Кримський рік нездійснених очікувань. Скільки в Криму мега–будівництв так і залишилися незавершеними, всупереч обіцянкам російської влади

Будівництво в Севастополі історико-археологічного парку на території давнього Херсонеса (фото ілюстративне)

З року в рік російська влада розповідає про «майбутнє Криму» та запуск численних нових великих проєктів «уже до кінця поточного року». І щоразу під кінець року з'ясовується, що основна частина обіцяних об'єктів усе ще на рівні земляних робіт, але вже наступного року «точно добудують». Які масштабні будівництва кримчанам обіцяли завершити у 2025 році, але так і не впоралися – читайте в цьому матеріалі.

Близько, але все далі: російська

«Парламентская газета», яка є друкованим органом Федеральних зборів РФ, у статті «Що відбуватиметься в Криму у 2025 році» запевняла, що до кінця року на Кримському півострові побудують нові набережні, лікарні та школи, а також відреставрують старовинні палаци. Спойлером зазначимо, що нічого з цього не сталося.

Причому історія з «реставрацією» палаців виявилася однією з найтриваліших. Наприклад, за Воронцовський палац взялися ще у 2020 році й, попри ковід, уже у 2021 влада повідомила, що «ремонтно-реставраційні роботи у Воронцовському палаці ведуться з випереджальними термінами».

Випередити, щоправда, не вийшло, і через три роки влада заявила, що «ремонт Воронцовського палацу в Криму близький до завершення». Однак через пів року виконання робіт усе ще залишалося на рівні 95 відсотків, а ще через пів року прийшла ясність – завершать до кінця 2025 року. Коли ж і цей термін добіг кінця, з'ясувалося, що залишилася «дрібниця» – відреставрувати головну парадну кімнату. Закінчити збираються наступного року.

Воронцовський палац, Алупка, Крим (архівне фото)

Ще більш показовими виглядають роботи на території Ханського палацу в Бахчисараї, який зазанає «реконструкції» з 2017 року. Наприкінці минулого року підконтрольний РФ глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) написав, що на території музею завершили реставрацію 12 із 16 об'єктів ансамблю. У році, що минає, пропагандисти знову відзвітували, що із 16 об'єктів архітектурного ансамблю 12 уже завершені. Закінчувати реконструкцію поки не поспішають – у жовтні її продовжили до кінця 2026 року і збільшили кошторис на пів мільярда рублів, а потім вирішили, що краще не поспішати, і перенесли кінець робіт на 2027 рік.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Що буде з палацами Криму після «реставрації»?

Усе згідно з графіком

З новими набережними теж не залагодилося. Розібрану два роки тому набережну в Коктебелі деякі оптимісти очікували побачити в оновленому форматі вже у 2024 році. Однак незабаром місцеві чиновники внесли ясність: «25 травня 2025 року будівельна компанія має зняти паркани і люди зможуть гуляти новою набережною», – заявляв відповідальний за Коктебель співробітник Феодосійської міської адміністрації Олександр Бєлін. Але за тиждень до призначеного терміну він запевнив, що всі роботи йдуть згідно з графіком і завершаться до листопада 2025 року.

Набережна Коктебеля, жовтень 2018 року (архівне фото)

Коктебельці «захопилися», що через будівництво замість одного курортного сезону пропустять як мінімум два. А в серпні з'ясувалося, що набережна готова трохи більше ніж на половину, але ще треба поставити підпірні стіни, прокласти системи водовідведення, вимостити все плиткою і змонтувати секції труб глибоководного випуску. При цьому глава російського уряду Криму Юрій Гоцанюк чомусь був упевнений, що це реально виконати за чотири місяці року, що минає. Потім він передумав і заявив, що об'єкт «відкриють до сезону наступного літа».

Аналогічним чином Таврійську набережну в Балаклаві планували відкрити ще у 2024 році, але коли рік закінчився, то з'явився новий термін – пообіцяли, що «відкриють до сезону наступного літа». Коли прийшло те саме літо, російський очільник Севастополя Михайло Развожаєв уточнив, що набережна відкриється «наприкінці літа». Наприкінці літа вона не відкрилася, а в листопаді будівельники бадьоро доповіли, що планують спочатку провести різні комунальні комунікації загальною протяжністю 49 кілометрів, а потім укладати плитку. Новий заявлений термін завершення робіт – у грудні наступного року.

