Інституту історії та археології Візантії та Причорномор’я СевДУ Сергія Бочарова.
Уточнюється, що на території ісару раніше проведено перші розвідувальні роботи. Площа фортеці становить 0,9 гектара, вона по всьому периметру була захищена стінами з бутового каменю, скріпленого будівельним розчином. В основі кладки трапляються масивні камені висотою до 0,8 м і шириною до 0,5 м, а збережені ряди кладки досягають висоти 0,2-0,5 м. Особливу увагу привертають фундаменти двох прямокутних веж, розташованих з південно–східного боку.
Масові знахідки в околицях Севастополя
Під час прокладання газопроводу в Байдарській долині виявили дев’ять археологічних пам’яток.
Як випливає з акта російської державної історико–культурної експертизи, оприлюдненого в січні 2026 року, траса газопроводу «Газифікація Байдарської долини та ПБК, 2-га черга» проходить через території дев’яти виявлених археологічних об’єктів.
Діапазон знахідок в археологічних пам’ятках у Байдарській долині – від крем’яних знарядь до середньовічних скляних виробів. Скріншоти сторінок акта російської державної історико-культурної експертизи із сайту uookn.sev.gov.ru
Серед зафіксованих об’єктів – багатошарові поселення «Рідне 1» та «Рідне 2», розташовані на схилах хребта Кара-Баїр. Тут археологи виявили культурні шари завтовшки до двох метрів із фрагментами ліпної та гончарної кераміки, металевими виробами та крем’яними знаряддями праці. За оцінками фахівців, люди жили тут від ранньої залізної доби і аж до Нового часу.
Пам’ятка – «Рідне, поселення 3» – була виявлена на південно-західному схилі гори Зибук-Тепе. Зафіксовано сліди терасованої забудови та фрагменти амфор і піфосів, що вказують на господарську діяльність у середньовічний період.
У поселеннях Чамни-Озенбаш II та III – на одному з них збереглися підпірні стіни й тераси – ознаки розвиненого землеробства, на іншому знайдено залишки водоводів, фрагменти амфор та залізний ніж ранньосередньовічного часу. Ці пам’ятки пов’язують з історичними селами, що існували тут до кінця XVIII століття.
Залишки давніх стін у лісі в Байдарській долині під Севастополем
Курганні могильники Хлама 1 і Хлама 2 розташовані між селами Рідне та Передове, уздовж старої дороги XIX століття. Це класичні для Криму кургани – насипи над похованнями, виявлені ще у 2018 році при першій археологічній розвідці траси газопроводу. Повних розкопок тут не проводили, проте фахівці підтвердили, що насипи збереглися, і наголосили на потребі провести охоронні роботи на ділянках перетину з комунікаціями.
За незаконні розкопки передбачено покарання
Тільки 2025 року до Єдиного державного реєстру пам’яток історії та культури народів Росії під контроль РФ російська влада Криму внесла 79 об’єктів культурної та археологічної спадщини.
При цьому, згідно з Гаазькою конвенцією про захист культурних цінностей, щодо окупованої території заборонено «будь-яке незаконне вивезення, вилучення або передачу права власності на культурну цінність; будь-які археологичні розкопки, якщо тільки це не потрібно виключно для охорони, обліку або збереження культурної цінності».
Олександр Бутягін
На початку грудня в Польщі був затриманий російський археолог Олександр Бутягін, який проводив розкопки в анексованому Росією Криму. Археолога затримали на підставі міжнародного ордера на арешт, виданого Україною.
Учений керував роботами Мірмекійської археологічної експедиції в Криму з 1999 року. Але з 2014-го року його робота стала незаконною.
Україна підозрює Бутягіна в незаконному проведенні розкопок на об’єкті культурної спадщини в Керчі. За версією слідства, після анексії Криму Бутягін як керівник Мірмекійської археологічної експедиції Ермітажу, не маючи жодних дозвільних документів від компетентних органів України, незаконно проводить розкопки на об’єкті культурної спадщини – у «Давньому місті Мірмекій» у Керчі.
Олександр Бутягін (праворуч) під час розкопок на території Мірмекіона в анексованому Криму в 2014 році. Скріншот сторінки сайту hermitagemuseum.org
В Офісі генпрокурора України заявили, що російський археолог своїми діями «фактично здійснює руйнування об’єкта національного значення, що охороняється законом».
Зараз у Польщі Окружний варшавський суд розглядає справу про екстрадицію в Україну російського археолога Олександра Бутягіна. Він не визнає своєї провини, відкидає можливість екстрадиції та заявляє, що отримував дозволи на розкопки від влади РФ. Отримати такі дозволи від України він не намагався.
Багато чого залежить від того, чи закінчиться ця справа реальним покаранням, каже старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
Евеліна Кравченко
«Це дуже важливо для нас і взагалі важливо і для науки, і для міжнародного права. Тобто порушувати закон заради пропаганди «величі російської науки», яку вони поширюють, уже буде неможливо», – наголосила археологиня.
Але навіть арешт Бутягіна в Польщі показовий сам по собі, упевнена вона.
«Я думаю, що навряд чи решта російських археологів захочуть приєднуватися до Бутягіна у слідчих ізоляторах Євросоюзу і збільшити собі й так велику кількість проблем, які вони самі створили розкопками в Криму», – додала Евеліна Кравченко.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Завод на місці давнього поселення: Росія знищує сліди таврів у Севастополі