У Польщі затримали російського археолога, співробітника російського державного музею «Ермітаж» Олександра Бутягіна. Це сталося за запитом України, яка звинувачує Бутягіна в незаконних розкопках у Криму. Українські правоохоронні органи від початку анексії Кримського півострова фіксують численні порушення законодавства, пов'язані з незаконною діяльністю у сфері культурної спадщини Криму. Водночас відомо, що на місцях археологічної спадщини на півострові російські військові будують фортифікаційні споруди.
Які перспективи покарання археолога Бутягіна за роботу в Криму? Наскільки знаковою є ця справа для захисту української культурної спадщини на Кримському півострові? На яких об'єктах російська влада побудувала фортифікації і хто за це відповість? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Альона Бадюк поговорила з Евеліною Кравченко, старшою науковою співробітницею Інституту археології НАН України, та Денисом Яшним, головою моніторингової групи громадської організації «Кримський інститут стратегічних досліджень».
Арешт російського археолога Олександра Бутягіна – це перший випадок затримання в Європі науковця за незаконні розкопки в Криму. Це також перший арешт у справі, що стосується захисту культурних цінностей України на окупованих територіях.
Олександр Бутягін (праворуч) під час розкопок на території Мірмекія в анексованому Криму у 2014 році
Олександр Бутягін – завідувач сектору античної археології Північного Причорномор’я відділу Античного світу Ермітажу. За версією слідства, після анексії Криму Росією він як керівник Мірмекійської археологічної експедиції Ермітажу, не маючи дозвільних документів від компетентних органів України, незаконно проводив розкопки на об’єкті культурної спадщини – у «Стародавньому місті Мірмекій» у Керчі.
Відомо, що в серпні 2022 року під час розкопок цього городища російські археологи під керівництвом Бутягіна знайшли там 30 золотих монет, 26 із яких були з ім’ям Олександра Македонського.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Накопали» на трасі «Таврида». Анексовані артефакти кримського музеюКрім безпосередньо розкопок, Бутягін входив до складу дорадчих структур на базі кримських музеїв та заповідників, які Росія підпорядкувала собі після анексії Кримського півострова, розповідає старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України Евеліна Кравченко.
«На місці наших музеїв, таких як Національний заповідник «Херсонес Таврійський» та Керченський заповідник, були створені певні наукові дорадчі ради – незрозуміло, якою була їхня функція і наскільки вони впливали на процес – але він [Бутягін ] там представляв Ермітаж і власне російську науку», – розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії Евеліна Кравченко.
Евеліна Кравченко
В Офісі генпрокурора України заявляли, що він своїми діями «фактично здійснював руйнування об'єкта національного значення, що охороняється законом». Прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про підозру Бутягіну в листопаді минулого року. Тоді він прокоментував, що «просто займається тією справою, якій присвятив життя», і що своїм головним завданням вважає турботу про археологічну пам'ятку.
Античне місто Мірмекій було засноване іонійськими греками в середині VI століття до н. е. на березі Керченської протоки
Прессекретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що Росія домагатиметься захисту інтересів Олександра Бутягіна.
Водночас, за даними польських ЗМІ, Україна наполягатиме на екстрадиції російського науковця.
Директор підконтрольного Росії Інституту археології Криму Вадим Майко заявив, що інститут надав документи, які підтверджують, що Бутягін не винен. За словами Майко, той ще у 1999 році отримав спеціальний дозвіл на право проведення археологічних досліджень на території Криму.
«Ми зібрали всі документи, увесь фактичний матеріал, зокрема дозволи на розкопки в Криму, видані українською стороною, і передамо їх в Ермітаж», – заявив Майко.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Кримська археологія стала кримінальною статтею? Затримання в Польщі за проведення «чорних» розкопок у КримуЗа його словами, в архіві Інституту археології Національної академії наук України в Києві є всі звіти про проведені розкопки, у яких наявні довідки про всі отримані в ході роботи матеріали.
Міністерство культури офіційно відзвітувало, що жодних дозволів на проведення археологічних досліджень із 2014 року на Крим вони не видавалиЕвеліна Кравченко
«Для того щоб дізнатися, які дозволи має Бутягін, слід звертатися не до підконтрольного Росії кримського Інституту археології, а безпосередньо до Інституту археології Національної академії наук України», – каже Евеліна Кравченко.
«Відповідно, буде надано всі відомості про видані кваліфікаційні документи. Крім того, крім кваліфікаційного документа, археологи мають отримати дозвіл від Міністерства культури [України] на проведення археологічних досліджень. Міністерство культури офіційно відзвітувало, що жодних дозволів на проведення археологічних досліджень із 2014 року на Крим вони не видавали, власне, нікому», – зазначила українська археологиня.
