Вибухи та пожежі охоплюють різні регіони Криму. Відлуння військових дій (у Росії війну в Україні називають «спеціальною військовою операцією» – КР) докочується у ті кримські куточки, де про них раніше не чули. Російські військові намагаються облаштувати свої позиції на Кримському півострові, зокрема серед цивільних об'єктів.
«Безпека Криму та його жителів забезпечується за рахунок заходів, які вживаються за дорученням нашого Президента (Росії Володимира Путіна – КР). Спільна робота органів влади, Міністерства оборони РФ та правоохоронних органів спрямована на те, щоб кримчани могли почуватися спокійно», – заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) у листопаді.
Небувала військова активність, що спостерігається в Криму з початку грудня, показує, наскільки ці обіцянки «спокою» кримчанам далекі від реальності.
«ППО» у Сімферополі та стрілянина в Керчі
У вихідні, 10 грудня, звуки вибухів чули в Сімферополі, Саках і Севастополі.
За інформацією кримського блогера Олександра Таліпова, який підтримує повномасштабне вторгнення Росії в Україну, в цих регіонах «відпрацювала» російська ППО.
Залізничний вокзал у Сімферополі
«Роботу ППО» над Сімферополем підтвердив російський глава Криму Сергій Аксьонов.
Це місто, зазначимо, донедавна жило спокійнішим життям, ніж, наприклад, Севастополь, де звуки вибухів, починаючи з літа, чують регулярно. Тепер військова активність торкнулася і його. Що дає підстави говорити, що повномасштабна війна Росії проти України зачіпає нові території Криму.
Неспокійно стає у різних регіонах Криму. На початку грудня в Керчі повідомляли про звуки пострілів на околицях міста. Жителі керченського селища Партизанський стверджують, що чули автоматні черги та «постріли з важкої зброї».
Місцевий сайт «Керчь – мой город» повідомив, що звуки пострілів було чути з полігону, на якому «проводяться навчання у військовій частині на виїзді з міста».
Підконтрольна Москві місцева влада про цей випадок публічно не згадує.
Калинівський полігон
Ще один полігон для стрільб російські військові облаштували на території регіону Калинівського природного ландшафтного парку, стверджують у Генштабі Збройних сил України.
Калинівський природний ландшафтний парк у Джанкойському районі. Скріншот. Джерело: google.com/maps
У звіті Генштабу вказано, що цей парк – у Джанкої. Але насправді він розташований за межами міста, у Джанкойському районі, на узбережжі Сиваша. Найближчий берег від нього в Азовському морі – Арабатська стрілка Херсонської області, яку зараз окупована російськими військами.
Природоохоронна степова територія ландшафтного парку сягає 12 тисяч гектарів, там мешкають ховрахи та 150 видів птахів, серед яких баклани, чайки, качки та кулики. Цей ландшафтний парк був цивільним об'єктом, доки там не облаштувались російські військові. У путівниках він позначається як одне з туристичних місць півострова.
Калинівський природний ландшафтний парк у Джанкойському районі
Джанкойський плацдарм
«Значні резерви» для посилення своїх угруповань на півдні України Росія утримує на півночі окупованого Криму, стверджують у Генштабі Збройних сил України.
Місто Джанкой та прилеглі до нього райони фактично перетворилися на найбільшу військову базуОлексій Громов
«Місто Джанкой та прилеглі до нього райони фактично перетворилися на найбільшу військову базу на тимчасово окупованій території Криму, звідки здійснюється передислокація російських окупаційних військ та озброєння і військової техніки з РФ. За даними розвідки, у польовому парку в районі населеного пункту Медведівка (Джанкойський район – КР) розташовано близько 750 одиниць озброєння та військової техніки», – повідомив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов.
Присутність російських військових у Джанкої помітно неозброєним оком. Військові вантажівки із символікою Z та V на вулицях міста кореспондент Крим.Реалії зафіксував ще влітку.
