«Люди бояться про це говорити». Як воєнні витрати Росії впливають на повсякденне життя кримчан

Падіння доходів і рівня життя в Росії. Колаж

Російський очільник Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) визнав скорочення бюджетного фінансування та перехід до «ручного управління» на анексованому Кримському півострові. Водночас воєнні витрати Росії цього року можуть досягти 17 трлн рублів – це майже на 40% більше, ніж спочатку закладали в бюджет.

Що чекає на економіку Кримського півострова у зв'язку з постійним зростанням витрат на продовження російської агресії проти України? Як це може позначитися на ситуації в Криму? Що зараз є критичним для економіки РФ і яку роль відіграють безперервні українські удари по російських НПЗ?

Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Денисом Чистіковим, заступником Постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим, та Іллею Несходовським, військовослужбовцем ЗСУ, позаштатним експертом Мережі захисту національних інтересів «АНТС» і експертом з економічних питань.

Ручний режим і скорочення лімітів

В анексованому Криму обмежили бюджетне фінансування через збільшення витрат Росії на оборону та безпеку. За словами російського очільника Криму Сергія Аксьонова, ресурсів недостатньо, тому рішення з окремих бюджетних питань доводиться ухвалювати в «ручному режимі» – «індивідуально, а не системно».

Водночас Аксьонов визнав, що в багатьох містах і районах робота місцевих адміністрацій перебуває на вкрай низькому рівні. Жителі скаржаться на роботу комунальних служб, громадського транспорту, стан доріг і покрівель. Повторні звернення, за його словами, переважно пов'язані з тим, що чиновники не вживають необхідних заходів. Самих керівників адміністрацій кримських регіонів він звинуватив у байдужості, небажанні розбиратися в проблемах, а іноді – у прямому обмані.

У зв'язку з великими витратами на спеціальну військову операцію деякі наші програми скорочені
Сергій Аксьонов

Аксьонов не уточнив розмір лімітів і те, які сфери постраждали від скорочення фінансування. Однак із його слів стало зрозуміло, що станом на 9 жовтня люди, які залишалися без електрики понад дві доби, ще не отримали обіцяних компенсацій.

«У зв'язку з великими витратами на спеціальну військову операцію деякі наші програми скорочені. Є обмеження щодо лімітів фінансування на цей рік. Ми домовилися, що сприймаємо це як вимушений захід, оскільки коштів не вистачало на потреби оборони та безпеки… У будь-якому разі ми в ручному режимі ухвалюємо відповідні рішення індивідуально, а не системно, оскільки наразі ресурсів недостатньо», – заявив Аксьонов на нараді з питань роботи зі зверненнями громадян.

Сергій Аксьонов

У вересні підконтрольні російській владі кримські ЗМІ повідомляли, що російський уряд виділив анексованому Кримському півострову три мільярди рублів із резервного фонду на соціальні витрати у 2026 році. Які саме витрати покриють цими коштами, у повідомленні не уточнювали.

Крім того, з цього резервного фонду Криму виділили понад два мільярди двісті мільйонів рублів на часткову компенсацію витрат підприємств і підприємців на оплату праці. Допомогу нібито зможуть отримати роботодавці, які запровадили режим простою для понад шести тисяч працівників.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Ані світла, ані грошей: у Криму місяцями чекають компенсацій за енергокризу, спричинену ударами ЗСУ

Пріоритети вже не ті

Анексований Крим завжди був дотаційним і фінансувався з російського федерального бюджету, каже заступник Постійного представника президента України в АР Крим Денис Чистіков.

Якщо раніше федеральна влада могла обмежувати й скорочувати соціальні витрати в російських регіонах, то цього разу черга дійшла і до Кримського півострова, зазначає Чистіков.

«У них є певна стратегія щодо того, які регіони обмежувати. Це Далекий Схід, потім невеликі міста. Поки що вони уникають обмежень у великих містах і Чечні. Але Крим уже відійшов від пріоритетів, ми це бачимо», – сказав Денис Чистіков.

Денис Чистіков

Ще однією ознакою нестачі російських коштів Чистіков називає проведення «націоналізації». За його словами, цей механізм існував із 2015 року, однак активно застосовувати його почали після 2022 року.

Пансіонати та комплекси, які використовувалися для відпочинку росіян, цього року не функціонували
Денис Чистіков

У 2023 році кошти від такого майна вже спрямовували на покриття бюджетного дефіциту.

Ще одне з джерел наповнення бюджету – рекреаційна сфера. Але в поточному році курортний сезон на півострові було зірвано.

«Пансіонати та комплекси, які використовувалися для відпочинку росіян, цього року не функціонували. Через це вони також не змогли поповнити республіканський бюджет, що ускладнило утримання окупованих територій», – сказав Денис Чистіков.

