«У списках не значиться». Як викрадення людей російськими силовиками стали повсякденною нормою в Криму

Правозахисники говорять, що викрадення людей фіксуються дедалі частіше і вже стали повсякденною практикою співробітників російських спецслужб (фото ілюстративне)

Представилися співробітниками ФСБ та вивезли у невідомому напрямку. Сім місяців тому в Севастополі був викрадений Сергій Грищенков, про долю якого родичам досі нічого не відомо. Правозахисники говорять, що такі ситуації фіксуються дедалі частіше і вже стали повсякденною практикою співробітників російських спецслужб. Наскільки безкарно діють силовики РФ, що відомо про подальшу долю зниклих і чому такі дії розцінюються як більш тяжкі, ніж воєнні злочини, – читайте в цьому матеріалі Крим.Реалії.

За обліком не значиться

Як розповіла кореспонденту Крим.Реалії дочка Сергія Грищенкова, на сьогодні жодної інформації про місцеперебування її батька та його правовий статус досі немає. І російські силовики заперечують свою причетність до його зникнення.

Це типова практика, з якою стикаються родичі викрадених кримчан. З Управління ФСБ по Криму та Севастополю всі вони отримують однотипну відповідь про те, що викрадена силовиками людина «у порядку кримінально-процесуального кодексу не затримувалася і за даними слідчого підрозділу кримінальні справи не порушувалися». Зі слідчих ізоляторів на запити також надходять типові відповіді: «за базою даних обліку підозрюваних, обвинувачених та засуджених… не значиться».

Звернення до поліції про викрадення не дають результату – переконавшись, що до викрадення причетні співробітники ФСБ, дізнавачі передають матеріали перевірки до військової прокуратури, яка в тому, що відбувається, порушень «не вбачає». Оскарження до вищих прокурорських інстанцій закінчується поверненням скарги на розгляд тому прокуророві, на якого, власне, і скаржилися.

Публічна виставка «Політичні в’язні з Росії, Білорусі та України». Прага, Чехія, 24 липня 2025 року

Знайшли в суді

Про те, що відбувається з кримчанами, яких викрадають співробітники ФСБ, можна уявити зі свідчень у суді правозахисниці та журналістки Ірини Данилович, яку тиждень тримали у важких санітарних умовах у підвалі управління спецслужби, періодично піддаючи тортурам з метою фабрикації кримінальної справи. З її слів, у цьому підвалі людей катують тижнями, потім змушують записувати відео, що претензій до ФСБ немає, і після цього оформлюють кримінальні справи.

Ірина Данилович, архівне фото

Але є й інша категорія викрадених, які зникають на довший термін. Про те, що відбувається з ними, стало частково відомо з кількох листів Людмили Колесникової, яка провела три місяці в повній ізоляції в СІЗО-2 Сімферополя. За наявними даними, весь цей час її тримали в неволі без засобів гігієни та без можливості повідомити про себе рідним людям. Згодом її звинуватили у державній зраді за нібито донати на ЗСУ.

Людмила Колесникова, архівне фото

А втім, зв'язка подій «викрадення» і «суд за звинуваченням у держзраді» протягом останнього року трапляються неодноразово. Як пише «Кримський процес», севастополець Дмитро Миськов був засуджений за звинуваченнями у державній зраді через 11 місяців після того, як пошуковий загін «ЛізаАлерт» розшукував його як зниклого безвісти.

У травні 2024 року силовики порадили родичам не шукати жительку Джанкойського району Леру Джемілову, а в серпні наступного року вона отримала вирок у вигляді 15 років позбавлення волі.

Про викрадення силовиками Ісмаїла Шемшедінова стало відомо в січні 2024 року, а в липні наступного року він «знайшовся» у Верховному суді Криму з вироком про державну зраду.

Житель Оленівки Олег Будник був викрадений у 2023 році, а згодом визнаний винним за нібито зв'язок з українською розвідкою.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: У Судаку силовики РФ обшукали будинок і затримали кримську журналістку та політологиню Ленору Дюльбер

Більше, ніж воєнний злочин

Наведений список далеко не повний, однак також важливо наголосити, що не всі з викрадених за участі ФСБ кримчан згодом опинилися на лаві підсудних за звинуваченнями у держзраді.

Досі нічого не відомо про зниклих у Севастополі Фархада Солієва та Сервера Алієва, яких викрали понад два роки тому.

Немає жодної інформації про трьох жінок із селища ЛенінеЛарису Гайдай, Ельвіру Аблязову і Тамару Симоненко (Павленко), а також про жительку Севастополя Тетяну Дякуновську, яких викрали у 2024 році.

Крім цього, залишаються зниклими безвісти викрадені спецслужбами цього року мешканка Євпаторії Тетяна Штрифанова, подружжя Наталія Полюх та Олег Платонов, працівниця «швидкої» Тамара Чернуха.

Кримська фельдшерка Тамара Чернуха (ліворуч) у складі бригади «швидкої допомоги», 2023 рік

«І це лише ті випадки, про які є хоч якась публічна інформація. Однак про більшість викрадень практично нічого не відомо, оскільки родичі бояться, що можуть тільки нашкодити розголосом. І навіть на умовах анонімності відмовляються повідомляти подробиці», – пояснює Андрій Зубарев, директор громадського об'єднання «Дім прав людини «Крим», яке у партнерстві з Освітнім домом прав людини у Чернігові займається документуванням та вивченням насильницьких зникнень у Криму.

Як пояснив правозахисник кореспонденту Крим.Реалії, число насильницьких зникнень значно перевищує кількість публічних кейсів. І є переконливі підстави відносити таку, по суті, повсякденну практику до розряду «широкомасштабного або систематичного нападу на цивільних осіб». А масштабність чи системність, своєю чергою, є однією з ключових ознак злочину проти людяності.

«Є таке поняття, як злочин проти людяності. Це більше, ніж воєнний злочин. Серед усіх дій, що підпадають під визначення злочинів проти людяності, є й насильницькі зникнення. Причому термін досить точно описує те, що ми фіксуємо зараз у Криму. Прийде час, і зібрані докази допоможуть дати всім цим діям належну оцінку, а також притягнути винних та причетних осіб до відповідальності», – підкреслив Андрій Зубарєв.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Камери забиті політичними». Куди в анексованому Криму зникають цілі сім'ї?

На початку жовтня 2024 року представниця Центру прав людини Zmina Тетяна Жукова під час сесії міжнародної конференції з людського виміру ОБСЄ у Варшаві закликала запроваджувати санкції проти людей, відповідальних за винесення політично вмотивованих судових вироків і ненадання медичної допомоги кримським політв’язням. Як приклад вона тоді навела ім'я Вадима Булгакова як одного з тих, хто має нести відповідальність за подібні дії.

26 жовтня 2023 року Прокуратура АРК скерувала до українського суду обвинувальний акт стосовно Вадима Булгакова. Його звинуватили у «державній зраді» (частина 1 статті 111 Кримінального кодексу України). Про підозру у вчиненні державної зради Прокуратура АРК повідомила Булгакову наприкінці квітня того ж року.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Батьки і діти. Як в анексованому Криму Росія кидає у в'язниці цілі родини

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.