Набережна Назукіна в Балаклаві, січень 2022 року (архівне фото)

«З деякими затримками»

Обіцяних шкіл із лікарнями кримчани цього року теж не побачили. Ось уже кілька років російська пропаганда розповідає про будівництво двох нових поліклінік у Сімферополі. Спочатку їх обіцяли добудувати у 2024 році. Потім – у першому кварталі 2025.

Нещодавно підконтрольний РФ глава Криму Сергій Аксьонов запевнив, що все готово, але працювати установи почнуть тільки в січні 2026 року. При цьому він лаконічно додав, що «будівництво йшло з деякими затримками».

Також із «деякими затримками» в Бахчисараї так і не змогли добудувати цього року маленьку школу на шістсот осіб. Багатостраждальну школу ніяк не закінчать уже майже 9 років – це один із рекордних довгобудів кримської програми соціально-економічного розвитку. Утім, рекорд точно обіцяє бути побитим, оскільки на середину року російський мінбуд пред'явив інформацію про завершення земляних робіт, заливку фундаменту та зведення несних конструкцій. Загальна готовність об'єкта була тоді оцінена у 30 відсотків. Відтоді жодної інформації про успішне завершення будівництва не надходило.

Як реставрують Ханський палац у Бахчисараї. Бахчисарай, вересень 2024 року (архівне фото)

Навіть «скріпи» не допомагають

Проблеми з тайм–менеджментом виникли не лише в інфраструктурних, а й у російських проєктах, таких як створення культурного кластера на мисі Кришталевому. Будівництво велося з 2018 року і було «на фінішній прямій» ще в середині минулого року. Але в листопаді 2025 року, як виявилося, до фінішу ще далеченько і «триває будівництво 24/7». Ключовий об'єкт – театр опери та балету – закінчать не раніше 2026 року, а завершення будівництва галереї мистецтв, анонсоване Развожаєвим на кінець цього року, поки так і не відбулося. Його повноцінну роботу обіцяють запустити з травня наступного року.

Також не відбулося і заплановане цього року відкриття оновленої Панорами першої оборони Севастополя. Ще пару років тому директор Музею–заповідника героїчної оборони і визволення Севастополя Михайло Смородкін заявив, що цей проєкт «не застрягне», як реконструкція Історичного бульвару, і точно завершиться у 2025 році. А вже в червні цього року реставратори заявили, що не збираються закінчувати раніше кінця 2026 року.

Будівельний паркан на мисі Кришталевому вздовж вулиці Капітанської. Севастополь, жовтень 2021 року (архівне фото)

НаКОСячили

Проблема очищення і скидання каналізаційних стоків у Криму була актуальною з моменту його перетворення на всесоюзну оздоровницю. З моменту захоплення Криму російська влада багаторазово заявляла, що вирішить цю проблему. Але тільки у 2021 році генеральний директор підприємства «Вода Криму» Максим Новик анонсував, що всі каналізаційні очисні споруди (КОС) у прибережних містах Криму реконструюють або побудують до 2025 року. За даними інвестиційно-будівельного управління, йшлося про фінансування будівництва 24 КОС.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Єдиний дерибан» у Криму: як працює схема

Два роки по тому в російському уряді Криму впевнено підтверджували, що на півострові «йде будівництво та реконструкція 24 об'єктів каналізаційно-очисних споруд на суму 48 мільярдів рублів, із терміном реалізації до 2025 року». Голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк особисто виїжджав на будмайданчики трьох КОС і стверджував, що все йде за графіком, об'єкти будуть здані вчасно. Із трьох об'єктів, на яких був тоді Гоцанюк – два і сьогодні продовжують залишатися на «високому рівні» готовності. І тільки одні очисні ледь встигли відкрити до кінця року, що минає, відставши від графіка всього на пару років.

Загалом підсумок п'ятирічки будівництва «очисних» підбив підконтрольний Кремлю перший заступник міністра будівництва та архітектури Криму Олександр Рєзніков, який констатував, що плани вдалося реалізувати тільки на чверть, а решта об'єктів розподілені «на наступні роки, аж до 2030–го».

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Візуалізація злочину». Російські фортифікації на об'єктах культурної спадщини Криму

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.