Феодосія та феодосійські пляжі без туристів у розпал курортного сезону, липень 2026 року

На цьому тлі життя кримчан дорожчає. Російська влада утримувала комунальні тарифи на попередньому рівні до проведення виборів до Державної думи. У жовтні ці обмеження зняли, і комуналка подорожчала.

«Також ми знаємо, що подорожчала доставка продукції. Хоча самі продукти харчування подорожчали і на території Російської Федерації, на окупованих територіях додатково зросла вартість доставки», – зазначив Денис Чистіков.

Напівпорожній холодильник із м’ясом у Сімферопольському магазині «ПУД»: від курячого м’яса за соціальною ціною залишився тільки цінник. Вересень 2026 року

Ризик і страх пошкодження Кримського мосту для влади досі важливіші, ніж безпека та соціальні умови життя
Денис Чистіков

Якщо раніше місцеві підприємці могли возити товари невеликими партіями через Керченський міст, то на початку жовтня там запровадили обмеження на проїзд, зокрема для вантажних мікроавтобусів, а також мікроавтобусів із причепами, розповів Чистіков.

Тепер усі перевезення довелося перенаправляти «сухопутним коридором» із Росії до Криму. Відбувається це з ризиком для життя водіїв, оскільки на цьому маршруті українські безпілотники вже кілька місяців тримають під вогневим контролем усю логістику.

Вантажівка, знищена Силами оборони України на трасі російського «сухопутного коридору» до Криму, 19 червня 2026 року

«Це свідчить про те, що ризик і страх пошкодження Кримського (Керченського) мосту для них [російської влади] досі важливіші, ніж безпека та соціальні умови життя населення окупованого Криму», – сказав Денис Чистіков.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Дива не буде». У Криму після «виборів» розганяються ціни й тарифи

Криза починається з північних регіонів

Блокада російської логістики та удари по військовій інфраструктурі суттєво позначилися насамперед на північних районах Криму.

Малий бізнес змушений припиняти свою діяльність. І це позначається на наповненні бюджетів
Денис Чистіков

«Уже не працюють або працюють із великими труднощами містоутворювальні підприємства в Красноперекопську та Армянську. Про скорочення населення влада не говорить, але відтік жителів відбувається. Слід зазначити, що через перебої з електроенергією у вказаних населених пунктах, а також її подорожчання закриваються магазини. Тобто малий бізнес змушений припиняти свою діяльність. І це позначається на наповненні бюджетів, а також на кількості робочих місць», – розповів Денис Чистіков.

Завод «Кримський титан» в Армянську, архівне фото

На півострові зростає безробіття, і людям пропонують альтернативу: або виїжджати з Криму, або вступати до лав російської армії, зазначає Чистіков.

«Формально незаконної мобілізації немає, але є прихована мобілізація, яка за допомогою таких економічних факторів змушує місцеве населення шукати заробіток», – розповів Денис Чистіков.

Реклама військової служби в російській армії. Сімферополь, 16 липня 2026 року

Зима лякає

За оцінкою Чистікова, люди розуміють, що економічна ситуація погіршується, але побоюються відкрито обговорювати те, що відбувається. Особливо важким, вважає він, може виявитися зимовий період, коли зростає залежність від стабільного енергопостачання та витрат на комунальні послуги.

Люди бояться про це говорити. Але водночас вони розуміють, що ситуація значно ускладнилася
Денис Чистіков

«Переважає страх, тому люди бояться про це говорити. Але водночас вони розуміють, що ситуація значно ускладнилася, і усвідомлюють, що взимку вона кращою не стане. Російська Федерація не вживатиме заходів для забезпечення покращення цієї ситуації – там розуміють, що є дефіцит бюджету. Про це говорять у вузькому колі, «на кухнях», – сказав Денис Чистіков.

Єдине, що залишається, – це перекладати відповідальність: з федерального рівня на республіканський, а з республіканського – на місцевий, зазначає представник президента України в Криму.

«Через неотримання виплат, зокрема у Джанкої та Красноперекопську, значно зростає соціальна напруженість і невдоволення місцевою владою. Щоб знизити відповідальність і зняти її з себе, він (Аксьонов) умовно перекладає її на нижчий рівень. Так само чинить і Кремль, знімаючи з себе відповідальність: там демонструють, що нібито вжили всіх необхідних заходів, а тепер відповідальність лежить на республіканській окупаційній владі. Так само діє й Аксьонов», – сказав Денис Чистіков.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Куди скаржитися?»: як у Криму зимувати через енергокризу

Виділяють кошти на війну, а не на мирне життя

При цьому військові витрати Росії зростають і в 2026 році можуть досягти 17 трильйонів рублів, що становить 199 мільярдів доларів. Це майже на 40% більше, ніж спочатку закладали в бюджет. Додаткові витрати вже призвели до збільшення прогнозованого дефіциту бюджету, повідомляє Bloomberg. Таким чином, фактичні військові витрати майже зрівняються із сумою, яку російська влада планує витратити на оборону протягом усього 2027 року.

