Представник президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева пояснила Крим.Реалії, в чому полягають особливості проведення Першого Парламентського саміту Міжнародної «Кримської платформи».
«Кримська платформа» працює на кількох рівнях. Перший – лише на рівні глав урядів і держав. Другий – це парламентський рівень. І третій – експертний рівень. Торік ми проводили експертний рівень, де були панельні дискусії в рамках «Кримської платформи», у тому числі на рівні глав урядів і держав. Цьогоріч завдяки Хорватській стороні ми вперше проводимо парламентський рівень «Кримської платформи», – сказала Ташева.
За її словами, проведення саміту «Кримської платформи» на рівні парламентів країн дозволить втілити в життя рішення, що виробляють учасники «Кримської платформи».
«Рівень парламентів – це вже імплементація. Ті рішення, які ухвалюються на політичному рівні, урядами та главами держав, потім у будь-якому випадку імплементуються парламентами через законодавчі ініціативи. Дуже важливими є міжпарламентські зв'язки, коли представники різних парламентів на одному майданчику можуть обговорити питання, пов'язані з Кримом», – каже Ташева.
Саміт організований спільно Україною та Хорватією, яка має досвід повоєнного відновлення країни. «Ми як держава розуміємо, що досвід різних країн у питаннях амністії, люстрації, повоєнного відновлення країни для нас дуже важливий. У дискусіях беруть участь експерти, які працювали в уряді Хорватії та займалися повоєнним відновленням країни. Також ми сьогодні презентуємо перші практичні кроки, які ми робитимемо після деокупації. Що ми робимо з російськими громадянами, які приїхали та незаконно живуть у Криму. Що ми робимо у питаннях амністії та люстрації. Певну правову рамку ми хочемо задати» – сказала Ташева у коментарі Крим.Реалії.
24 жовтня в Хорватії розпочав роботу перший Парламентський саміт «Кримської платформи». Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, саміт триватиме два дні, перший з яких присвячений дискусіям про реінтеграцію Криму після його деокупації, перехідне правосуддя та притягнення Росії до відповідальності за міжнародні злочини.
Другий саміт «Кримської платформи» відбувся 23 серпня 2022 року в онлайн режимі за участі представників 59 країн і міжнародних організацій.
Перший установчий саміт «Кримської платформи» відбувся торік 23 серпня. У ньому взяли участь 47 іноземних держав і міжнародних організацій.
«Кримська платформа» – це ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь на зростання загроз безпеці, посилення міжнародного тиску на РФ, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв російського режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.