Рік тому після аварії в Керченській протоці двох російських танкерів «Волгонефть» перші мазутні плями з цих кораблів досягли берегів Криму . Які наслідки фіксують кримські екологи через рік після найбільшої екологічної катастрофи в Чорному морі та чи варто чекати на нові викиди надалі – читайте у цьому матеріалі.
Мазуту не спостерігається, але…
Представники екологічної ініціативи «Зелений маршрут» двічі проводили обстеження узбережжя Криму – через пів року та через рік після екологічної аварії. Своїми спостереженнями вони поділилися з кореспондентом Крим.Реалії.
Як зазначили в ініціативі, при виборі точок для обстеження до уваги бралася рівномірність охоплення кримських регіонів уздовж узбережжя, щоб оцінити ситуацію в різних точках берега на максимальній протяжності. Також пріоритетним було віддалення від місць масового відпочинку, де викиди витеклого мазуту можуть прибирати швидше, ніж на необладнаному узбережжі.
Волонтери чистять пляжі в Севастополі від мазуту з російських танкерів, які зазнали аварії в Керченській протоці 15 грудня 2024 року, 7 січня 2025 року
На жодному з обстежених майданчиків очевидних слідів забруднення нафтопродуктами виявлено не було. Також спостереження за середовищем існування прилеглих екосистем показали, що у більшості випадків вони не мають очевидних ознак змін або ж ці ознаки не пов'язані із забрудненням нафтопродуктами, а виникли, наприклад, через пересихання водойм.
Водночас екологи підкреслили, що повноцінний аналіз негативних наслідків могли б дати лабораторні дослідження ґрунту з кримських пляжів та морської фауни в прилеглій до берегів Кримського півострова акваторії. Проте можливостей для настільки ретельного дослідження у громадських активістів немає, а після переслідування кримською владою російського екоблогера тема мазутного забруднення і зовсім стала небезпечною.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Усе чорне»: мазут із танкерів знищує заповідники Криму (ФОТО)Відкладений ефект екологічної катастрофи
Попри відсутність візуальних ознак нових забруднень, екологи звернули увагу на той факт, що викиди нафтопродуктів фіксувалися вздовж частини південного та всього західного узбережжя Кримського півострова у жовтні 2025 року. На думку експертів «Зеленого маршруту», це виявилося відкладеним ефектом процесів апвелінгу (підйом холодних глибинних вод до поверхні – ред.) придонної води, якого більшість експертів очікували наприкінці літа.
Фахівці ініціативи припустили, що основна частина мазутної плями, яка повернула в бік Криму, за низької температури води опинилася на дні та переміщувалася ним протягом тривалого часу зі сходу на захід, відповідно до сезонних придонних течій. На період літнього сезону основне «тіло» викиду могло опинитися в районі Південного берега Криму на глибині 90–150 метрів або навіть частково «сповзти» на наступний рівень глибиною 500–1500 метрів, який у цьому районі розташований уже за 10 кілометрів від урізу води.
Птах, що постраждав від забруднення Чорного моря мазутом із російських танкерів, 3 січня 2025 року
На глибині 90–150 метрів температура води не прогрівалася до значень, які сприяли б спливанню мазуту, проте поступово через обмін теплих шарів із холодними «тіло» мазуту піднімалося вище у товщі води і лише через відсутність сильних штормів не вийшло остаточно на поверхню в літній період.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: «Усі нахабно брешуть, врятуйте від катастрофи!»: куди в Криму дівають російський мазут із пляжівШторм може повторити викид
Ця гіпотеза знайшла своє підтвердження у жовтні 2025 року, коли внаслідок першого осіннього шторму на початку жовтня на всьому південному, південно-західному та західному узбережжі Криму від Алупки (Ялта) до Євпаторії було зафіксовано нові викиди мазутних плям на берег, забруднення акваторії Каламітської затоки та загибель морських водоплавних птахів.
Жодних оцінок щодо того, скільки ще непереробленого мазуту залишається на дні вздовж кримських берегів, у відкритому доступі немає. Експерти підкреслюють, що складно навіть теоретично розрахувати цю величину через суперечливу інформацію про кількість нафтопродуктів, що потрапили у воду. Проте у «Зеленому маршруті» переконані, що його обсягів точно більше, ніж можливостей морських мікроорганізмів до переробки вуглеводневих сполук. Тим паче, що деякі компоненти мазуту мікроорганізмам «не по зубах».
Очищення пляжу «Меганом» від мазуту в бухті Капсель. Крим, Судак, березень 2025 року
Таким чином, кримські екологи констатували, що поєднання двох факторів – прогрівання верхніх шарів морської води до певного рівня, що запускає апвелінг, та штормів – можуть призводити до нових багаторазових виходів нафтопродуктів на поверхню моря та узбережжя Криму.
Крім того, як і раніше, актуальними залишаються середньострокові наслідки у вигляді залягання мазуту на дні або у проміжних шарах води з прихованою інтоксикацією навколишньої природи, що завдає непоправної шкоди довкіллю Чорного моря.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Глобальна загроза: «Небезпечні речовини в Чорному морі розкладатимуться до 75 років»Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.