Ціни в Криму зросли значно сильніше, ніж у регіонах Росії. У результаті, відповідно, було сплачено більше податків
Ілля Несходовський

У новому бюджеті Росії на наступний рік на військові потреби закладено 17,1 трильйона рублів. Водночас податкові надходження до бюджету Кримського півострова зростають. Але це не свідчить про покращення економічної ситуації, зазначає Ілля Несходовський, позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів «АНТС» та експерт з економічних питань.

«Потрібно розуміти причини цього. Ціни в [анексованому] Криму зросли значно сильніше, ніж у регіонах Росії. У результаті, відповідно, було сплачено більше податків. Таким чином, збільшення надходжень відбувається не за рахунок якогось економічного зростання, а за рахунок посилення податкового тиску та вищих цін порівняно з іншими регіонами Росії», – каже Ілля Несходовський.

Ілля Несходовський

За оцінкою експерта, збільшення доходів бюджету не компенсує потреб Криму. Півострів залишається дотаційним регіоном, а скорочення федеральної підтримки призводить до перенесення або невиконання видатків за різними напрямами.

«Звісно, пріоритет надається тому, щоб пенсіонери та інші категорії громадян, які отримують соціальну підтримку, не відчули цих змін. Але водночас усі інші видатки суттєво скорочуються та переносяться на пізніші терміни. Швидше за все, цього року їх не виконають», – прогнозує Ілля Несходовський.

Привид розпаду СРСР

Якщо сам кримський бюджет може компенсуватися за рахунок дотацій із російського федерального бюджету, то федеральний бюджет використовує для цього інші джерела фінансування. Зокрема, збільшується грошова маса, каже Несходовський. Зараз, наприклад, застосовується механізм РЕПО (від англ. repurchase agreement – угода про зворотний викуп) – кредитування комерційних банків, які потім на кошти, випущені Центральним банком, купують російські облігації федеральної позики (ОФП). Це призводить до посилення інфляції, резюмує експерт.

«Грошова маса настільки велика, що ціни продовжують зростати, і це визнає сам Центральний банк [Росії]. Відповідно, він встановлює досить високі ключові ставки, які впливають безпосередньо на ставки комерційних банків. Тому, якщо прогнозувати подальший розвиток подій, ситуація лише погіршуватиметься. Економіка вже не дає ради цьому навантаженню», – зазначає Ілля Несходовський.

Інформаційні буклети про облігації федеральної позики (ОФП) для населення у відділенні Сбербанку

Єдине, що сьогодні дійсно рятує російський бюджет, – це зростання світових цін на нафту, каже Несходовський. Вони дозволяють отримувати додаткові надходження. При цьому виручка з’їдається через те, що Росія змушена закуповувати пальне в інших країн.

Росія рухається за класичним сценарієм економічного спаду та скорочення бюджетних можливостей
Ілля Несходовський

Для покриття бюджетного дефіциту Росії доведеться все більше вдаватися до грошової емісії та скорочувати видатки на освіту й охорону здоров’я, вважає експерт. Водночас додаткова емісія ще дужче розганятиме інфляцію.

«Росія рухається за класичним сценарієм економічного спаду та скорочення бюджетних можливостей. Подібне ми вже спостерігали в історії перед розпадом Радянського Союзу, який також друкував незабезпечені гроші, що акумулювалися на банківських рахунках, а потім у певний момент це призвело до гіперінфляції та розпаду СРСР», – заявив Ілля Несходовський.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Бензин є, але знайти його непросто». Полювання на пальне у Криму: як його шукають кримчани

НПЗ – слабка ланка

Ключову роль у цьому відіграють українські удари по російських НПЗ, каже Несходовський. За його оцінкою, наслідки таких атак не обмежуються витратами на відновлення пошкоджених об'єктів. Вони також позначаються на забезпеченні внутрішнього ринку пальним і на надходженнях до бюджету.

Пожежа на НПЗ у Капотні Московської області Росії, 16 червня 2026 року

Експерт вказує на необхідність ремонту НПЗ, нестачу бензину й дизельного пального та можливі складнощі із забезпеченням ринку зимовим дизелем. За недостатнього обсягу власного виробництва Росії доведеться збільшувати закупівлі нафтопродуктів за кордоном. Це створює додаткові витрати та посилює навантаження на бюджет.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Попереду – колапс або повільна деградація»: як українські дрони зупинили великий бізнес у Криму