Україна зацікавлена в отриманні статусу спостерігача в Організації ісламського співробітництва (ОІВ) для поглиблення співпраці з країнами ісламського світу.
Про це 2 листопада повідомила перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джеппар на переговорах із генеральним секретарем ОІВ Юсефом бен Ахмедом аль-Отайміном, які відбулися в режимі відеоконференції.
«Ми зацікавлені в отриманні в близькій перспективі статусу спостерігача в ОІВ, що сприятиме тіснішій координації зі згаданим авторитетним об'єднанням в інституціональному форматі та поглибленню відносин із її державами-членами на двосторонньому рівні», – сказала вона.
У повідомленні МЗС наголошується, що в зв'язку з цим Україна відновила свій запит на отримання статусу спостерігача.
На переговорах сторони серед іншого обговорили ініціативу Києва про створення міжнародного майданчика для обговорення деокупації Криму.
Джеппар детально поінформувала генсека ОІВ про ситуацію на території Кримського півострова, привертаючи увагу співрозмовника до «безперервних репресій та переслідувань із боку окупаційної адміністрації незгодних з окупацією жителів півострова». Зазначалося, що найбільші переслідування, зокрема, за релігійною ознакою, відчувають кримські татари.
ОІВ створена в 1969 році, в цей час в організацію входять 57 мусульманських держав із населенням приблизно 1,6 млрд осіб. Основними цілями організації є забезпечення тіснішої співпраці мусульманських країн у політичній, економічній, культурній та духовній сферах.
Нагадаємо, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час телефонної розмови з міністром Європи та закордонних справ Франції Жаном-Івом Ле Дріану запросив Францію взяти активну участь у роботі «Кримської платформи».
Раніше заступник генерального секретаря – політичний директор Європейської служби зовнішньої діяльності Енріке Мора повідомив, що Євросоюз повністю підтримує ідею України створити платформу з деокупації Криму.
Нагадаємо, 29 жовтня Україна презентувала партнерам в Європейському союзі та НАТО «Кримську платформу» – нову міжнародну ініціативу, яка повинна сприяти деокупації півострова.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.