Російські військові вантажівки в Джанкої, червень 2022 року
Через це північне місто Криму російські військові транспортують військову техніку та боєприпаси, у тому числі поблизу цивільних об'єктів.
«Від Джанкойської автостанції все так само вирушають автобуси до всіх куточків Криму, а по далеких коліях залізничного вокзалу, який по сусідству, гуркотять ешелони з військовою технікою та боєприпасами – везуть на материкову Україну смерть і руйнування», – пише автор Крим.Реалії Юрій Федулов.
Казарми у Совєтському
10 грудня у кримських соцмережах і тлеграм-каналах повідомили про пожежу в селищі Совєтське, ймовірно, в одній із казарм, де перебували мобілізовані до російської армії для війни з Україною.
Інформацію підтвердив представник Одеської обласної військової адміністрації Сергій Братчук. За його даними, у казармі могли перебувати від кількох сотень до кількох тисяч людей.
Кримчани, мобілізовані Росією на війну з Україною. Севастополь, 27 вересня 2022 року
Відповідальність за це взяв на себе військовий рух українців і кримських татар у Криму «Атеш» (вогонь – з кримськотатарської).
Ми продовжуватимемо розвалювати армію РФ зсерединиРух «Атеш»
«Наші агенти спрацювали, як по нотах. Ми довго працювали над цим проєктом і, звичайно, у нас все вийшло. Ми продовжуватимемо розвалювати армію РФ зсередини. Жертви є! Незабаром опублікуємо перші списки», – заявили вони у своєму телеграм-каналі.
Російська влада Криму та Міноборони Росії нічого про це не повідомляють.
Перевірити цю інформацію під час бойових дій неможливо. А в Криму це ускладняться ще й забороною, що діє з 1 грудня, висвітлювати хід і деталі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Топ-цілі для ЗСУ в КримуАвіабази
10 грудня у Криму чули звуки вибухів на російських військових аеродромах «Бельбек» під Севастополем, «Саки» в Новофедорівці та авіабазі Росії у Джанкої.
Три бази авіації зазнали ударів. Там були вибухи, детонація і пожежаОлег Жданов
«Війна набирає обертів на території українського Криму. Три бази авіації зазнали ударів. Там були вибухи, детонація і пожежа. Скільки чого постраждало, наразі невідомо. Працювало ППО, у містах лунали сирени. Україна, наскільки я розумію, розгортає активнішу діяльність щодо звільнення Криму», – зазначив полковник ЗСУ у запасі, військовий експерт Олег Жданов.
Російський винищувач Су-30
Військовий аеродром біля Джанкоя є головним логістичним хабом для російської армії та місцем базування ударних гелікоптерів, з'ясували журналісти Крим.Реалії та проєкту журналістських розслідувань «Схеми». Вони вивчили супутникові дані й нарахували в Криму десять діючих військових аеродромів, а також два авіазаводи, які можуть стати цілями Збройних сил України.
Збройні сили України продовжать завдавати ударів по штабах Росії на півострові, що створить умови для операції зі звільнення Криму, заявив 12 грудня колишній командувач військ США в Європі, генерал у відставці Бен Годжес.
За його розрахунками, удари по штабах і лініях тилового забезпечення триватимуть до лютого, а до серпня ЗСУ «Крим звільнять».
Південне узбережжя Криму
Влада України заявляє про намір деокупувати Крим у рамках контрнаступу під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Терміни цієї операції озвучують різні.
ЗСУ можуть увійти до Криму до кінця грудня цього року, прогнозував раніше заступник міністра оборони України, генерал-майор запасу Володимир Гаврилов.
Про захід ЗСУ до Криму «до кінця весни 2023 року» говорив начальник Головного розвідуправління Міністерства оборони України Кирило Буданов.
Російська влада заявляє, що вважає Крим «невід'ємною частиною Росії» та обіцяє «належну відповідь» за «будь-які претензії» на неї.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Після звільнення Криму Росія може перестати існувати»Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.