Майко стверджує, що всі знахідки, виявлені Бутягіним у Криму, залишилися тут же, вони поповнили музейний фонд переважно Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника в Керчі. З 2014 року жодна археологічна знахідка не потрапила до Музейного фонду України, стверджує Кравченко, і жодних відомостей про це немає.
«Вадим Майко, у мене складається враження, що він живе десь у XIX столітті, для нього передача речей у цьому інтерв'ю – це просто взяти їх у руки і кудись принести покласти. Він директор інституту, він прекрасно знає, що передача речей – це документальна процедура. Тобто речі передаються не конкретним людям чи територіям, вони передаються установам», – зазначила Евеліна Кравченко.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Бульдозером по античності: «наукові» розкопки у Севастополі та ХерсонесіЗаяви Майко – маніпуляція та підміна понять, стверджує Кравченко. У Криму немов забули про «зелених чоловічків», каже експерт.
«Раптом у них сталася амнезія. Буває. Я думаю, що Вадим Майко також може приїхати до Польщі та свідчити там, я думаю, що ми екстрадуємо його», – додала Евеліна Кравченко.
Порушувати закон заради пропаганди «величі російської науки», яку вони поширюють, уже буде неможливоЕвеліна Кравченко
Багато залежить від того, чи закінчиться ця справа реальним покаранням, каже Кравченко.
«Це дуже важливо для нас і взагалі важливо і для науки, і для міжнародного права. Тобто порушувати закон заради пропаганди «величі російської науки», яку вони поширюють, уже буде неможливо», – заявила археологиня.
Але навіть арешт Бутягіна в Польщі є показовим сам по собі, упевнена вона.
«Я думаю, що навряд чи решта російських археологів захочуть приєднуватися до Бутягіна в слідчих ізоляторах Євросоюзу і збільшувати собі й так велику кількість проблем, які вони самі створили розкопками в Криму», – додала Евеліна Кравченко.
Тільки цього року до Єдиного державного реєстру пам'яток історії та культури народів Росії під контроль РФ російська влада Криму внесла 79 об'єктів культурної та археологічної спадщини.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Викрадення артефактів: що Росія планує вивезти з Криму?Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну такі пам'ятки зазнають руйнувань через будівництво там фортифікаційних споруд, зазначає голова моніторингової групи «Кримського інституту стратегічних досліджень» Денис Яшний. Це почалося ще у 2014 році, зауважує він. Фортифікації з'явилися на Перекопській фортеці – Ор-Капу та на Арабатській стрілці. Після 2022 року в «Кримському інституті стратегічних досліджень» зафіксували такі споруди на більшій частині західного узбережжя Криму. В інституті позначили їх на карті. Червоні точки від Севастополя до Армянська – це і є російські фортифікації.
Загальна карта російських фортифікацій західного узбережжя Криму, складена моніторинговою групою «Кримського інституту стратегічних досліджень»
Греко-скіфське городище Беляус на Тарханкуті прилягає безпосередньо до моря. Там теж з’явилися російські фортифікації.
«Це піхотні окопи, капоніри для техніки, позиції сил ППО Російської Федерації тощо. І, звісно, ми розуміємо, що західне узбережжя Криму – це фактично великий конгломерат пам’яток археології, поселень, могильників, що супроводжують ці поселення, які створювалися починаючи з античності на західному узбережжі», – каже Денис Яшний.
Денис Яшний
Під час будівництва фортифікаційних споруд відбувається виїмка ґрунту, в якому міститься культурний шар пам'яткиДенис Яшний
Будь-які несанкціоновані роботи на археологічних пам'ятках призводять до їх руйнування та втрати цінної інформації, зазначає Яшний.
«Під час будівництва фортифікаційних споруд відбувається виїмка ґрунту, в якому міститься культурний шар пам'ятки. Тобто фактично всі відомості, які ми могли б отримати під час нормальних, легальних археологічних розкопок, втрачаються. На жаль, пам'ятки археології, на відміну від більшості інших пам'яток, не відновлюються. Якщо її знищено, вона знищена назавжди», – заявив Денис Яшний.
Давнє місто Херсонес Таврійський та його хора. 3D-візуалізація громадської організації «Кримський інститут стратегічних досліджень»
Оскільки Україна не має доступу до цих пам’яток, залишається лише фіксувати їхнє знищення, каже Яшний. Дослідники використовують для цього як відкриті джерела в ЗМІ, так і супутникові знімки. У цій сфері інститут співпрацює з «Центром передових технологій». З їхньою допомогою і вдалося створити візуалізацію військових об'єктів на пам’ятках. Зараз в інституті працюють над вивченням поселення Панське та городища Усть-Альма, на яких також були побудовані російські фортифікації.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Вони вивезуть усе». Україна може втратити кримські раритети