Президент Росії Путін обіцяв анексованому Криму субсидії на бензин, однак на момент публікації цього матеріалу виплат досі немає. При цьому російська влада запроваджує компенсації для туристичної сфери півострова, а також для кримчан, які залишаються понад дві доби без електроенергії та водопостачання.
Чи будуть виконані ці обіцянки? Чи витримає російська економіка таку кількість субсидій? І як виглядають ці спроби врегулювання кризи на тлі підготовки до російських виборів до Держдуми, що відбудуться у вересні цього року? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Іллею Несходовським, позаштатним експертом Мережі захисту національних інтересів «АНТС», та політологом Олегом Саакяном.
З російського державного бюджету мали компенсувати вартість пального для анексованого Криму. Про це домовилися ще на початку липня під час наради в уряді РФ за участю Володимира Путіна та представників підконтрольної Росії влади Кримського півострова. Російський очільник Криму Сергій Аксьонов тоді попросив субсидію у розмірі 85 рублів за літр пального. Путін, у свою чергу, доручив уряду узгодити механізм компенсації.
З того часу Аксьонов двічі анонсував початок цього процесу. 16 липня у зверненні до кримчан він заявив, що «питання буде остаточно вирішене до понеділка», тобто до 20 липня. А 20 липня Аксьонов повідомив про затримку, пояснивши це тим, що «багато суб'єктів отримуватимуть заходи підтримки». Цього разу він назвав новий термін — «до четверга», тобто до 23 липня.
Проте програми субсидування пального в Криму досі немає. Бензин на півострові відпускають з обмеженнями, а його вартість на деяких АЗС сягає 450 рублів за літр. До початку паливної кризи літр бензину А-95 коштував 70–80 рублів.
Дефіцит російського держбюджету вже становить 80 мільярдів доларів, і можливості його компенсувати немає, каже український економічний експерт, позаштатний експерт Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський.
Через удари ЗСУ по нафтопереробних заводах Росія виробляє менше бензину, втрачає доходи від роздрібної торгівлі, а отже, економічна ситуація стрімко погіршуватиметься, прогнозує Несходовський.
«Фактично понад половина регіонів Росії на сьогодні є збитковими. Вони мають значний бюджетний дефіцит і не можуть виконувати свої зобов'язання перед підрядниками або, скажімо так, перед своїми громадянами, які працюють у бюджетній сфері, а також перед тими, хто купує відповідну продукцію», – каже Ілля Несходовський.
Водночас Крим тривалий час був максимально дотаційним, у нього Росія вкладала гроші, щоб показати картинку успіху, зазначає експерт.
«Зараз стало зрозуміло, що красиву картинку створити вже не вдасться. Є серйозні проблеми і з веденням бізнесу, і з туристичним сезоном, і з дефіцитом пального та електроенергії. У результаті виникає питання: чи варто взагалі субсидувати бензин, якщо кардинально змінити ситуацію все одно не вдасться?» – зазначає Несходовський.
Показувати красиву картинку в Криму все одно не вийде, занадто багато проблемІлля Несходовський
У російської влади дилема – підсолодити пігулку для жителів Криму чи перенаправити дефіцитний ресурс на інші цілі, впевнений Несходовський.
«Я вважаю, що процес затягують не стільки через відсутність коштів, скільки через розуміння: показувати красиву картинку в Криму все одно не вийде, занадто багато проблем. Тому виплати й відкладають, хоча в результаті гроші все ж виділять», – зазначив експерт.
Субсидії на пальне – не єдина обіцянка російської влади півострову. Через зірваний сезон заявлено про підтримку туристичної галузі, а кримчанам, які залишалися без світла понад дві доби, обіцяють грошові компенсації. усе це – спроба заспокоїти людей: невдоволення на півострові спробують збити, однак реально розв'язати проблеми кримчан не вдасться, підсумовує Несходовський.
«У ситуації, що склалася, жителі Криму, скоріше, зустрічатимуть наші Збройні сили з квітами, ніж російську армію, як це обіцяли Путіну у 2022 році. Тому зараз влада і дає обіцянки – щоб збити це напруження. Але чи виконають вони їх? Я на 90% упевнений, що ні. Якщо виплатять хоч щось, то чисто формально. Ураховуючи масштаб фінансових втрат, кримчани просто опиняться в шоці: втративши за сезон умовні 500–800 тисяч рублів заробітку, вони отримають компенсацію в районі 5–6 тисяч», – заявив Ілля Несходовський.
На думку політолога Олега Саакяна, обіцянки російської влади компенсувати жителям анексованого Криму витрати на пальне, виплатити компенсації туристичній галузі та жителям, які залишилися без електроенергії, свідчать не про наявність плану виходу з кризи, а про спробу виграти час.
На його думку, такі заходи пов'язані з відсутністю швидкого рішення проблем з енергопостачанням і пальним, а також із бажанням зберегти керованість ситуації напередодні запланованих на вересень виборів до Державної думи Росії.
Влада навіть не називає термінів, коли зможе відновити електропостачання, постачання пального та все іншеОлег Саакян
«Ну, насамперед, це визнання з боку російської влади того, що у них немає рішення. По-друге, визнання, що рішення немає навіть на горизонті. Тому вони й намагаються відкупитися. Відкупитися просто зараз, компенсувати все суто грошима. Вони навіть не називають термінів, коли зможуть відновити електропостачання, постачання пального та все інше. Вони просто банально відкуповуються», – зазначив Олег Саакян.
Політолог також звернув увагу на стан російської економіки. За його твердженням, бюджет уже зіткнувся з дефіцитом, а накопичені раніше резерви практично вичерпані. Він стверджує, що влада змушена використовувати залишки ресурсів, у тому числі продаж золота, щоб підтримувати фінансову систему.
«У російському бюджеті за підсумками півріччя діра вже більша, ніж планувалася на весь рік. Грошей там немає: будуть додруковувати, а інфляція – усе з'їдатиме. Російський Фонд національного добробуту фактично вичерпано, запасу міцності та тієї самої «кубишки» банківської системи більше немає. Відповідно, Росія починає розпродавати золотий резерв. Там гроші ще залишаються, але темпи продажів – найвищі з 2002 року», – зазначив Олег Саакян.
Коментуючи заяву президента України Володимира Зеленського про те, що питання повернення Криму наразі не обговорюється в межах мирних переговорів, політолог зазначив, що, на його думку, ні Росія, ні США зараз не готові вести переговори щодо Кримського півострова. У цих умовах, вважає він, Україні слід зосередитися на підготовці механізмів реагування на можливе погіршення гуманітарної ситуації.
Рішення тут тільки одне – деокупація півострова. Відповідно, і пальне, і електрика з'являться тоді, коли туди повернеться гривняОлег Саакян
«Україні варто зосередитися на власних програмах і механізмах реагування для подолання гуманітарної катастрофи в Криму. Тому що рішення тут тільки одне – деокупація півострова. Відповідно, і пальне, і електрика з'являться тоді, коли туди повернеться гривня. За інших сценаріїв нічого хорошого чекати не доводиться: окупаційна адміністрація не здатна впоратися з цими проблемами», – резюмував Олег Саакян.
За словами експерта, Україна переслідує насамперед військові цілі – порушення логістики та постачання російських військ, а не погіршення умов життя цивільного населення. Він підкреслює, що саме збої в забезпеченні сил РФ безпосередньо впливають на їхню здатність вести наступальні дії на півдні України.
«Росія, природно, першочергово забезпечує окупаційний контингент, потім – окупаційні адміністрації, і тільки потім – місцеве населення. Тому саме на жителів півострова лягає увесь тягар цієї ситуації. І, згідно з міжнародним правом, уся відповідальність за це лежить на державі-окупанті», – зазначив Олег Саакян.
Говорячи про можливий подальший розвиток подій, Саакян вважає, що у разі поглиблення гуманітарної кризи Україна має домагатися допуску міжнародних організацій на Кримський півострів і готувати механізми надання гуманітарної допомоги.
